Приклади колізії між зч і оч кк України:

1. ч.4 ст.28 ЗЧ КК України – наявність злочинної організації обумовлена «метою безпосереднього вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації. Тобто така організація відсутня, якщо кілька осіб зорганізувалися для вчинення одного злочину, незалежно від наявності інших ознак (стійкість, ієрархічні зв’язки тощо).

ст.255 ОЧ КК України – створення злочинної організації «з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину».

Аналогічно щодо бандитизму (ст. 257 КК) передбачено, що він має місце при «організації озброєної банди з метою нападу», «участі у нападі», – знову ж таки, про напад сказано в однині.

Відповідно немає одностайності у вирішення питання: чи можна застосовувати ст.255 та ст.257 КК України, якщо встановлена мета вчинення учасниками відповідних об’єднань лише одного злочину.

2. ч. 2 ст. 59 КК України – «конфіскація майна встановлюється лише за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини».

У статтях же Особливої частини так звана спеціальна конфіскація (знарядь і засобів вчинення злочину, предметів злочину, предметів, здобутих у результаті злочинного посягання) передбачається і щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими (в санкціях 26 статей чи частин статей), а конфіскація майна передбачена щодо злочинів, які можуть вчинятися як з корисливих, так і з інших мотивів (у 35 випадках, включаючи і ті, де злочини не належать до тяжких чи особливо тяжких). Унаслідок цього в ході правозастосування виникає питання: чи може наставати відповідальність за статтею, санкція якої передбачає конфіскацію майна, при відсутності корисливих мотивів. Наприклад, чи настає відповідальність за ч. 3 ст. 364 КК, якщо зловживання владою працівником правоохоронного органу вчинене не з корисливих мотивів, а в інших особистих інтересах чи інтересах третіх осіб.

Інколи стверджують, що відповідні норми перебувають у співвідношенні загальної та спеціальної (тобто при такій колізії застосовуємо положення ОЧ КК України, яке нібито конкретизує положення ЗЧ КК України), але погодитися з таким підходом НЕ можна, оскільки:

• співвідношення загальної і спеціальної норм аж ніяк не тотожне співвідношенню загального і особливого. Перше характеризує співвідношення норм за об’ємом та відмінність у колі випадків, які охоплюються кожною із ним, друге – виражає взаємозв’язок окремих сторін одного і того ж явища, взаємодоповнення ознак, які стосуються єдиної норми;

• концепція про співвідношення загальної і спеціальної норм може бути застосована лише щодо правових норм, які в цілому виражені в статтях як Загальної, так і Особливої частини КК;

• положення Особливої частини КК щодо положень Загальної частини цього закону перебувають у відносинах субординації, вони не можуть виходити за межі того, що визначено Загальною частиною КК. Це випливає, перш за все, з розуміння Загальної частини як того, що "винесене за дужки" з усіх норм кримінального закону, що спільне, однакове для відповідних норм Особливої частини;

• виділення певного законодавчого матеріалу в Загальну частину має більш глибокий зміст – задекларувати і закріпити найбільш принципові положення, встановити чіткі рамки, в яких мають вирішуватися часткові питання. Загальна частина КК виступає запорукою того, що не будуть порушуватися обмеження, вироблені в ході багатовікового розвитку права, будуть дотримані гарантії прав особи, щодо якої застосовується кримінальний закон, реалізуються принципи конкретного нормативно-правового акта.

З викладеного випливає, що Загальна частина КК має пріоритет над Особливою частиною. Це стосується як питань законотворчості, так і правозастосування. Інакше кажучи, законодавець зобов’язаний так формулювати статті Особливої частини КК, щоб вони не виходили за межі, не входили у суперечність зі статтями Загальної частини; особа ж, уповноважена на застосування кримінально-правових норм, мусить при виявленні колізії між частинами одного і того ж закону вирішувати певні питання так, як цього вимагає Загальна частина КК.

Питання про подолання колізій між окремими статтями чинного КК у ході застосування його норм має вирішуватися таким чином: 

• при колізії між нормами Загальної та Особливої частин – на користь норм Загальної частини; 

• при колізії в межах самої Особливої частини КК має застосовуватися норма, яка найбільш "сприятлива" для особи, що перебуває під слідством чи судом.

При колізії З і О част перевага надається положенням З ч з огляду на те, що 1) положення З ч містить заг умови притягнення до КВ, встан межі для О ч, за рамки яких О ч виходити не може і 2) в положеннях З ч викладені більш пільгові норми для обвинуваченого, засудженого, а тому відп до КУ їй має надаватися перевага

23. Назвати злочини проти основ національної безпеки та проти життя та здоров'я особи.

Злочини проти основ національної безпеки:

1)Злочини проти зовнішньої безпеки

- державна зрада(ст..111)

- шпигунство(ст..114)

2)Злочини проти внутрішньої безпеки

- посягання на територіальну цілісність і недоторканність України(ст..110)

- диверсія(ст..113)

3)Злочини проти політичної безпеки

- насильницька зміна чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади(ст..109)

- посягання на життя державного чи громадського діяча(ст..112)

Злочини проти життя та здоров'я особи:

1)Злочини проти життя:

*умисні і необережні вбивства(ст..115-119)

- просте умисне вбивство(ч.1 ст..115)

- умисне вбивство при обтяжуючих обставинах(кваліфіковані)(ч.2 ст.115)

- умисне вбивство при пом’якшуючих обставинах(привілейовані)(ст..116-118)

- вбивство через необережність( ст..119)

*доведення до самогубства(ст..120)

*(додатково) злочини, у яких шкода потерпілому переростає у наслідок у вигляді смерті

2)Злочини проти здоров’я:

*тілесні ушкодження

- умисне тілесне ушкодження(ст..121)

- умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження(ст..122)

- умисне тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання(ст..123)

- умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця(ст..124)

- умисне легке тілесне ушкодження(ст..125)

- необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження(ст..128)

*злочини, що полягають у завданні фізичних страждань

- побої і мордування(ст..126)

- катування(ст..127)

3) Злочини проти безпеки особи

1.пов’язані з впливом на психіку

- погроза вбивством(ст..129)

- розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби(ст..132)

- незаконне розголошення лікарської таємниці(ст..145)

2.пов’язані з поширенням певних хвороб

- зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби(ст..130)

- неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби(ст..131)

- зараження венеричною хворобою(ст..133)

3.пов’язані з неналежною поведінкою під час небезпеки, пов’язаною з іншою особою

- залишення в небезпеці(ст..135)

- ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані(ст..136)

- неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей(ст..137)

- ненадання допомоги хворому медичним працівником(ст..139)

- неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником(ст..140)

4.медичні злочини

- незаконне проведення аборту(ст..134)

- незаконна лікувальна діяльність(ст..138)

- порушення прав пацієнта(ст..141)

- незаконне проведення дослідів над людиною(ст..142)

- порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини(ст..143)

- насильницьке донорство(ст..144)

24. Назвати випадки, коли у кримінально-правовій кваліфікації враховується санкція кримінально-правової норми.

При конкуренції частини і цілого, якщо норма-частина є більш небезпечним посяганням порівняно з нормою-цілим (визначаємо це за санкцією), кваліфікувати слід за сукупністю цих норм.

25. Назвати основний безпосередній об'єкт державної зради.

Національна безпека у сфері державної безпеки, інформаційній, економічній, науково-технічній і воєнній сферах.

26. Назвати ознаки основних складів злочинів, передбачених ст.ст. 111, 112, 113,114 КК України.

Ст..111 державна зрада

Об’єкт: національна безпека України у сфері державної безпеки, інформаційній, економічній, науково-технологічній та воєнній сферах. Суверенітет, територіальна цілісність, територіальна недоторканність, обороноздатність.

Об’єктивна сторона:

1)Перехід на бік ворога в умовах збройного стану чи конфлікту.

2)Шпигунство(лише громадянами України)

3)Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Суб’єкт: громадянин України, який досяг 16р. віку.

Суб’єктивна сторона: прямий умисел. Додаткові: мета і мотив(користь, помста).

Ст..112 посягання на життя державного чи громадського діяча

Об’єкт: основний безпосередній – національна безпека у політичній сфері. Обов’язковий додатковий – життя особи.

Специфічна ознака – потерпілий.

Об’єктивна сторона: посягання на життя(вбивство або замах) або бездіяльність.

Суб’єкт: осудна особа 14р. віку.

Суб’єктивна сторона: прямий умисел. Мотив(не допустити або припинити державну чи громадську діяльність певної особи, змінити її характер, помста.

Ст..113 диверсія

Об’єкт: основний безпосередній – національна безпека в економічній, екологічній і воєнній сферах. Обов’язковий додатковий – життя і здоров’я особи, власність, довкілля.

Об’єктивна сторона: суспільно небезпечні дії, спрямовані на:

• масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди здоров’ю

• зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення

• радіоактивне забруднення

• масове отруєння

• поширення епідемій, епізоотій, епіфітотій.

Суб’єкт: осудна особа 14р. віку.

Суб’єктивна сторона: прямий умисел і спеціальна мета(послаблення держави, тобто послабити економічний, науково-технічний чи військовий потенціал держави).

Ст..114 шпигунство

Об’єкт: безпосередній об’єкт – національна безпека України в інформаційній, політичній, економічній, воєнній і науково-технологічній сферах. Предмет – відомості, що становлять державну таємницю.

Об’єктивна сторона:

• передача іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю

• збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю

Суб’єкт: іноземець або особа без громадянства.

Суб’єктивна сторона: прямий умисел. Мета(передати відомості).