- •Глава 2. Особливості інженерно-технічних заходів захисту
- •Глава 3. Розроблення інженерно-технічних заходів цивільного
- •Глава 1 основи організації захисту населення від надзвичайних ситуацій
- •1.1. Реалізація інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони), як ефективний механізм управління ризиками надзвичайних ситуацій
- •1.2. Історіографія інженерно-технічних заходів цивільної оборони
- •1.3. Зонування (районуваннн) територій держави за видами стихійних лих або техногенних аварій
- •1.4. Специфіка організації захисту населення
- •1.5. Захист особливо важливих та потенційно небезпечних об'єктів
- •Глава 2 особливості інженерно-технічних заходів захисту населення і територій
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Протисейсмічні інженерні заходи
- •Класифікація землетрусів
- •Магнітуда землетрусу
- •Інтенсивність (сила) землетрусу
- •2.3. Протизсувні інженерні заходи
- •Прогнозування зсувів
- •Заходи щодо зменшення наслідків зсувів
- •2.4. Інженерні протиселеві заходи
- •Прогнозування селевих потоків
- •Заходи щодо зменшення наслідків селевих потоків
- •2.5. Інженерні протилавинні заходи
- •Прогнозування лавин
- •Захист населення і територій від наслідків лавин
- •2.6. Інженерні заходи захисту від повені (паводку)
- •Основні характеристики повені
- •Прогнозування повеней
- •Заходи щодо захисту населення і територій, які проводяться завчасно на випадок повені
- •2.7. Інженерні заходи щодо попередження руйнування берегів морів, водосховищ, озер та річок
- •2.8. Протикарстові інженерні заходи
- •Інженерні заходи
- •Глава 3
- •3.1. Нормативна база проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони)
- •3.2. Основні вимоги інженерно-технічних заходів
- •3.3. Основні вимоги інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації
- •3.4. Основні вимоїн Інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації на будівництво підприємств, будинків та споруд
- •Типові регіональні правила забудови
- •1. Загальні положення
- •2. Організація розроблення та затвердження містобудівної документації, ведення містобудівного кадастру
- •3. Вимоги до забудови та благоустрою територій
- •4. Дотримання державних, громадських та приватних інтересів під час планування та забудови територій
- •5. Організація забудови територій
- •6. Надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування
- •7. Порядок реконструкції будинків, вбудовано-прибудованих приміщень, горищ та мансард
- •8. Порядок підготовки та надання вихідних даних на проектування
- •9. Основні вимоги щодо оформлення документації на будівництво садибних житлових будинків
- •10. Порядок провелення топографо-геодезичного та інженерно-геологічного вишукування
- •11. Порядок погодження і затвердження проектної документації
- •12. Дозвіл на виконання будівельних робіт.
- •13. Відповідальність за порушення державних стандартів,
- •14. Додатки до регіональних правил забудови
- •1. Загальні положення
- •2. Склад і зміст архітектурно-планувального завдання та технічних умов
- •3. Підстави для розробки та видачі архітектурно-планувального завдання і технічних умов
- •4. Порядок розробки, видачі та затвердження архітектурно-планувального завдання і технічних умов
- •4.4. Для розробки та отримання апз на розширений, реконструкцію та капітальний ремонт будівлі житлово-громадського призначення замовник подає заяву до місцевого органу містобудування та архітектури.
- •4.5. Вимоги, які викладені в апз, повинні відповідати затвердженій містобудівній документації, місцевим правилам забудови населених пунктів.
- •5. Узгоджувальна комісія з питань розташування та інженерного забезпечення об'єктів
- •Загальні положення
- •Форма запиту на видачу вихідних даних на розроблення розділу пожежно-технічних заходів цивільного захисту
- •(Звіт вводиться у дію з 01 січня 2009 року) Розділ 1. Показники впровадження вимог інженерно-технічних заходів цо (цз)
- •Розділ 2. Перелік новобудов, введених в експлуатацію без підпису актів державних комісій представниками уповноважених органів мнс з невиконаними інженерно-технічними заходами цо (цз)
- •Журнал обліку завдань на розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цз (цо)" у проектній документації та контролю за їх реалізацією
- •Журнал обліку завдань на розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цз (цо)' у містобудівній документації та контролю за їх реалізацією
- •Терміни та визначення
- •Перелік основних керівних нормативних і методичних документів
Інженерні заходи
Вибір інженерних заходів по забезпеченню протикарстового захисту залежить від небезпек карсту та інтенсивності проявлення карстових процесів.
Види небезпеки карсту включають:
сідання та провали земної поверхні;
деформація наземних будівель і споруд, залізниць, автодоріг, гідротехнічних об'єктів, до самого їх руйнування;
втрата водних ресурсів із водосховищ і каналів, зменшення площ орних земель через закарстовані породи;
прорив карстових вод у горні виробки та тунелі їх затоплення;
забруднення підземних вод через карстові води та пустоти;
підсилення гідравлічного режиму на закарстованих територіях.
По інтенсивності проявлення карстових процесів території підрозділяють на небезпечні, потенційно небезпечні та не небезпечні для будівництва і життєдіяльності. Для небезпечних районів характерні в наявності на земній поверхні проявів карстового процесу у вигляді провальних воронок та осідань, незалежно від їх форм та розмірів: сильна закарстованість товщ гірник порід (карстові порожнини розмірів більше 1 м, розташовані неглибоко відносно покрівлі закарстованих порід, не заповнених або заповнених слабкими відкладами, наявність зон сильно роздроблених та інтенсивно вилуговування порід); відсутність або локальне розповсюдження, або незначна потужність (2-3 м) водопідпору: наявність вертикальної фільтрації підземних вод, які створюють умови для суфозійного виносу пухких відкладів у закарстовані породи з градієнтом вертикальної фільтрації більше 3; приуроченість до похованих долин, де можлива інтенсивна горизонтальна фільтрація, порушення гідрологічного режиму підземних вод.
Потенційно небезпечні території характеризуються меншим ступенем розвитку вище перелічених признаків: відсутністю проявів карстового процесу на земній поверхні, слабкою закарстованістю (незначні, одиничні карстові порожнини, не перевищуючи 1 м, відкриті та заповнені відкладами, незначні зони дроблення та вилуговування); наявністю не витриманих по потужності (менше 10 м) водопідпорів; градієнтом вертикальної фільтрації не більше 3 м.
Оцінка територій за ступенем небезпечних проявів карстових процесів та прогнозування можливого утворення проводиться методом інженерно-геологічних аномалій по даним глибокого буріння та геофізичних досліджень.
Проведенню иротикарстових заходів повинно бути попередньо визначена стан закарстованої території та прогноз розвитку карстового процесу.
Протикарстові заходи повинні забезпечити попередження або зведення до мінімуму можливих карстових проявів, які представляють загрозу населенню і для різних об'єктів економіки, забезпечувати стійкість при раптовому проявленні карстового процесу.
В якості інженерних проти карстових заходів можуть бути:
заповнення порожнин і тріщин у закарстованих товщах шляхом цементації або бітумізації, а також залучення інших нерозчинних матеріалів;
закріплення та ущільнення грунтів, закріплення незв'язаної товщі, які перекривають закарстовані породи, на всю її потужність або на частину не менше 5 м;
регулювання поверхневого та підземного стоку для стабілізації або сповільнення карстово-суфозійних процесів;
залучення особливих конструктивних елементів при влаштуванні фундаментів будинків та споруд на потенційно небезпечній території, які розраховані на зберігання цілісності та стійкості при можливих деформаціях;
створення штучного водопідпору та профільтраційних завіс.
Розташування нового будівництва на потенційно небезпечних територіях дозволяється у винятковому порядку і тільки при наявності відповідних обгрунтувань.