Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
D-Яна_ВалерБЖД_1_4[1].doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
328.19 Кб
Скачать

2. Основні поняття та визначення бжд.

Безпека – це стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Життєдіяльність складається з двох слів – „життя” і „діяльність”, тому з’ясуймо спочатку зміст кожного з них.

Життя – це вища, порівняно з фізичною та хімічною, форма існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища, реакції на подразнення, наявність специфічного упорядкованого обміну речовин і енергії, самовідновлення, систем управління, фізичної і функціональної дискретності живих істот і їх суспільних конгломератів.

Діяльність – це активна взаємодія людини з навколишнім середовищем, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, яка виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.

Потреби – це необхідність для людини того, що забезпечує її існування і самозабезпечення.

Потреби поділяються на групи:

фізіологічні і сексуальні (у відтворенні людей, в їжі, диханні, рухові, одязі, житлі, відпочинку);

екзистенціальні (існування; це потреби у безпеці свого існування, впевненості у завтрашньому дні, стабільності суспільства, гарантованості праці);

соціальні (у належності до колективу, групи чи спільноти, у спілкуванні, турботі про інших та увазі до себе, в участі у спільній трудовій діяльності);

престижні (у повазі з боку інших, їх визнанні та високій оцінці своїх якостей, у службовому зростанні і високому статусі у суспільстві);

особистісні (у самовираженні, у самореалізації (або самоактуалізації), тобто в діяльному прояві себе як самостійної, оригінальної, творчої особистості);

духовні (потреби в нових знаннях про навколишній світ, в самопізнанні, залученні до наук, мистецтв тощо).

Перші дві групи потреб є первинними і вродженими, чотири інші – набутими.

безпека діяльності людини – це сукупність властивостей навколишнього середовища, які не завдають шкоди людині в процесі її діяльності; сукупність якостей людини та заходів і засобів, які запобігають можливій шкоді її здоров’ю

1.3. Причини та наслідки небезпек.

Небезпека – це центральне поняття безпеки життєдіяльності і являє собою явища, процеси, об’єкти, властивості, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров’ю чи життю людини як прямо, так і згодом.

Будь-яка діяльність людини може бути потенційно небезпечною.

Існує логічний зв'язок між причинною-небезпекою-наслідками.

Джерелами (носіями небезпек) є природні процеси і явища, техногенне середовище та людські дії:

1) сукупність факторів, що діють постійно або виникають внаслідок певною ініціюючої події чи певного збігу обставин, які створюють загрозу для життя або благополуччя людей, об’єктів господарства чи навколишнього природного середовища;

2) негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду самій матерії (людям, природному середовищу, матеріальним цінностям);

3) умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, речовини або інформації, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та/чи пошкодження;

4) потенційне джерело шкоди;

5) явища, процеси, об’єкти, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров’ю людини як відразу, так і в майбутньому, тобто викликати небажані наслідки;

6) така ситуація, при якій основні норми і параметри життєдіяльності будуть нижче визначеного рівня безпеки. В цій ситуації можуть бути порушені основні принципи та засоби забезпечення життєдіяльності і виникає надзвичайна ситуація.

Наслідки м.б.

  • соціальними;

  • економічними;

  • психофізіологічними;

  • моральними.

Ідентифікація небезпек – це знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо її усунення чи ліквідації наслідків (створення моделей безпеки). При ідентифікації небезпек необхідно виходити з принципу що джерелом небезпеки може бути все живе і неживе, а підлягати небезпеці також може все живе і неживе. В процесі ідентифікації визначаються:

-Номенклатура небезпек

-Просторова локалізація Н

-Вірогідна можлива шкода при реалізації Н.

Номенклатура небезпек – перелік назв небезпек або термінів, систематизованих за відповідними ознаками (наприклад, за алфавітом). В окремих випадках складаються номенклатура небезпек для окремих об’єктів (підприємств, цехів, професій, місць праці та інше). Номенклатура небезпек налічує понад 150 найменувань і при цьому не вважається за повну.

Потенційна небезпека – це така небезпека, яка має неявний характер і проявляється в умовах, які важко передбачити. Потенційна небезпека може реалізуватися у формі хвороб або травм. Матеріальні носії потенційної небезпеки це небезпечні або шкідливі чинники.

Небезпеки існують у просторі й часі та реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини та інформації.

Ідентифікація необхідна для розробки заходів щодо запобігання небезпекам або вже ліквідації наслідків.

Таксономія небезпек – класифікація та систематизування явищ, процесів, об’єктів, які здатні завдати шкоди людині. Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації небезпек:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]