- •Глава 2. Особливості інженерно-технічних заходів захисту
- •Глава 3. Розроблення інженерно-технічних заходів цивільного
- •Глава 1 основи організації захисту населення від надзвичайних ситуацій
- •1.1. Реалізація інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони), як ефективний механізм управління ризиками надзвичайних ситуацій
- •1.2. Історіографія інженерно-технічних заходів цивільної оборони
- •1.3. Зонування (районуваннн) територій держави за видами стихійних лих або техногенних аварій
- •1.4. Специфіка організації захисту населення
- •1.5. Захист особливо важливих та потенційно небезпечних об'єктів
- •Глава 2 особливості інженерно-технічних заходів захисту населення і територій
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Протисейсмічні інженерні заходи
- •Класифікація землетрусів
- •Магнітуда землетрусу
- •Інтенсивність (сила) землетрусу
- •2.3. Протизсувні інженерні заходи
- •Прогнозування зсувів
- •Заходи щодо зменшення наслідків зсувів
- •2.4. Інженерні протиселеві заходи
- •Прогнозування селевих потоків
- •Заходи щодо зменшення наслідків селевих потоків
- •2.5. Інженерні протилавинні заходи
- •Прогнозування лавин
- •Захист населення і територій від наслідків лавин
- •2.6. Інженерні заходи захисту від повені (паводку)
- •Основні характеристики повені
- •Прогнозування повеней
- •Заходи щодо захисту населення і територій, які проводяться завчасно на випадок повені
- •2.7. Інженерні заходи щодо попередження руйнування берегів морів, водосховищ, озер та річок
- •2.8. Протикарстові інженерні заходи
- •Інженерні заходи
- •Глава 3
- •3.1. Нормативна база проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони)
- •3.2. Основні вимоги інженерно-технічних заходів
- •3.3. Основні вимоги інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації
- •3.4. Основні вимоїн Інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації на будівництво підприємств, будинків та споруд
- •Типові регіональні правила забудови
- •1. Загальні положення
- •2. Організація розроблення та затвердження містобудівної документації, ведення містобудівного кадастру
- •3. Вимоги до забудови та благоустрою територій
- •4. Дотримання державних, громадських та приватних інтересів під час планування та забудови територій
- •5. Організація забудови територій
- •6. Надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування
- •7. Порядок реконструкції будинків, вбудовано-прибудованих приміщень, горищ та мансард
- •8. Порядок підготовки та надання вихідних даних на проектування
- •9. Основні вимоги щодо оформлення документації на будівництво садибних житлових будинків
- •10. Порядок провелення топографо-геодезичного та інженерно-геологічного вишукування
- •11. Порядок погодження і затвердження проектної документації
- •12. Дозвіл на виконання будівельних робіт.
- •13. Відповідальність за порушення державних стандартів,
- •14. Додатки до регіональних правил забудови
- •1. Загальні положення
- •2. Склад і зміст архітектурно-планувального завдання та технічних умов
- •3. Підстави для розробки та видачі архітектурно-планувального завдання і технічних умов
- •4. Порядок розробки, видачі та затвердження архітектурно-планувального завдання і технічних умов
- •4.4. Для розробки та отримання апз на розширений, реконструкцію та капітальний ремонт будівлі житлово-громадського призначення замовник подає заяву до місцевого органу містобудування та архітектури.
- •4.5. Вимоги, які викладені в апз, повинні відповідати затвердженій містобудівній документації, місцевим правилам забудови населених пунктів.
- •5. Узгоджувальна комісія з питань розташування та інженерного забезпечення об'єктів
- •Загальні положення
- •Форма запиту на видачу вихідних даних на розроблення розділу пожежно-технічних заходів цивільного захисту
- •(Звіт вводиться у дію з 01 січня 2009 року) Розділ 1. Показники впровадження вимог інженерно-технічних заходів цо (цз)
- •Розділ 2. Перелік новобудов, введених в експлуатацію без підпису актів державних комісій представниками уповноважених органів мнс з невиконаними інженерно-технічними заходами цо (цз)
- •Журнал обліку завдань на розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цз (цо)" у проектній документації та контролю за їх реалізацією
- •Журнал обліку завдань на розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цз (цо)' у містобудівній документації та контролю за їх реалізацією
- •Терміни та визначення
- •Перелік основних керівних нормативних і методичних документів
Прогнозування зсувів
Зсувні процеси можна прогнозувати.
Моніторингові спостереження за розвитком сучасних екзогенних процесів надають об'єктивні дані, необхідні для діяльності в галузі захисту від небезпечних екзогенних геологічних процесів (ЕГП), районування їх для оцінки можливості виникнення надзвичайних ситуацій.
Моніторинг на державному, регіональному, локальному та об'єктовому (найбільш представницькому) рівнях здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр, а також Його органами на місцях, підприємствами та організаціями, що належать до сфери їх управління, які є суб'єктами системи моніторингу, у межах підпорядкованих їм територій діяльності (геологічних регіонах). Крім того, моніторинг на об'єктовому та територіальному рівнях може здійснюватися спеціалізованими організаціями, які одержали спеціальний дозвіл (ліцензію) на ведення цього виду геологорозвідувальних робіт, під методичним керівництвом органів державного моніторингу геологічного середовища, з обов'язковою передачею їм первинної інформації.
Головним виконавцем робіт із вивчення сучасних інженерно-геологічних процесів на державному та регіональному рівнях є Міністерство охорони навколишнього природного середовища та НАК "'Надра України".
Заходи щодо зменшення наслідків зсувів
Протизсувні заходи за своїм характером поділяються на пасивні та активні.
До першої групи відносяться:
заборона підрізки зсувних схилів та створення на них різних нерівностей;
недопущення усякого підсипання, як на схилах, так і над ними, у межах небезпечної смуги;
заборона будівництва на схилах, у небезпечній смузі, споруд, ставків, водоймищ, об'єктів із великим водоспоживанням без виконання конструктивних заходів, які б повністю припинили витікання води в грунт;
заборона проведення вибухових і гірських робіт поблизу зсувних ділянок;
обмеження в необхідних випадках швидкості руху залізничних потягів у зоні, дотичній до зсувної ділянки;
охорона дерево-кущової і трав'янистої рослинності;
недопущення скидання на зсувні схили зливних, талих, стічних та інших вод;
залісення зсувних територій.
До другої групи слід віднести такі протизсувні заходи, проведення яких потребує будівництва усяких інженерних споруд:
підпірні конструкції і стінки - контрбанкети, у підошви діючого або потенційного зсуву, своєю вагою перешкоджають зміцненню земляних мас;
ряди із паль, свайно-анкерні конструкції для тимчасової стабілізації зсуву;
суцільні свайні або шпунтовані ряди.
Заходи боротьби зі зсувами, виникнення яких обумовлено різними чинниками, наведено в таблиці 3.
Таблиця 3. Заходи боротьби зі зсувами
Активи причини зсувів |
Заходи боротьби |
||||
заходи |
способи боротьби |
||||
Зміни напруженого стану глинистих порід |
Зменшення стрімкості СХИЛІВ І ПІДКОСІВ |
Підрізка земляних мас у верхній частині схилу і викладання їх біля підніжжя для довантаження в місці очікуваного випирання |
|||
Підземні води |
Перехоплення підземних вод вище зсуву |
Горизонтальний і вертикальний дренаж, суцільна прорізь, дренажна галерея, горизонтальні скважини - дрени |
|||
Поверхневі води |
Захист берегів від абразії |
Хвилевідбійні стінки, хвилеломи, хвилерізи |
|||
Атмосферні опади |
Регулювання поверхневого стоку |
Планування поверхні, лотки, кювети, канали |
|||
Вивітрювання |
Захист фунтів поверхневих схилів |
Посів трав, заміна ґрунту, заліснення схилів |
|
||
Сукупність ряду активних причин |
Механічний опір руху земляних мас. Зміни фізико-технічнич властивостей фунтів |
Підпорні стінки, свайні ряди, шпунти. контрбанксти. Підсушка і випалювання глинистих фунтів, електрохімічне закріплення грунтів |
|
||
Деякі вили діяльності |
Спеціальний режим у зоні зсуву |
Зберігання схилів у сталому стані. Заборона будівництва |
|
||
Витік водопровідних і каналізаційних вод |
Забезпечення надійності мереж |
Улаштування водопроводів із міцних труб або в "сорочці" |
|
Основні конструкції постійного дренажу:
1. Горизонтальний дренаж - відкриті укісні дренажі, дренажні контрфорси, прорізи, трубчасті дренажі, галереї, штольні, горизонтальні свердловини.
2. Вертикальний дренаж - криниці, наскрізні фільтри, забивні фільтри, вакуум-фільтри.
3. Комбіновані - вертикальний і горизонтальний дренажі.
4. Сполучення дренажу і вентиляції (просушування грунтів). Типи підпірних стін:
Підпірні стіни по конструктивному рішенню підрозділяються на масивні (гравітаційні) і тонкостінні. Стійкість масивних підпірних стін на зміщення і перекидання забезпечується їх власною вагою. Стійкість тонкостінних підпірних стін забезпечується власною вагою стіни і ґрунту, що втягується горизонтальною конструкцією стіни в роботу, або защемленням стін у підставках (гнучкі підпірні стіни і шпунтові огородження).
Форми поперечних перетинів масивних стін подані на рис. 2., а тонкостінних підпірних стін кутового профілю - на рис.З.
Масивні і тонкостінні стіни можна влаштовувати з похилою підошвою або з додатковою анкерною плитою (рис. 6.). Гнучкі підпірні стіни і шпунтові огородження можна виконувати з дерев'яного, залізобетонного і металевого шпунта спеціального профілю. При незначній висоті використовуються консольні стіни; високі стіни анкерують, встановлюючи анкери в декілька рядів.
Анкерні устрої застосовуються в якості самостійного засобу утримання грунтів і великобрилових блоків на укосі, а також для підвищення ефективності утримуючих споруд.
Для нейтралізації зовнішніх зусиль, що висмикують різноманітні споруди і будівельні конструкцій при зведенні, застосовують заглибленні в грунт анкерні устрої, що різняться по конструкції, технології виготовлення і застосовуваних матеріалів. До числа цих устроїв відносяться забивні, бурові, гвинтові, механічні, залізобетоні, металеві, дерев'яні й ін.
На рис. 6,7 показані тільки ін'єкційні попередньо напружені анкери, що набувають у промисловому і цивільному будівництві усе більшого застосування в тих випадках, коли виникає необхідність виконання значних будівельних робіт "нульового" циклу, що потребують устрою глибоких котлованів у безпосередній близькості від існуючих будинків або в тісних умовах промислових І міських територій при реконструкції будинків і споруд.