Лекція 2. Ера тоталітаризмів і українська література (2 год.)

1940-і роки як ера тоталітаризмів. Що таке тоталітарна держава та влада, як вони співіснують зі свободою творчості. Непростий вибір українського інтелектуала: поміж червоним та коричневим тоталітаризмом.

Організація літературного життя в умовах війни: а) література для фронту і тилу (радянська); б) література під окупацією (вагання поміж заанґажованість та свободою); в) творчість у вигнанні. Переструктурування цих сеґментів у часі війни: 1941–1943 рр. – період окупації та жорсткої ідеологічної заанґажованості; 1944–1946 – пора звільнення від ідеологічного тиску та творення вільного мистецтва в умовах еміграції (МУР). Патріотична домінанта в українській літературі по обидва боки фронту.

Шляхи розвитку української радянської літератури. Евакуація культурних інституцій до Уфи, літературні видання, співпраця видатних авторів (П. Тичина, М. Рильський, Ю. Яновський та ін.). Робота письменників на радіо (українська радіостанція в Москві) та в періодичних виданнях 1941-1945 рр. («Літературна Україна», «Україна», «Перець» тощо. Цензура, пропаганда та карикатура: обмеженість художніх моделей радянського красного письменства.

Літературно-культурне життя під німецько-фашистською окупацією та в умовах еміграції. Метафори «українського засіву» та «відродження України» в контексті часу. Видавнича діяльність на окупованій території: «Волинь» (Рівне), «Українське слово», «Литаври» (Київ), «Український засів» (Харків). «Щоденник» Аркадія Любченка як унікальний літературний документ доби: зображення актуальних подій, радянського минулого та автохарактеристики.

Повоєнний час: репресії щодо радянських письменників (О. Довженка, В. Сосюри, М.Рильського, Ю. Яновського). «Дві історії української літератури». ІІ з’їзд українських радянських письменників (1948р.) та ідеологічні нагінки в його контексті. Постанова ЦК ВКП(б) «Про журнали „Звезда” і „Ленинград”» та її резонанс в українському радянському літературному контексті. Нова ідеологічна «проробка» української літератури. Роман Юрія Яновського «Жива вода» (друга редакція – «Мир») як феномен підрадянської цензурної практики.

Основні поняття теми: цензура, патріотичний пафос, соцреалізм, ідеологічний дискурс, репресії.

Лекція 3. Мур як художній, критичний та політичний дискурс.

(4 год.)

Масова еміграції української творчої інтелігенції 1943-1945 рр. Створення Мистецького Українського Руху (1945). Ключові МУРівські питання: модерність, модернізація, модернізм. Ідеологічні суперечності МУРу: галичани й «радянці», представники старшого та молодого поколінь еміґрантів.

МУРівська теоретична платформа: територія відродження старих суперечок і дилем української літератури.

Улас Самчук та патетична риторика «великої української літератури». Юрій Шерех-Шевельов та теорія «національно-органічного стилю»: спроба дефініції та пізніша критика доктрини самим автором. «Криза сучасної української літератури» за Юрієм Косачем. Естетичні та стильові пошуки українського екзильного письменства та тлі європейських культуротворчих процесів (екзистенціалізм, сюрреалізм).

МУРівська видавнича діяльність. Європоцентричний дискурс часопису «Арка»: Юрій Шерех-Шевельов, Віктор Петров, Яків Гніздовський тощо. Романтичні інтенції журналу «Хорс». Видавничі проекти «Золота Брама» та «Мала Бібліотека МУРа».

Основні поняття теми: Мистецький Український Рух, «велика література», «національно-органічний стиль», «екстериторіальна література», еміграційна література, модернізм, модернізація, модерність, неонародництво, неотрадиціоналізм.

Семінар 1. Поезія МУРівської епохи.