- •Конспект лекцій
- •1.2.1. Санітарно-гігієнічне нормування
- •1.2.3. Науково технічне нормування
- •Список рекомендованої літератури
- •Гдк (мг·м-3) деяких шкідливих речовин у повітрі населених пунктів
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для рослин
- •Список рекомендованої літератури
- •Фізичне забруднення
- •Хімічне забруднення
- •Біологічне забруднення
- •Теплове забруднення
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-питного водокористування
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водойм рибогосподарського призначення
- •3.4.1. Метод інтегральної оцінки якості води
- •3.4.2. Метод сумарного ефекту оцінки якості води
- •Список рекомендованої літератури
- •План лекції
- •4.1. Грунти. Роль грунтів у біосфері
- •Значення гдк хімічних речовин в грунті
- •Показники санітарного стану грунтів населених пунктів та сільськогосподарських угідь
- •Нормативи оцінок пестицидного забруднення грунтів
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 5. Нормування якості продуктів харчування
- •Максимально допустимі рівні нітратів у плодоовочевій продукції
- •Санітарна оцінка продуктів тваринництва
- •Санітарна оцінка м’яса
- •Гранично допустимі концентрації важких металів у харчових продуктах, мг·кг-1
- •Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію–137 та стронцію–90 у харчових продуктах та питній воді (Бк·кг-1, Бк·л-1)
- •Список рекомендованої літератури
- •Список рекомендованої літератури
- •Значення коефіцієнта q для різних видів випромінювання
- •Значення коефіцієнтів wт для різних органів і тканин організму людини
- •Дозові межі опромінювання, мЗврік-1
- •Запитання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •8.1.1. Основні параметри шуму
- •8.1.2. Шумове забруднення довкілля
- •Рівні шуму від різних джерел
- •8.1.3. Технічне та гігієнічне нормування шуму
- •Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні шуму та еквівалентні рівні шуму
- •Допустимі рівні інфразвуку
- •8.3. Нормування впливів ультразвукових шумів
- •Типові значення віброшвидкостей
- •Список рекомендованої літератури
- •Гранично допустимі рівні емп
- •Гранично допустимі рівні емп для населення
- •Гранично допустимі значення енергетичної експозиції
- •Список рекомендованої літератури
- •План лекції
- •Допустима тривалість безперервної роботи й регламентованих перерв протягом години
- •Допустимі рівні інтенсивності ультрафіолетових випромінювань
- •Гдр лазерного випромінювання
- •Запитання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
Гранично допустимі концентрації важких металів у харчових продуктах, мг·кг-1
Продукти |
Важкі метали |
||||||
кадмій |
мідь |
ртуть |
свинець |
цинк |
олово |
миш’як |
|
Овочі й картопля свіжі та свіжоморожені |
0,03 |
5 |
0,02 |
0,5 |
10 |
– |
0,2 |
Фрукти і ягоди свіжі та свіжоморожені |
0,03 |
5 |
0,02 |
0,4 |
10 |
– |
0,2 |
Гриби свіжі й консервовані |
0,1 |
10 |
0,05 |
0,5 |
20 |
– |
0,2 |
Консерви овочеві в скляній, алюмінієвій цільнотягнутій і металевій тарі |
0,03 |
5 |
0,02 |
0,5 |
10 |
– |
0,2 |
Консерви овочеві у збірній металевій тарі |
0,05 |
5 |
0,02 |
1 |
10 |
200 |
0,2 |
Консерви фруктово-ягідні та соки у скляній, алюмінієвій, цільнотягнутій металевій тарі |
0,03 |
5 |
0,02 |
0,4 |
10 |
– |
0,2 |
Консерви фруктово-ягідні та соки у збірній металевій тарі |
0,05 |
5 |
0,02 |
1 |
10 |
200 |
0,2 |
Картопля, овочі сушені і концентровані (у перерахунку на сиру масу) |
0,03 |
5 |
0,02 |
0,4 |
10 |
– |
0,2 |
Консерви для дитячого харчування на овочевій та фруктовій основі |
0,02 |
5 |
0,01 |
0,3 |
10 |
– |
0,2 |
Овоче-молочні і плодомолочні суміші |
0,02 |
5 |
0,01 |
0,3 |
50 |
– |
0,2 |
Вміст міді, свинцю, кадмію, цинку, олова, заліза і миш’яку визначають у пробах, відібраних відповідно до стандартів “Сырьё и продукты пищевые. Методы определения токсичных элементов” (ГОСТ 26926–86, ГОСТ 26927–86 та ін.).
Забруднення продуктів харчування важкими металами небезпечне тим, що вони виявляють високу токсичність у слідових кількостях та концентруються у живих організмах. Токсичність важкого металу зростає з ростом його атомної ваги. При значних концентраціях вони можуть мати прямий вплив, викликаючи гострі отруєння людей і тварин.
Для кожного металу існує свій механізм токсичної дії, обумовлений конкуренцією між необхідними та токсичними властивостями за місцем зв’язку у білкових молекулах.
5.3.4. Нормування радіоактивних речовин у продуктах харчування
Вільна міграція радіоактивних забруднювачів через кореневу систему і накопичення їх у рослинній масі призводить до кумуляції забруднювачів в організмі людини через ланцюги “рослина–людина” та “рослина–тварина–людина”. В теперішній час основне дозове навантаження формують радіонукліди цезію та стронцію. Рівень активності 137Cs та 90Sr у продуктах харчування, вирощених у небезпечних за радіаційним фактором регіонах, залежить від типів грунтів, особливостей сільськогосподарського виробництва, виду культур тощо. Велике значення має вибір сорту рослин, оскільки сорт визначає їхні властивості.
Допустимі рівні вмісту радіонуклідів у продуктах харчування і питній воді установлені державним нормативом ДР–97, який регламентує вміст 137Cs та 90Sr у продуктах харчування на території України, і тих, що ввозитимуться на територію України з метою реалізації.
Значення допустимих рівнів установлені виходячи з того, що вміст радіонуклідів у продуктах харчування забезпечує неперевищення річної дози внутрішнього опромінювання 1 мЗв. При цьому опромінювання внаслідок надходження інших техногенних та природних радіонуклідів не враховується. При розробці ДР–97 за критичні були прийняті групи дорослих осіб (у розрахунках за 137Cs та 90Sr), дітей і підлітків у віці 12–17 років (у розрахунках за 90Sr).
Допустимі рівні вмісту радіонуклідів в деяких з продуктів харчування наведені в табл. 5.4 з урахуванням відносної ролі в надходженні певного радіонукліда в організм на основі статистичного аналізу даних про вміст їх у продуктах харчування в різних місцевостях.
Таблиця 5.4.