Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водойм рибогосподарського призначення

Речовина	ГДК, мг·л-1
Аміак	0,05
Арсен	0,01
Бензол	0,5
Кадмій	0,005
Магній	40
Мідь	0,001
Нафта і нафтопродукти: – в розчиненому стані – в емульсованому стані	0,001 0,05
Нікель	0,1
Свинець	0,1
Сірковуглець	1,0
Смолисті речовини, що вимиваються з дерев хвойних порід	2,0
Таніди	10
Феноли	0,001
Хлор вільний	0
Хлорофос	0
Цинк	0,05
Ціаніди	0,05

3.4. Методи оцінки якості води

При аналізі результатів моніторингу стану водного середовища важливо знати, до якого типу водних об’єктів віднесені конкретні річка, озеро, водосховище або інший водний об’єкт і використовувати для оцінки ситуації відповідні нормативи.

3.4.1. Метод інтегральної оцінки якості води

В гідрохімічній практиці використовується метод інтегральної оцінки якості води за сукупністю забруднюючих речовин в ній та частотою їх виявлення.

В цьому методі для кожного інгредієнту на підставі фактичних концентрацій розраховують бали кратності перевищення ГДК_ВР – і повторюваність випадків , а також загальний оціночний бал – :

(3.1)

(3.2)

(3.3)

де: – концентрація у воді і-того інгредієнту;

– гранично допустима концентрація і-того інгреді­єнту для водойм рибогосподарського призначення;

– кількість випадків перевищення ГДК за і-тим інгредієнтом;

– загальна кількість вимірювань і-того інгредієнту.

Інгредієнти, для яких величина загального оціночного балу більша або дорівнює 1, виокремлюються як лімітуючі показники забрудненості (ЛПЗ). Комбінаторний індекс забрудненості розраховується як сума загальних оціночних балів всіх враховуваних при оцінці інгредієнтів:

(3.4)

За величиною комбінаторного індексу забрудненості встановлюється клас забрудненості води.

3.4.2. Метод сумарного ефекту оцінки якості води

Точно оцінити комплексну дію шкідливих речовин у воді водойми неможливо, тому застосовують метод оцінки сумарного ефекту впливу на санітарний стан водойми кількох шкідливих речовин за виразом:

(3.5)

де: – концентрація шкідливих речовин у воді водойми, мг·л^-1;

– гранично допустимі концентра­ції, мг·л^-1.

Оцінка якості води та порівняння сучасного стану водного об’єкту із встановленими в минулі роки характеристиками виконується на підставі індексу забрудненості води (ІЗВ) за гідрохімічними показниками. Цей індекс є формальною характеристикою і розраховується усередненням як мінімум п’яти індивідуальних показників якості води водного об’єкту. Обов’язковими для врахування є:

• концентрація розчиненого у воді кисню;

• показник кислотності рН;

• величина біологічного споживання кисню (БСК).

Крім державного контролю стан води контролюється підприємствами, котрі використовують воду та скидають стоки у водоймища. Для цього на підприємствах при заводських або спеціальних лабораторіях створюються пости, обладнані необхідною апаратурою для проведення аналізів. При здійсненні контролю за станом вод та стоків використовуються фізичні, хімічні, біологічні та органолептичні методи. Фізичні методи використовуються для визначення прозорості, каламутності, кількості завислих часток та електропровідності води. Хімічні методи використовуються для визначення кислотності, лужності, вмісту у воді металів, солей, органічних та синтетичних речовин. Бактеріологічний аналіз здійснюється за допомогою біотестування.

Запитання для самоперевірки

1. Які основні екологічні функції води?

2. Назвіть основні види забруднення води.

3. Наведіть приклади основних джерел забруднення води.

4. Які основні нормативні показники якості води?

5. В чому полягає суть інтегральної оцінки якості води?

6. В якому разі застосовують метод сумарного ефекту?