3. Класифікація витрат.
Витрати підприємства є комплексним показником, в якому при плануванні повинна бути відображена велика кількість факторів, що впливають на його рівень.
За єдністю складу витрати поділяються на одноелементні та комплексні. Одно-елементні - складаються з одного елементу витрат, комплексні - з кількох економічних елементів.
За видами витрати класифікуються за економічними елементами та за статтями калькуляції.
Під економічними елементами витрат розуміють сукупність економічно однорідних витрат у грошовому виразі за їх видами (це групування дозволяє відповісти на запитання, скільки витрачено на даний об'єкт).
Статті калькуляції „показують”, як формуються ці витрати для визначення собівартості продукції - одні витрати показуються за їх видами (елементами), інші за комплексними статтями (мають декілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутнім у кількох статтях калькуляції.
За способами перенесення вартості на продукцію:
прямі - це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом. До них належать витрати, пов’язані з виробництвом окремого виду продукції (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці), які можуть бути безпосередньо включені до її собівартості;
непрямі витрати - витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом. До них належать витрати, пов’язані з виробництвом кількох видів продукції (загальновиробничі), що включаються до виробничої собівартості за допомогою спеціальних методів.
За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат:
змінні - витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням. До них належать витрати на сировину та матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, технологічне паливо й енергію, на оплату праці працівникам, відрахування на соціальні заходи, а також інші витрати;
постійні - це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється. До них належать витрати, пов’язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.
За календарними періодами витрати на виробництво поділяються на:
поточні - це постійні, звичайні витрати або витрати, у яких періодичність менша ніж місяць;
довгострокові витрати - це витрати, пов’язані з виконанням довгострокового договору (контракту), тобто контракту, який не планується завершити раніше, ніж через 9 місяців із моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати);
одноразові витрати - це витрати, які здійснюються один раз (з періодичністю шиє ніж місяць) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.
За доцільністю витрачання витрати поділяються на:
продуктивні - передбачені технологією та організацією виробництва;
непродуктивні - не обов’язкові, що виникають у результаті певних недоліків організації виробництва, порушення технології тощо.
За відношенням до собівартості продукції:
витрати на продукцію - це витрати, пов’язані з виробництвом. У виробничій сфері до таких витрат належать усі витрати (матеріали, зарплата, амортизація основних засобів тощо), пов’язані з функцією виробництва продукції;
витрати періоду – це витрати, що не входять до виробничої собівартості і розміщуються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені. Це витрати на управління, збут продукції та інші операційні витрати.
За значимістю в системі управління підприємством:
регульовані – витрати, величина яких встановлюється керівником функціонального підрозділу та їх рівень в значній мірі підлягає впливу менеджера;
нерегульовані - витрати, які не підлягають впливу на даному рівні управлінського контролю.
Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:
матеріальні витрати;
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація;
інші операційні витрати.
Це групування є єдиним для всієї промисловості.