![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Збірник вправ і задач з навчальної дисципліни “Основи початкового курсу математики”
- •Розділ 1. Математичні поняття, речення і доведення
- •1.1. Математичні поняття. Обсяг і зміст поняття. Означення понять, вимоги до означення понять
- •1.2. Висловлення, висловлюванні форми
- •1.3. Відношення слідування і рівносильності математичних речень. Необхідні і достатні умови
- •1.4. Структура теореми. Види теорем
- •1.5. Способи розв’язування текстових задач
- •Розділ 2. Множини і операції над ними
- •2.1. Поняття множини, способи задання множин. Відношення між множинами
- •2.2. Перетин та об’єднання множин, доповнення підмножини
- •2.3. Декартовий добуток множин
- •2.4. Зображення декартового добутку двох числових множин
- •2.5. Комбінаторні задачі
- •Розділ 3. Відповідності і відношення
- •3.1. Поняття бінарного відношення між елементами однієї множини. Способи задання бінарних відношень
- •3.2. Відношення еквівалентності
- •3.3. Відношення порядку
- •3.4. Поняття відповідності
- •3.5. Взаємно однозначні відповідності
- •Розділ 4. Поняття числа і дій над натуральними числами
- •4.1. Поняття натурального числа і числа нуль
- •4.2. Теоретико-множинний зміст суми і різниці натуральних чисел
- •4.3. Теоретико-множинний зміст добутку цілих невід’ємних чисел
- •4.4. Відношення «більше в», «менше в»
- •4.5. Ділення з остачею
- •Розділ 5. Запис чисел і алгоритм дій над ними
- •5.1. Додавання багатоцифрових чисел
- •5.2. Віднімання багатоцифрових чисел
- •5.3. Множення багатоцифрових чисел
- •5.4. Ділення багатоцифрових чисел
- •Розділ 6. Подільність цілих невід’ємних чисел
- •6.1. Поняття відношення подільності, його властивості
- •6.2. Подільність суми, різниці і добутку цілих невід’ємних чисел
- •6.3. Найбільший спільний дільник і найменше спільне кратне
- •6.4. Ознаки подільності чисел на 2, 3, 4, 5, 9
- •6.5. Алгоритм Евкліда
- •Розділ 7. Додатні раціональні числа
- •7.1. Поняття дробу. Поняття додатного раціонального числа
- •7.2. Запис додатних раціональних чисел у вигляді десяткових дробів
- •7.3. Додавання і віднімання раціональних чисел
- •7.4. Множення і ділення додатних раціональних чисел
- •7.5. Нескінченні десяткові періодичні дроби
- •Розділ 8. Дійсні числа
- •8.1. Поняття додатного дійсного числа
- •8.2. Дії над дійсними числами
- •8.3. Від’ємні числа
- •Розділ 9. Рівняння, нерівності, функції
- •9.1. Поняття про рівняння. Рівносильність рівнянь з однією змінною
- •9.2. Поняття нерівності. Рівносильність нерівностей
- •9.3. Поняття про функцію
- •9.4. Лінійна функція
- •9.5. Пряма і обернена пропорційності
- •Розділ 10. Поняття величини, її вимірювання
- •10.1. Поняття величини та поняття вимірювання величин
- •10.2. Довжина відрізка і його вимірювання
- •10.3. Площа фігури і її вимірювання
- •10.4. Проміжки часу і їх вимірювання
- •Література
3.5. Взаємно однозначні відповідності
1. Між множинами А = {x, y, z, t} і В = {a, b, c, d} встановлені різні відповідності (рис. 18). Які з них є взаємно однозначні?
Рис. 18
2. Дані множини Х = {k, l, m, n, p} і Y = {1, 2, 3, 4, 5}. Встановіть три різних взаємно однозначні відповідності між даними множинами. Скільки всього таких відповідностей можна встановити між множинами Х і Y?
3.
Дані дві множини А = {1, 2, 5} і В = {3, 7}.
Знайдіть множини
і
.
Чи можна яким-небудь чином встановити
взаємно однозначну відповідність між
ними?
4. N – множина натуральних чисел, Y – множина квадратів натуральних чисел. Покажіть, що між множинами N і Y можна встановити взаємно однозначну відповідність.
5. М – множина геометричних фігур, зображених на рисунку 19, R – множина дійсних чисел. Поставимо у відповідність кожній фігурі число – значення її площі. Чи буде ця відповідність взаємно однозначною відповідністю між множинами М і R?
6. Наведіть приклади завдань із підручників математики для початкових класів, при виконанні яких неявно використовується поняття взаємно однозначної відповідності між множинами.
Рис. 19
Розділ 4. Поняття числа і дій над натуральними числами
4.1. Поняття натурального числа і числа нуль
1. Запишіть всі елементи множини N8, N10. Як називаються ці множини?
2. Чи можна назвати відрізком натурального ряду множину:
1) {0, 1, 2, 3}; 2) (1, 3, 5, 7); 3) {1, 2, 3}; 4) {3, 4, 5}?
3. Сформулюйте умови, яких необхідно дотримуватися, ведучи рахунок елементів скінченної множини.
4. Прочитайте речення: n(A) = 7, n(B) = 2. У якій ролі тут виступають натуральні числа 7 і 2? Наведіть приклади множини А і В, що задовольняють даним вимогам.
5. Наведіть приклади таких різних множин А і В, що n(A)=n(B)=7. У якому відношенні знаходяться множини А і В?
6. Який теоретико-множинний зміст натурального числа «п’ять»?
7. Розгляньте малюнки і записи, наведені на тій сторінці підручника з математики для першого класу, де учні вчать число «три». Поясніть, які з них наведені з метою розкрити учням порядкове і кількісне значення числа «три». Які б Ви добавили малюнки з цією ж метою?
8. Наведіть приклади завдань з книжок математики для початкових класів, у яких число виступає як: 1) порядкове; 2) кількісне.
4.2. Теоретико-множинний зміст суми і різниці натуральних чисел
1. Поясніть, використовуючи означення суми цілих невід’ємних чисел, що: 1) 4 + 1 = 5; 2) 2 + 7 = 9; 3) 1 + 5 = 6; 4) 3 + 0 = 3.
2. Як ви розумієте твердження: «Сума цілих невід’ємних чисел існує і єдина»?
3. Учням дано завдання: «Складіть дві задачі, які розв’язуються так: 16+4=20». Чи можна скласти три задачі за цією умовою? п’ять задач? На основі якого теоретичного положення це можливо?
4. Запишіть число 1 у вигляді суми двох цілих невід’ємних чисел двома способами.
5. Скількома способами можна записати число 2 у вигляді суми двох цілих невід’ємних чисел?
6. Які два числа можна скласти, щоб отримати в сумі число 3? Запишіть всі можливі випадки.
7. Як можна розподілити 6 зошитів між двома учнями?
8. Як можна розподілити 6 зошитів між двома учнями, якщо кожен з них повинен отримати хоча б один зошит? Чим відрізняється ця задача від задачі 7?
9. Використовуючи означення суми декількох доданків, знайдіть значення виразу: 1) 13+6+18+34+29; 2) 15+28+4+17+36+1.
10. Поясніть, чому дані задачі розв’язуються додаванням:
1) Стежкою йдуть 4 качки і 6 гусок. Скільки всього птахів йде стежкою?
2) У сумку поклали 3 груші і 8 яблук. Скільки фруктів поклали до сумки?
11. Вираз (4+5)+6 перетворіть до вигляду 5+(4+6), використовуючи закони додавання. Кожен крок при перетворенні обґрунтуйте.
12. Вираз (7+2)+(3+8) перетворіть до вигляду (7+3)+(2+8), використовуючи закони додавання.
13. Обчисліть раціональним способом значення виразу і поясніть, які закони додавання були при цьому використані:
1) (30+7)+(10+4);
2) (16+9)+21+14;
3) 1809+393+678+191+1607.
14. Знайдіть значення суми двома способами: спочатку використовуючи означення суми декількох доданків, а потім закони додавання:
1) 273+1227+154+446;
2) 372+4356+22+544;
3) 871+2475+89+325.
15. Проаналізуйте зміст теми «Перестановка доданків» у підручнику з математики для початкових класів. На якій теоретичній основі розглядається тут переставна властивість додавання?
16. Чи є доведенням переставного закону додавання таке твердження: «2+1=1+2, 3+7=7+3, 15+2=2+15 слідує, що від перестановки доданків сума не міняється»?
17. Розв’яжіть задачу різними способами:
1) В автопарку фірми було 8 вантажних машин і 2 легкові. Фірма купила ще 2 машини. Скільки всього машин стало в автопарку.
2) У малюків дитячого садочку було 20 червоних м’ячиків і 10 зелених. Їм подарували ще 8 м’ячів. Скільки м’ячів стало у малюків.
18. Дайте теоретико-множинне обґрунтування наступним рівностям: 1) 7-5=2; 2) 3-3=0; 3) 4-0=4.
19. У підручнику з математики для початкових класів школи наведено правило: «Для перевірки віднімання до різниці додають від’ємник. Якщо розв’язання правильне, то отримаємо зменшуване». Яке теоретичне обґрунтування цього правила?
20. Наведіть приклади двох завдань з підручника математики для початкових класів, при виконанні яких використовується умова існування різниці цілих невід’ємних чисел.
21. Поясніть, чому дані задачі розв’язуються за допомогою віднімання:
1) Біля озера росло 9 ялинок. 4 ялинки зрубали. Скільки ялинок залишилося біля озера?
2) Катя і Максим намалювали 9 будиночків. Катя намалювала 4 будиночки. Скільки будиночків намалював Максим?
22. Складіть 3 задачі, розв’язання яких записується у вигляді рівності 12-8=4. На основі якого теоретичного положення це можливо?
23. Знайдіть найбільш раціональним способом значення виразу:
1) (3748+10392)-8392; 3) 763+945-263;
2) 7273-(396+1173); 4) 568-229-168.
24. Дані задачі розв’яжіть різними способами, дайте обґрунтування:
1) В одній банці було 10 солоних огірків, а в другій - 6 огірків. За обідом з’їли 4 огірки. Скільки всього огірків залишилося?
2) У гаражі стояло 20 мотоциклів, спочатку виїхало 7 мотоциклів, потім ще 3. Скільки мотоциклів залишилося в гаражі?