- •Конспект лекцій
- •1.2.1. Санітарно-гігієнічне нормування
- •1.2.3. Науково технічне нормування
- •Список рекомендованої літератури
- •Гдк (мг·м-3) деяких шкідливих речовин у повітрі населених пунктів
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для рослин
- •Список рекомендованої літератури
- •Фізичне забруднення
- •Хімічне забруднення
- •Біологічне забруднення
- •Теплове забруднення
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-питного водокористування
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водойм рибогосподарського призначення
- •3.4.1. Метод інтегральної оцінки якості води
- •3.4.2. Метод сумарного ефекту оцінки якості води
- •Список рекомендованої літератури
- •План лекції
- •4.1. Грунти. Роль грунтів у біосфері
- •Значення гдк хімічних речовин в грунті
- •Показники санітарного стану грунтів населених пунктів та сільськогосподарських угідь
- •Нормативи оцінок пестицидного забруднення грунтів
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 5. Нормування якості продуктів харчування
- •Максимально допустимі рівні нітратів у плодоовочевій продукції
- •Санітарна оцінка продуктів тваринництва
- •Санітарна оцінка м’яса
- •Гранично допустимі концентрації важких металів у харчових продуктах, мг·кг-1
- •Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію–137 та стронцію–90 у харчових продуктах та питній воді (Бк·кг-1, Бк·л-1)
- •Список рекомендованої літератури
- •Список рекомендованої літератури
- •Значення коефіцієнта q для різних видів випромінювання
- •Значення коефіцієнтів wт для різних органів і тканин організму людини
- •Дозові межі опромінювання, мЗврік-1
- •Запитання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •8.1.1. Основні параметри шуму
- •8.1.2. Шумове забруднення довкілля
- •Рівні шуму від різних джерел
- •8.1.3. Технічне та гігієнічне нормування шуму
- •Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні шуму та еквівалентні рівні шуму
- •Допустимі рівні інфразвуку
- •8.3. Нормування впливів ультразвукових шумів
- •Типові значення віброшвидкостей
- •Список рекомендованої літератури
- •Гранично допустимі рівні емп
- •Гранично допустимі рівні емп для населення
- •Гранично допустимі значення енергетичної експозиції
- •Список рекомендованої літератури
- •План лекції
- •Допустима тривалість безперервної роботи й регламентованих перерв протягом години
- •Допустимі рівні інтенсивності ультрафіолетових випромінювань
- •Гдр лазерного випромінювання
- •Запитання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
Гранично допустимі значення енергетичної експозиції
Діапазон частот |
За електричною складовою (Е), Вм-1/год |
За магнітною складовою (Н), Ам/год |
За щільністю потоку енергії, мкВм2/год |
30 кГц – 3 МГц |
20000 |
200 |
|
3 МГц – 30 МГц |
7000 |
не розроблені |
|
30 МГц – 60 МГц |
800 |
0,72 |
|
60 МГц – 300 МГц |
800 |
не розроблені |
|
300 МГц – 300 ГГц |
800 |
|
200 |
Запитання для самоконтролю
Що являють собою електромагнітні поля, та які причини їх виникнення?
Назвіть джерела електромагнітних полів антропогенного походження.
Які основні параметри складових електромагнітного поля?
Наведіть показники гранично допустимих рівнів складових електромагнітного поля на робочих місцях і для населення.
Від чого залежать гранично допустимі рівні електромагнітного поля промислової частоти?
При яких обставинах застосовуються гранично допустимі значення енергетичної експозиції?
До яких наслідків призводять електромагнітні випромінювання на людину та об’єкти довкілля?
Список рекомендованої літератури
Гост 12.1.006-84 Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.
Жидецький В.Ц. Основи охорони праці: Підручник. – Львів: ПТВФ «Афіша», 2002. – 318 с.
3. Душин Е.М. Основы метрологии и електрические измерения: Учебник. – Л.: Энергоатомиздат , 1987. – 480 с.
ЛЕКЦІЯ №10. нормування впливів випромінювань оптичного діапазону
План лекції
Інфрачервоне випромінювання. Загальні характеристики інфрачервоного випромінювання
10.1.1.Властивості впливу інфрачервоного випромінювання
10.1.2.Нормування тривалостібезперервного опромомінювання інфрачервоними променями
10.2. Ультрафіолетове випромінювання. Біологічне значення ультрафіолетового випромінювання
10.2.1Допустимі рівні інтенсивності ультрафіолетового випромінювання
10.3.Лазерне випромінювання. Властивості впливу лазерного випромінювання
10.3.1. Нормування лазерного випромінювання
Оптичний діапазон охоплює область електромагнітного випромінювання, до складу якого входять інфрачервоні (ІЧ), видимі (ВВ) та ультрафіолетові (УФ) випромінювання.
З боку інфрачервоних випромінювань оптичний діапазон межує з радіочастотним, а з боку ультрафіолетових – з іонізуючим випромінюванням.
10.1. Інфрачервоне випромінювання. Загальні характеристики інфрачервоного випромінювання
Інфрачервоне випромінювання (ІЧ) – частина електромагнітного спектру з довжиною хвилі 540 мкм – 760 нм. Джерела випромінювання ІЧ поділяються на природні та штучні. До природних ІЧ випромінювань належить природна інфрачервона радіація Сонця. Штучними джерелами ІЧ випромінювання є будь-які нагріті поверхні тіл (печі, ливарні, прокатні стани, авіаційний транспорт, зварювання тощо). Причому саме температура і визначає інтенсивність теплового випромінювання Е (Втм-2).
Інтенсивність теплового випромінювання можна оцінити за виразом:
(10.1)
де – ступінь чорного тіла (матеріалу), що випромінює ІЧ;
– коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла ( = 5,67 Втм-2К-4);
– температура матеріалу тіла, К.
Залежно від довжини хвилі ІЧ – випромінювання поділяються на короткохвильові з довжиною хвилі від 0,76 до 1,4 нм та довгохвильові – більше 1,4 нм. Саме довжина хвилі значною мірою обумовлює проникну здатність ІЧ-випромінювань.
10.1.1. Впливові властивості інфрачервоного випромінювання
Вплив ІЧ-випромінювань на біологічні об’єкти може бути загальним та локальним і призводить, зазвичай, до підвищення температури.
При тривалому перебуванні людини в зоні теплового променевого потоку відбувається різке порушення теплового балансу в організмі людини. При довгохвильових випромінюваннях підвищується температура поверхні тіла, а при короткохвильових – органів та тканин організму, до яких здатні проникнути ІЧ промені.
Більшу небезпеку являють собою короткохвильові випромінювання, які здійснюють безпосередній вплив на оболонку та тканини мозку і тим самим можуть призвести до виникнення так званого “теплового удару”. Людина при цьому відчуває запаморочення, головний біль, порушується координація рухів, настає втрата свідомості. Можливим наслідком впливу короткохвильових ІЧ-випромінювань на очі є поява катаракти.
Ступінь впливу ІЧ-випромінювань залежить від низки чинників:
спектра та інтенсивності випромінювання;
площі поверхні, яка випромінює ІЧ промені;
розміри ділянок тіла людини, що опромінюється;
тривалість впливу;
кута падіння ІЧ променів і т.п.
10.1.2. Нормування допустимої тривалості неперервного опромінювання інфрачервоними променями
При інтенсивності теплового опромінювання ІЧ променями понад 350 Втм-2 та опромінюванні більш 25 % поверхні тіла тривалість безперервної роботи та регламентованих перерв встановлюється у відповідності з даними, наведеними в таблиці 10.1.
Таблиця 10.1.