- •Конспект лекцій
- •1.2.1. Санітарно-гігієнічне нормування
- •1.2.3. Науково технічне нормування
- •Список рекомендованої літератури
- •Гдк (мг·м-3) деяких шкідливих речовин у повітрі населених пунктів
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для рослин
- •Список рекомендованої літератури
- •Фізичне забруднення
- •Хімічне забруднення
- •Біологічне забруднення
- •Теплове забруднення
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-питного водокористування
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водойм рибогосподарського призначення
- •3.4.1. Метод інтегральної оцінки якості води
- •3.4.2. Метод сумарного ефекту оцінки якості води
- •Список рекомендованої літератури
- •План лекції
- •4.1. Грунти. Роль грунтів у біосфері
- •Значення гдк хімічних речовин в грунті
- •Показники санітарного стану грунтів населених пунктів та сільськогосподарських угідь
- •Нормативи оцінок пестицидного забруднення грунтів
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 5. Нормування якості продуктів харчування
- •Максимально допустимі рівні нітратів у плодоовочевій продукції
- •Санітарна оцінка продуктів тваринництва
- •Санітарна оцінка м’яса
- •Гранично допустимі концентрації важких металів у харчових продуктах, мг·кг-1
- •Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію–137 та стронцію–90 у харчових продуктах та питній воді (Бк·кг-1, Бк·л-1)
- •Список рекомендованої літератури
- •Список рекомендованої літератури
- •Значення коефіцієнта q для різних видів випромінювання
- •Значення коефіцієнтів wт для різних органів і тканин організму людини
- •Дозові межі опромінювання, мЗврік-1
- •Запитання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •8.1.1. Основні параметри шуму
- •8.1.2. Шумове забруднення довкілля
- •Рівні шуму від різних джерел
- •8.1.3. Технічне та гігієнічне нормування шуму
- •Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні шуму та еквівалентні рівні шуму
- •Допустимі рівні інфразвуку
- •8.3. Нормування впливів ультразвукових шумів
- •Типові значення віброшвидкостей
- •Список рекомендованої літератури
- •Гранично допустимі рівні емп
- •Гранично допустимі рівні емп для населення
- •Гранично допустимі значення енергетичної експозиції
- •Список рекомендованої літератури
- •План лекції
- •Допустима тривалість безперервної роботи й регламентованих перерв протягом години
- •Допустимі рівні інтенсивності ультрафіолетових випромінювань
- •Гдр лазерного випромінювання
- •Запитання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
Значення гдк хімічних речовин в грунті
Назва речовини |
ГДК, мг·кг-1 |
Метали |
|
Кобальт |
5,0 |
Марганець, вилучений з чорнозему та дерново-підзолистого грунту |
700,0 |
Мідь (рухома форма) |
3,0 |
Ніколь |
4,0 |
Ртуть |
2,1 |
Свинець (рухома форма) |
6,0 |
Свинець |
32,0 |
Хром |
6,0 |
Цинк |
23,0 |
Неорганічні сполуки |
|
Нітрати |
130,0 |
Миш’як |
20,0 |
Сірководень |
0,4 |
Фосфор (суперфосфат) |
200,0 |
Фториди |
10,0 |
Ароматичні вуглеводні |
|
Бензол |
0,3 |
Ізопропилбензол |
0,5 |
Ксилоли |
0,3 |
Стирол |
0,1 |
Толуол |
0,3 |
Добрива та ПАР |
|
Рідкі комплексні добрива з додаванням марганцю |
80,0 |
Азотно-калійні добрива |
120,0 |
Поверхнево активні речовини |
0,2 |
Крім ГДК застосовується показник орієнтовно допустимої кількості (ОДК) забруднюючої грунти хімічної речовини, котрий визначається розрахунковим методом.
4.3.1. Класи небезпечності хімічних сполук
В залежності від токсичності всі хімічні сполуки можуть бути поділеними на чотири класи небезпечності. Урахування класу небезпечності дозволяє диференційовано підійти до обґрунтування необхідних профілактичних заходів (наприклад, до заходів безпеки при роботі з різними речовинами), а також попередньо оцінювати порівняну небезпеку впливу тих або інших речовин на організм людини (див.табл.4.3).
Таблиця 4.3
Класи небезпечності хімічних сполук в залежності від токсичності
Показники |
Класи небезпечності |
|||
I |
II |
III |
IV |
|
надзвичайно небезпечний |
дуже небезпечний |
помірно небезпечний |
мало-небезпечний |
|
ГДКрз, мг·кг-1 |
<0,1 |
0,1…1,0 |
1…10 |
>10 |
ЛД50 при введенні до шлунку, мг/кг маси тіла |
<15 |
15…150 |
150…5000 |
>5000 |
При відсутності в нормативних документах класу небезпечності хімічних речовин їх клас небезпечності J може бути визначений за формулою:
(4.3)
де – атомна маса відповідного хімічного елемента;
– розчинність у воді хімічної сполуки, мг·л-1;
– молекулярна маса хімічної сполуки, в яку входить даний елемент;
– середнє арифметичне з шести ГДК хімічних речовин в різних продуктах харчування (м’ясо, риба, молоко, хліб, овочі, фрукти).
4.4. Санітарна оцінка стану грунтів
Санітарна оцінка стану грунтів здійснюється за спеціальними нормованими показниками. В якості основного хімічного показника використовується санітарне число – частка від ділення кількості ґрунтового білкового азоту у міліграмах на 100 г абсолютно сухого грунту до кількості органічного азоту в тих же одиницях.
Показником бактеріального забруднення грунту є титр кишкової палички та титр одного з анаеробів. Санітарно-гельмінтологічним показником грунту є число яець гельмінтів в 1 кг грунту. Ентомологічний показник визначається за наявністю личинок та лялечок мух на 0,25 м2 поверхні грунту (табл. 4.4).
Таблиця 4.4.