
- •Глава 2. Особливості інженерно-технічних заходів захисту
- •Глава 3. Розроблення інженерно-технічних заходів цивільного
- •Глава 1 основи організації захисту населення від надзвичайних ситуацій
- •1.1. Реалізація інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони), як ефективний механізм управління ризиками надзвичайних ситуацій
- •1.2. Історіографія інженерно-технічних заходів цивільної оборони
- •1.3. Зонування (районуваннн) територій держави за видами стихійних лих або техногенних аварій
- •1.4. Специфіка організації захисту населення
- •1.5. Захист особливо важливих та потенційно небезпечних об'єктів
- •Глава 2 особливості інженерно-технічних заходів захисту населення і територій
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Протисейсмічні інженерні заходи
- •Класифікація землетрусів
- •Магнітуда землетрусу
- •Інтенсивність (сила) землетрусу
- •2.3. Протизсувні інженерні заходи
- •Прогнозування зсувів
- •Заходи щодо зменшення наслідків зсувів
- •2.4. Інженерні протиселеві заходи
- •Прогнозування селевих потоків
- •Заходи щодо зменшення наслідків селевих потоків
- •2.5. Інженерні протилавинні заходи
- •Прогнозування лавин
- •Захист населення і територій від наслідків лавин
- •2.6. Інженерні заходи захисту від повені (паводку)
- •Основні характеристики повені
- •Прогнозування повеней
- •Заходи щодо захисту населення і територій, які проводяться завчасно на випадок повені
- •2.7. Інженерні заходи щодо попередження руйнування берегів морів, водосховищ, озер та річок
- •2.8. Протикарстові інженерні заходи
- •Інженерні заходи
- •Глава 3
- •3.1. Нормативна база проектування інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони)
- •3.2. Основні вимоги інженерно-технічних заходів
- •3.3. Основні вимоги інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації
- •3.4. Основні вимоїн Інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації на будівництво підприємств, будинків та споруд
- •Типові регіональні правила забудови
- •1. Загальні положення
- •2. Організація розроблення та затвердження містобудівної документації, ведення містобудівного кадастру
- •3. Вимоги до забудови та благоустрою територій
- •4. Дотримання державних, громадських та приватних інтересів під час планування та забудови територій
- •5. Організація забудови територій
- •6. Надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування
- •7. Порядок реконструкції будинків, вбудовано-прибудованих приміщень, горищ та мансард
- •8. Порядок підготовки та надання вихідних даних на проектування
- •9. Основні вимоги щодо оформлення документації на будівництво садибних житлових будинків
- •10. Порядок провелення топографо-геодезичного та інженерно-геологічного вишукування
- •11. Порядок погодження і затвердження проектної документації
- •12. Дозвіл на виконання будівельних робіт.
- •13. Відповідальність за порушення державних стандартів,
- •14. Додатки до регіональних правил забудови
- •1. Загальні положення
- •2. Склад і зміст архітектурно-планувального завдання та технічних умов
- •3. Підстави для розробки та видачі архітектурно-планувального завдання і технічних умов
- •4. Порядок розробки, видачі та затвердження архітектурно-планувального завдання і технічних умов
- •4.4. Для розробки та отримання апз на розширений, реконструкцію та капітальний ремонт будівлі житлово-громадського призначення замовник подає заяву до місцевого органу містобудування та архітектури.
- •4.5. Вимоги, які викладені в апз, повинні відповідати затвердженій містобудівній документації, місцевим правилам забудови населених пунктів.
- •5. Узгоджувальна комісія з питань розташування та інженерного забезпечення об'єктів
- •Загальні положення
- •Форма запиту на видачу вихідних даних на розроблення розділу пожежно-технічних заходів цивільного захисту
- •(Звіт вводиться у дію з 01 січня 2009 року) Розділ 1. Показники впровадження вимог інженерно-технічних заходів цо (цз)
- •Розділ 2. Перелік новобудов, введених в експлуатацію без підпису актів державних комісій представниками уповноважених органів мнс з невиконаними інженерно-технічними заходами цо (цз)
- •Журнал обліку завдань на розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цз (цо)" у проектній документації та контролю за їх реалізацією
- •Журнал обліку завдань на розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цз (цо)' у містобудівній документації та контролю за їх реалізацією
- •Терміни та визначення
- •Перелік основних керівних нормативних і методичних документів
Прогнозування селевих потоків
Під прогнозуванням можливих селевих потоків (селів), або прогнозом селенебезпеки, розуміється завчасне передбачення формування селевого потоку в селективному районі як у просторі, так і в часі, а також визначення деяких основних характеристик селів, особливо часу добігання селевого потоку від місця зародження або сигнального створу до заданого місця.
Прогнози селенебезпеки поділяються на наддовготривалі (до 3 місяців), довготривалі (3 - 4 тижні), короткотривалі (1-3 доби), а також оперативні, які визначаються часом добігання селевого потоку до об'єкта економіки. Короткострокові та оперативні прогнози є найдостовірнішими.
Прогнози селенебезпеки і попередження щодо виникнення селевих явиш складаються по кожній зоні відповідальності органами Гідрометцентру (Карпати, Кримські гори).
Прогнозування наслідків дій селів - це збір, систематизація, аналіз багаторічних даних щодо наслідків упливу селів за всі роки спостережень, а також результати прогнозу селенебезпечних територій та прогнозу основних параметрів селів, виникнення яких с можливим у межах конкретного регіону. Метою прогнозування наслідків селів є оцінка збитків, завданих селями, важливість можливих об'єктів упливу (які саме населені пункти, об'єкти економіки, ділянки доріг, мости, мережі електропередач, зв'язку, може бути зруйновано.
Заходи щодо зменшення наслідків селевих потоків
Проведення робіт щодо селезахисту територій (нарізання терас лісонасадження, будівництво дамб, від регулювання поверхневого стоку) усуває причини утворення повеней лавинного характеру. Це знижує селенебезпеку та активність селевих річок гірського Криму, де в останні 10 років не зафіксовано сходу значних селевих потоків.
Розроблення протиселевих заходів повинно враховувати такі фактори: умови формування механізму утворення селів, будова селеформуючого басейну та його руслової сітки, режим проходження селя тощо. Для захисту від селів використовується комплексний метод, який включає у себе організаційно-господарчі, агротехнічні, лісомеліоративні та гідротехнічні заходи.
Організаційно-господарчі заходи:
заборона будівництва в руслах селевих басейнів об'єктів економіки, житлових будинків без вжиття заходів щодо захисту від селевих потоків;
охорона гірських пасовищ, заборона випасу на них худоби, перетворення їх на сінокоси;
припинення оранки на крутих схилах;
організація відповідної служби оповіщення про селеву небезпеку.
Агротехнічні та лісомеліоративні заходи:
обробка грунту поперек схилів;
створення ґрунтозахисних буферних смуг;
терасування гірських схилів;
посів та догляд за посівами, заліснення;
заходи захисту від ерозії.
Гідротехнічні заходи, які включають будівництво протиселевих гідротехнічних споруд, їх за характером дії на селеві потоки можливо поділити на:
селерегулюючі (селепропускні, селенаправляючі, селескидальні, сслевідбійні);
селерозподільні (щільові запруди, селезагородки)
селезатримуючі (греблі, котловани, обваловані)
селетрасформуючі (водосховища в руслі річок дії потоку в паводок).