- •Конспект лекцій
- •1.2.1. Санітарно-гігієнічне нормування
- •1.2.3. Науково технічне нормування
- •Список рекомендованої літератури
- •Гдк (мг·м-3) деяких шкідливих речовин у повітрі населених пунктів
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для рослин
- •Список рекомендованої літератури
- •Фізичне забруднення
- •Хімічне забруднення
- •Біологічне забруднення
- •Теплове забруднення
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-питного водокористування
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водойм рибогосподарського призначення
- •3.4.1. Метод інтегральної оцінки якості води
- •3.4.2. Метод сумарного ефекту оцінки якості води
- •Список рекомендованої літератури
- •План лекції
- •4.1. Грунти. Роль грунтів у біосфері
- •Значення гдк хімічних речовин в грунті
- •Показники санітарного стану грунтів населених пунктів та сільськогосподарських угідь
- •Нормативи оцінок пестицидного забруднення грунтів
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 5. Нормування якості продуктів харчування
- •Максимально допустимі рівні нітратів у плодоовочевій продукції
- •Санітарна оцінка продуктів тваринництва
- •Санітарна оцінка м’яса
- •Гранично допустимі концентрації важких металів у харчових продуктах, мг·кг-1
- •Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію–137 та стронцію–90 у харчових продуктах та питній воді (Бк·кг-1, Бк·л-1)
- •Список рекомендованої літератури
- •Список рекомендованої літератури
- •Значення коефіцієнта q для різних видів випромінювання
- •Значення коефіцієнтів wт для різних органів і тканин організму людини
- •Дозові межі опромінювання, мЗврік-1
- •Запитання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •8.1.1. Основні параметри шуму
- •8.1.2. Шумове забруднення довкілля
- •Рівні шуму від різних джерел
- •8.1.3. Технічне та гігієнічне нормування шуму
- •Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні шуму та еквівалентні рівні шуму
- •Допустимі рівні інфразвуку
- •8.3. Нормування впливів ультразвукових шумів
- •Типові значення віброшвидкостей
- •Список рекомендованої літератури
- •Гранично допустимі рівні емп
- •Гранично допустимі рівні емп для населення
- •Гранично допустимі значення енергетичної експозиції
- •Список рекомендованої літератури
- •План лекції
- •Допустима тривалість безперервної роботи й регламентованих перерв протягом години
- •Допустимі рівні інтенсивності ультрафіолетових випромінювань
- •Гдр лазерного випромінювання
- •Запитання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
Значення коефіцієнта q для різних видів випромінювання
Види випромінювання |
Q |
Фотони і бета-випромінювання (незалежно від енергії випромінювання) |
1 |
Протони з енергією більше 2 МеВ |
5 |
Нейтрони з енергією менше 10 кеВ |
5 |
- з енергією 10–100 кеВ |
10 |
- з енергією 0,1–2 МеВ |
20 |
- з енергією2–20 МеВ |
10 |
- з енергією більше 20 МеВ |
5 |
Альфа випромінювання |
20 |
Одиницею еквівалентної дози є зіверт – тобто доза будь-якого виду випромінювання, поглинена в 1 кг біологічної тканини і така, яка створює такий же біологічний ефект, як і поглинена доза в 1 Гр фотонного випромінювання. 1 зіверт = 100 бер.
Альфа-випромінювання вважається у 20 разів небезпечнішим за інші види випромінювання.
Ефективна еквівалентна доза. Потрібно враховувати, що одні частини тіла або внутрішні органи більш чутливі до радіаційних ушкоджень ніж інші. Тому дози опромінювання органів і тканин враховуються з різними коефіцієнтами. Ефективна еквівалентна доза (Деед) відображає сумарний ефект опромінювання для організму в цілому і визначається за формулою:
(7.2)
де WT – коефіцієнт, який характеризує відношення ризику опромінювання даного органу до сумарного ризику при рівномірному опромінюванні всього тіла (табл. 7.2).
Таблиця7.2.
Значення коефіцієнтів wт для різних органів і тканин організму людини
Органи і тканини |
WT |
Органи і тканини |
WT |
Гонади |
0,20 |
Печінка |
0,05 |
Червоний кістковий мозок |
0,12 |
Стравохід |
0,05 |
Товста кишка |
0,12 |
Щитоподібна залоза |
0,05 |
Легені |
0,12 |
Шкіра |
0,01 |
Шлунок |
0,12 |
Кісткова тканина |
0,01 |
Сечовий міхур |
0,05 |
Інші органи |
0,05 |
Молочна залоза |
0,05 |
|
|
Закон “Про радіаційну безпеку населення” встановлює допустиме дозове навантаження на населення на рівні 1 мЗв·рік-1, а для людей, що безпосередньо працюють з ІВ 20 мЗв·рік-1.
У відповідності до “Норм радіаційної безпеки України – НРБУ–97” встановлюються такі категорії населення, яке зазнає опромінювання:
категорія А – персонал, працюючий безпосередньо з ІВ;
категорія Б – обмежена частина населення (люди, які безпосередньо не працюють з ІВ, але за умовами проживання або розміщення робочих місць можуть зазнавати опромінювання;
категорія В – населення.
Визначено три групи органів тіла людини, опромінювання яких викликає різні наслідки:
все тіло, червоний кістковий мозок, гонади;
м’язи, щитоподібна залоза, жирова тканина, внутрішні органи;
кісткова тканина, шкірний покрив, кисті передпліччя, щиколотки і стопи.
Залежно від груп критичних органів для осіб категорії А встановлено ГДД за рік, а для категорії Б – границю дози (ГД) за рік. В Україні згідно з нормами радіаційної безпеки НРБУ–97 встановлені такі межі доз опромінювання (табл. 7.3).
Таблиця 7.3.