Оцінка ризику розвитку пролежнів за шкалою waterlow

Будова тіла (маса тіла щодо зросту)	Бали	Тип шкіри, зони візуального ризику	Бали	Стать, вік (роки)	Бали
Середня	0	Здорова	0	Чоловіча	1
Вища середньої	1	Суха	1	Жіноча	2
Ожиріння	2	Набрякла	1	14-49	1
Нижча середньої	3	Липка (підвищеної температури)	1	50-64	2
				65-74	3
		Зміненого кольору	2	75-80	4
		3 тріщинами, плямами	3	Понад 81	5
Особливі чинники ризику	Бали	Нетриман­ня калу та (чи) сечі	Бали	Рухомість	Бали
Порушення живлення шкіри при:		Повний контроль	0	Збережена	0
-терміналь­ній кахексії	8	Періодичне нетримання сечі	2	Надмірна, хворий неспокійний, метушливий	1
- серцевій недостат­ності	5	Повне нетримання калу й сечі	3
- хворобах периферій­них судин	5			Обмежена	3
- анемії	2			Повна неру­хомість	5
- палінні	1
Апетит, можливість отримувати їжу	Бали	Невро­логічні розлади	Бали	Оперативне втручання / травма	Бали
Середній	0	Наприклад, при діабеті, множиннному атероскле­розі, інсульті	4	Травми хребта	5
Поганий	1
Харчовий зонд (вживання лише рідини)	2
Парентераль­не введення рідини, анорексія	3	Моторні / сенсорні розлади, параплегія	6	Оперативне втручання трива­лістю понад 2 годин	5
Лікувальна терапія	Бали
Цитостатичні препарати, високі дози стероїдів, протизапаль­ні засоби	4

Запам'ятайте! Оцінка за шкалою Norton: чим менше балів (менше 14), тим більший ризик розвитку пролежнів. Оцінка за шкалою Waterlow: чим більше балів (понад 12), тим більший ризик.

Пролежні класифікуються залежно від ступеня пошкодження тканин.

І ступінь. Шкірний покрив не порушений. Спостерігається стійка гіперемія, яка не минає після закінчення впливу тиску.

ІІ ступінь. Неглибокі поверхневі порушення цілості шкірних покривів, які поширюються на підшкірну жирову клітковину. Зберігається стійка гіперемія. Відбувається відшарування епідермісу.

ПІ ступінь. Повне руйнування шкірного покриву аж до м'язового шару з проникненням у м'язи.

IVступінь. Пошкодження всіх м'язів, тканин, утворення порожнин з проникненням у них прилеглих тканин (сухожилки, кістки).

Лікування. Пролежні І ступеня лікують консервативно. Процес реепітелізації відбувається, якщо некротизується тільки епідерміс. У разі почервоніння шкіри періодично розтирають її сухим рушником для поліпшення кровообігу та обробляють 5 % розчином калію перманганату. Початкові пролежні в стадії мацерації обливають холодною перевареною водою з милом, висушують, протирають 70 % етиловим спиртом і припудрюють тальком. Пухирі змащують 1 % розчином брильянтового зеленого, потім накладають суху асептичну пов'язку.

У разі пролежнів II ступеня видаляють змертвілий шар, III і IV ступенів вдаються до хірургічного втручання з наступною дезінфекцією і видаленням змертвілих тканин. Як правило, пролежні інфікуються мікроорганізмами, які присутні в нормі на шкірі і в кишках.

Найефективнішим методом зменшення кількості бактерій в рані є зрошення її великою кількістю ізотонічного розчину натрію хлориду.

За наявністю неприємного запаху рекомендують накладати на рани пов'язки з порошком активованого вугілля або дезодорантами, до складу яких входить хлорофіл. Після видалення відшарованої некротизованої маси застосовують ліки для ферментативного очищення ран (іруксол). Для покращення обмінних процесів внутрішньом'язово або внутрішньовенно вводять солкосерил. Для прискорення регенерації тканин місцево застосовують солкосерил у вигляді желе до утворення грануляцій, потім мазь — до завершальної кінцевої епітелізації.

Профілактика пролежнів

1. Змінюйте положення хворого кожні 2 год, щоразу перевіряючи стан ділянки шкіри, на яку діє тиск.

2. Стежте за білизною хворого. Білизна повинна бути чистою, сухою, без складок і крихт.

3. Надайте хворому такого положення, щоб маса тіла була рівномірно розподілена, тобто, щоб на кожну частину тіла діяв рівномірний тиск. Для цього слід використати спеціальні пристосування і ліжка з надувними матрацами, протипролежневі установки або звичайні подушки. Під головний кінець підкладіть плоско одну подушку, другу подушку під кутом 45° покладіть на першу. З боків під руки також покладіть подушки. Під кисті рук і під ноги підкладіть маленькі подушечки.

4. Під ділянки можливого утворення пролежнів підкладіть бавовняну торбинку, наповнену просом.

5. Двічі на день обробляйте шкіру.

6. Стежте за регулярністю випорожнень хворого, запобігайте і лікуйте нетримання сечі і калу.

7. Забезпечте збалансоване харчування хворого. їжа повинна містити вітаміни групи В і С, азот, сірку, фосфор і кальцій, які позитивно впливають на кровообіг.

8. Розвивайте у хворого навички самодопомоги, заохочуйте його до самостійних дій, використовуючи перекладини над ліжком або поручні, щоб хворий міг самостійно змінювати положення в ліжку, а за можливості підніматись і вставати.

9. Навчіть родичів і людей, які доглядають за хворим, елементів правильного догляду.

10. Місця можливого утворення пролежнів протирайте тампоном або серветкою, змоченою одним із наведених розчинів:

10% розчин камфорного спирту, 1% розчин саліцилового спирту, 40% розчин етилового спирту, слабкий розчин оцтової кислоти (1 столова ложка столового оцту на 1 склянку води).

11. Зніміть гумові рукавички, вимийте і висушіть руки.

Оброблення та лікування пролежнів

1. Початкові пролежні в стадії мацерації обмийте холодною перевареною водою з милом, висушіть, протріть 70% розчином етилового спирту і припудріть тальком.

2. У разі почервоніння шкіри періодично розтирайте її сухим рушником для поліпшення кровообігу та змажте 5% розчином калію перманганату.

3. Пухирі змажте 1% розчином діамантового зеленого, потім накладіть суху асептичну пов'язку.

4. У випадку некрозу змертвілі тканини видаляють, рану за кривають стерильною серветкою, змоченою розчином фурациліну 1:5000. У міру очищення рани накладають мазеві пов'язки (10% синтоміцинова мазь, 10% стрептоцидова мазь, мазь Вишневського).

Запам'ятайте! У таких хворих занесення інфекції може призвести до сепсису і стати причиною смерті. Виникнення пролежнів у хворих є незаперечним свідченням поганого догляду.