4

Хід уроку

Аналіз уроку та особисті спостереження

I. Активізація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

Встаньте, діти, ви рівненько,

Посміхніться всі гарненько.

Посміхніться ви до мене,

Поверніться до гостей,

Привітайтесь : «Добрий день!»

Привітали гостей, що до нас завітали.

Хочу чути, чого б ви усім побажали.

Всім присутнім здоров’ я зичимо й добра.

А тепер до роботи нам братись пора.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

• Які жанри образотворчого мистецтва ви знаєте?

• Як називається жанр, що зображує краєвид?

• Як називається жанр, де зображена людина або група людей?

• Як називають жанр, де зображено квіти, овочі, фрукти, предмети домашнього вжитку тощо?

(Під час обговорення кожного з жанрів вчитель посилається на репродукції картин.)

III. . Вивчення нового матеріалу

Соняшник. Хто не знає цієї чудової рослини з товстим високим стеблом, цупким листям і великими золотавими голівками – кошиками, завжди повернутими до сонця. Довгий час соняшник вирощували як декоративну рослину з гарним суцвіттям. Багато поетів оспівували у своїх творах квітку сонця. Дуже добре прижився соняшник на Україні. Зараз ми не уявляємо собі рідної землі без цих чудових великих золотавих голівок, що кланяються сонцю, дають нам смачне насіння,чудову олію, солодощі тощо.

Художники часто малюють квіти і прагнуть правдиво відтворити розмаїття й багатство природних форм і кольорів. Це добре бачимо на картинах Катерини Білокур «Квіти», «Букети квітів» та Олени Кульчицької «Соняшники». Твори цих художників прикрашають зали багатьох музеїв світу, чарують нас радісним світосприйняттям.

IV.Постановка завдання: Поетапне виконання композиції вчителем.

1. Беремо аркуш паперу й кладемо його вертикально. На ньому розташовуємо малюнок вище від краю аркуша.

2. Тонкою прозорою лінією поетапно розміщаємо основні елементи малюнка.

3. Малюємо вазу.

4. Тонкою лінією позначаємо контур соняшників.

5. Позначаємо пелюстки, листя.

6. Прибираємо зайві лінії, оживляємо малюнок кольором.

• Які кольори використовуємо при малюванні квітки сонця?

V. Практична діяльність учнів

(В ході практичної вчитель проводить індивідуальну роботу)

VI. Домашнє завдання

Підготувати матеріали до наступного уроку.

VII. Завершення уроку

Аналіз робіт . Виставлення оцінок.

На цьому урок закінчено . До побачення !

Хід уроку

Аналіз уроку та особисті спостереження

I. Активізація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

Вправа « Очікування»

Що ви очікуєте від уроку?

• Я очікую, що на уроці буде цікаво.

• Я хочу дізнатися щось нове.

• Я хочу, щоб мій малюнок потрапив на « Вернісаж».

• Я хочу працювати, як справжній художник.

А я , в свою чергу, сподіваюсь, що ви будете спостережливими, уважними, старанними, будете працювати з натхненням.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Діти, сьогодні до нас завітає гостя. Відгадаємо загадку і дізнаємось хто вона.

Стало біло навкруги –

Я розтрушую сніги,

Нагоняю холоди,

Води сковую в льоди.

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались ? Я …. ( Зима )

III. Вивчення нового матеріалу

Я гадаю, що для вас зима – це добра фея, яка принесла із собою веселощі, зимові забави, ігри, гарні свята, подарунки.

Спробуємо уявити собі картину « Зимові розваги дітей.» А допоможе нам п’єса «Зима» з циклу «Пори року» композитора Вівальді. (Звучить музика.)

IV.Постановка завдання: Спочатку зробимо попередній малюнок. Прозорою лінією розмістимо основні елементи малюнку.

Поетапно зображаємо фігуру людини.

Малюємо зовнішні форми людини, деталізуємо малюнок, оживляємо кольором.

Повторення про теплі та холодні кольори.(Гра «Вибери колір»)

Дмухнув холодний вітер і змішав теплі та холодні кольори. Вибери кольори, які будеш використовувати при малюванні зимового пейзажу.

V. Практична діяльність учнів (Під час роботи вчитель стежить за поставою учнів, за поетапністю виконання.)

VI. Домашнє завдання

Взяти альбом, олівець, гумку.

VII. Завершення уроку

Хід уроку

Аналіз уроку та особисті спостереження

I. Активізація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку II. Актуалізація опорних знань і вмінь Вступне слово учителя про види декоративно-ужиткового мистецтва, в основі яких лежить створення предметів побуту, та прикрашання їх розписом, різьбленням тощо.

Оглядаючи  твори декоративно-ужиткового мистецтва учені докладно розповідають що мотиви для створення орнаментів і візерунків народні митці завжди беруть з навколишнього середовища. Вони творчо перероблюють реальні форми предметів на основі місцевих та національних традицій. 

III. . Вивчення нового матеріалу

Учитель розповідає що багато хто з дітей на Новий рік та Різдво  прикрашали свої вікна паперовими сніжинками. Это достатньо просте заняття, и не кожний знае, що втинання из паперу є одним з видів декоративно-ужмикового мистецтва, має глубокі традиції  та тисячолітню історію. Мистецтво витинання ажурных узорів з білого, чорного або кольорового паперу вігадали в Китаї. Воно існує з тих пір, коли в давньому Китаї був винайдений папір. Разом із секретами винайдення паперу мистецтво це розповсюджелося по всьому світу. Витинанням з паперу займаються в Китаї, Японії, В’етнамі, Мексиці, Данії, Фінляндії, Германії, Україні, Литві. В кожній з цих стран склалися свої художні школи. Учні знайомляться із зразками українських, білоруських, китайських витинанок та різблення. Порівнюють орнаменти української та інших культур, минулі та сучасні вироби. IV.Постановка завдання:

 Вчитель пояснює, що щоб створити орнамент, треба знати принципи  його побудови.  Стрічковий орнамент створюються способом ритмічного повторення одного чи декількох елементів (рапортів) в стрічці. Діти виконують практичну роботу.  Спрощують форми  квітки для створення  рапорту (геометричного, рослинного).

Діти виконують практичну роботу. На основі рапорту створюють стрічковий  орнамент  в техніці  витинанки, аплікації.  Творча робота. Діти приклеюють стрічковий орнамент – витинанку на цупкий кольоровий картон, створюючи орнаментальну закладку для книжки.

V. Практична діяльність учнів (В ході практичної вчитель проводить індивідуальну роботу) VI. Домашнє завдання VII. Завершення уроку

Вчитель робить висновки разом з учнями , обговорює окремі виступи та повідомлення учнів. Підкреслює, що декоративно-ужиткове мистецтво повинно перед усім задовольняти не тільки матеріальні, але й естетичні потреби людини. Виставляються оцінки за відповіді учнів.

Хід уроку

Аналіз уроку та особисті спостереження

I. Активізація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Колективна робота за завданням.Учитель пропонує учням за короткий проміжок часу пригада­ти та сформулювати засвоєні раніше знання з тем «Пейзаж», «Пер­спектива». III. . Вивчення нового матеріалу Робота над формуванням навичок і вмінь.

Учитель на дошці дає побудову міської вулиці, використовуючи центральну та кутову перспективу .Під час цієї роботи він звертає увагу учнів на те, що однією з ос­новних умов перспективного малювання є вміння визначити лінію горизонту та точку зору, з якої все буде «добре виглядати». Це є по­шук розмірності частин і їх співвідношення з головним об'єктом майбутньої композиції, установлення пропорцій, організація рит­мів, досягнення гармонії кольорових сполучень.Часто художнику доводиться малювати цілі індустрійні комп­лекси, міські вулиці, архітектурні ансамблі.Після того як художник виріше композиційне зображення, зро­бить загальний, початковий нарис, в якому намітить основні про­порції споруд та їх головних частин (стін, дахів, поверхів та ін.), він переходить до визначення більш дрібних частин: знаходить від­повідно із законами перспективи напрям та форму вікон, розгляда­ючи їх рядами (по поверхах).На першому плані необхідно деталізувати нарис, більш уважно промалювати окремі вікна, двері, стіни, дах та інші частини будин­ку, спостерігаючи за тим, щоб уточнення не порушили цілісності малюнку.На прикладах творів художників, малюнків учнів учитель по­яснює, як з віддаленням кольори змінюють свою насиченість, голубіють або синіють, а контур предметів, рельєф, деталі втрача­ють свою чіткість, що пояснюється правилами повітряної перспек­тиви .

IV.Постановка завдання: Учні на свій вибір виконують побудову міської вулиці в перспек­тиві за уявою в комбінованій техніці: акварель, чорна гелева ручка, фломастер. Учитель допомагає їм порадами і рекомендаціями.

Послідовність виконання роботи:

1. Легкими лініями зробити початковий нарис з урахуванням ви­браної перспективи:

а) провести лінію горизонту, позначити точку сходження (од­ну чи дві);

б) намітити праву і ліву частини вулиці (якщо це необхідно).

2. Промалювати будівлі, починаючи з найближчих і переходячи до більш віддалених, порівнюючи пропорції.

3. Доповнити малюнок деревами, транспортом, людьми тощо за бажанням.

4. Взяти кольорові співвідношення неба, землі, будинків, врахову­ючи насиченість кольору та його відтінків залежно від відстані (тепліші — ближче, холодніші — далі).

5. Деталізувати малюнок з урахуванням повітряної перспекти­ви, добиваючись його виразності та цілісності, використовуючи штрих, крапку, лінію, пляму, за допомогою яких виявити об'єм і форму зображуваних предметів.

V. Практична діяльність учнів

Учні виконують завдання.учитель допомагає. VI. Домашнє завдання Принести: альбом, фарби, пензлі, палітру, серветку, графітовий олівець, гумку, склянку для води.Спостереження за навколишнім середовищем, природою.

VII. Завершення уроку Учитель підводить підсумки: оцінює діяльність учнів на уроці; демонструє виконані ними роботи.

Хід уроку

Аналіз уроку та особисті спостереження

I. Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

II. Актуалізація опорних знань і вмінь Колективна робота за завданням.Учитель пропонує учням за короткий проміжок часу пригадати та сформулювати засвоєні раніше знання з теми «Скульптура», за­стосувавши метод побудови асоціативного куща. Що таке скульптура? (Скульптура — вид образотворчого мис­тецтва, твори якого мають об'ємну форму і виконуються з твер­дих або пластичних матеріалів.)Які роди скульптури ви знаєте? (Кругла скульптура, рельєф.)Які види скульптури ви знаєте? (Монументально-пам'ятникова — монументи, меморіальні споруди, пам'ятники та інші тво­ри; монументально-декоративна — скульптура для прикрашення будинків, садів, інтер'єрів; камерна — невеличкі статуетки, бюс­ти, фігурки тварин; прикладна — орнаменти або деталі, які при­крашають предмети побуту.)Які жанри має скульптура? (Портретний, анімалістичний, побутовий, історичний, орнаментальний.)

III. Вивчення нового матеріалу У кожній місцевості існує два архітектурні плани. Один з них, великомасштабний, визначає вигляд усього міста або селища. Дру­гий, камерний, у порівнянні з першим планує розробку малих те­риторій, так званих мікроансамблів, подвір'я, куточків вулиць, ізольованих від проїжджої частини гучних проспектів, скверів, не­величких майданчиків. Садово-паркова скульптура покликана зро­бити їх затишними і близькими кожному мешканцю. Вона несе в собі різноманітні емоційні відтінки, ліричність, м'якість, поетич­ність. Митцю вона відкриває простір для імпровізації, уяви, фанта­зії, винахідливості.Організація сприймання творів мистецтва.Учитель звертає увагу учнів на відеоряд садово-паркової скуль­птури — реалістичної, декоративної, абстрактної.Під час перегляду учні аналізують скульптури, звертаючи увагу на їхні вид, колір, форму, матеріал, із якого вони виконані, як во­ни вписуються в навколишнє середовище; визначають характерні особливості скульптурного образу.Учитель зосереджує увагу на те, що відображати можна не тіль­ки на площині, але й в об'ємі. Маса, фактура, колір, силует, висота, ширина створюють зоровий образ скульптури.

IV Постановка завдання: Учні виконують ескізи садово-паркової скульптури різними графічними матеріалами. Учитель контролює роботу учнів.

Порядок виконання практичної роботи.

1. Вирішити місце розташування скульптури (парк, дитячий май­данчик, зоопарк, аквапарк тощо).

2. Вибрати тип скульптури (реалістична, декоративна, абстракт­на). Визначити характерні особливості скульптурного образу (зооморфного, антропоморфного, фантастичного, фольклорного тощо).

3. Почати виконувати ескіз із загальної форми (враховуючи вираз­ність силуету, лаконічність).

4. Звернути увагу на співвідношення деталей, характер форм.

5. Проробити ескіз з урахуванням законів композиції (ритм, рів­новага, пропорції, масштабність тощо).

6. Продумати кольорове вирішення.

7. Зробити самоаналіз ескізу з виявленням недоліків та доопрацю­ванням.

V. Практична діяльність учнів VI. Домашнє завдання Спостереження за садово-парковою скульптурою рідного міста. Принести: пластилін, дощечку для ліплення, стеки, серветку, склянку для води, ескіз садово-паркової скульптури. VII Завершення уроку Учитель підводить підсумки та ставить запитання перед кла­сом: «Чи є у садово-паркової скульптури перспективи?». Учні ра­зом з учителем приходять до висновку: поки буде жити людина, їй буде необхідна садово-паркова скульптура; саме вона в наші бурх­ливі дні може допомогти людині відокремитися від метушні, має спонукати людину прислухатися до музики, яка звучить у її душі.Учитель оцінює діяльність учнів на уроці, демонструє кращі роботи.

Хід уроку

Аналіз уроку та особисті спостереження

І. Активізація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку.

Колективна робота за завданням.

Учитель пропонує учням методом «мозкової атаки» пригадати види пейзажів та художників-пейзажистів.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь III. Вивчення нового матеріалу

Організація сприймання творів мистецтва.

Учитель звертає увагу учнів на відеоряд робіт Т. Г. Шевченка:

«Мис Бай-Губек»;

«Крутий берег Аральського моря»;

«Гористий берег острова св. Миколи»;

«Вид на Кара-Тау»;

« Місячна ніч серед гір »;

« Форт Кара-Бутак ».

Деякі з них представлені малюнками

Творча спадщина Т. Г. Шевченка - яскрава сторінка в історії української художньої культури.

Дивовижним спокоєм сповнені пейзажі художника. Неозора да­лина, пагорби, шляхи й річки, гори намічені легко і м'яко. Велич природи створює враження часу, що зупинився, в якому, здається відбивається подих вічності.

Шевченко приділяв велику увагу передачі стану атмосфери її експресивному трактуванню. Добираючи складну гаму кольорів або відтінків одного кольору, він домагався відчуття спеки (акварелі Аральської експедиції), холодних ночей і ранків у горах («Місячна ніч серед гір», «Гора Кулаат»), чистого й прозорого чи, навпаки во­логого, запиленого повітря.

Шевченко був новатором в пейзажі, який завдяки його твор­чості остаточно виділився в самостійний жанр українського обра­зотворчого мистецтва.

IV.Постановка завдання: На аркуші паперу, закріпленому на дошці, учитель пояснює виконання пейзажу в техніці «по-вологому» при зображенні неба, другого плану та в техніці «по-сухому», побудованій на відношен­нях насичених кольорових плям, при зображенні першого плану, землі.На прикладах робіт художників учитель пояснює принципи ко­лористичної побудови художнього твору.Колорит може будуватися на сполученні яскравих і чистих ло­кальних кольорів (пейзажі М. К. Реріха та М. С. Сар'яна) і на тон­ких тональних співвідношеннях (акварелі Т. Г. Шевченка). Залеж­но від переваги тих чи інших фарб колорит може бути теплим або холодним, залежно, від характеру сполучення фарб — спокійним або напруженим. Колорит допомагає художнику передати настрій у своїй роботі: від радісного і світлого до сумного і похмурого.

V. Практична діяльність учнів

Учні виконують гірський пейзаж з урахуванням ліній­ної та повітряної перспективи, дотримуючись такої послідовності:

1. Вибрати точку зору і визначити формат аркуша паперу. (Необ­хідно уявити собі розташування предметів та об'єктів на пло­щині зображення.)

2. Найти співвідношення між небом, землею, горами та іншими об'єктами.

3. Прокласти кольором основні кольорові відношення.

4. Передати повітряну перспективу (перший план тепліший, дру­гий — холодніший, звернути увагу на таблицю «Кольорова пер­спектива»). ,

5. Перевірити і порівняти передачу повітряної перспективи на ма­люнку.

6. Придумати назву або скласти вірш до своєї роботи.

VI. Домашнє завдання

Спостереження за садово-парковою скульптурою рідного міста. Принести: альбом, фарби, різноманітні графічні матеріали.

VII.Завершення уроку Використовуючи «авторське крісло», учні демонструють свої роботи. Учитель підводить підсумки: дає загальну оцінку викона­ним роботам; аналізує характерні помилки, в них; оцінює діяль­ність учнів на уроці.