7

Тема з правовий статус засуджених

3.1. Поняття правового статусу засуджених

Правовий статус засуджених — це сукупність юридичне закріплених конституційних, громадянських та інших прав, свобод, законних інтересів та обов'язків, якими володіє за­суджений в період відбування кримінального покарання. Як зазначено в ч. 1 ст. 7 КВК, держава поважає і охороняє права, свободи, законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Такий захист забезпе­чується за допомогою прокурорського нагляду, судового та громадського контролю, а також безпосередньо відомчими органами. При цьому держава застосовує спеціальні заходи для виправлення та ресоціалізації засуджених.

Засуджені в період відбування ними тих чи інших видів покарань залишаються громадянами України, у зв'язку з чим на них поширюються всі права людини і громадянина, законні інтереси та юридичні обов'язки, як і на всіх інших громадян, за винятком обмежень, які пов'язані з фактом їх засудження. Обсяг та рівень цих правообмежень залежить від виду покарання, що призначено за вироком суду, та умов його відбування. Проте такі обмеження мають тимчасовий характер, оскільки вони діють лише в період відбування покарання і встановлюються лише законом. Ці правообмеження зумовлені метою захисту основ конституційного устрою, внутрішньої і зовнішньої безпеки, моральності суспільства, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів інших осіб.

Зміст правового статусу, виходячи з теорії права, становлять суб'єктивні права, законні інтереси та обов'язки.

Суб'єктивне право засудженого — не закріплена законом і гарантована державою можливість певної поведінки за­судженого або користування ним соціальними благами, що забезпечується юридичним обов'язком посадових осіб органів виконання покарання, інших суб'єктів правовідносин, які виникають при цьому.

Законні інтереси засудженого — це закріплені в правових нормах конкретні дії і прагнення засудженого до володіння тими чи іншими благами, які задовольняються, як правило, за результатом оцінки адміністрацією установи виконання по­карання, посадовими особами органів виконання покарання, прокуратурою, судом поведінки засудженого під час відбування покарання.

Обов'язок засудженого — це передбачена чинним зако­нодавством міра і вид необхідної поведінки засудженого під час відбування кримінального покарання, що забезпечує досягнення мети покарання, підтримання правопорядку, за­безпечення прав і законних інтересів як самого засудженого, так й інших осіб.

Права, свободи, законні інтереси та обов'язки засуджених поділяються на дві групи:

1. загальні (які існують для всіх громадян України).

2. спеціальні (такі, якими наділяються лише засуджені).

Загальні права, свободи, законні інтереси і обов'язки засудже­них поділяються на конституційні і громадянські, які регулю­ються Конституцією України, адміністративним, цивільним, трудовим та іншим законодавством. Так, за засудженими зберігається загальний правовий статус громадянина, отже, вони продовжують користуватися правами та нести обов'язки, як і всі громадяни України.

Як і більшість сучасних країн, Україна, закріплюючи права людини і громадянина, ставить на перше місце природні, невідчужувані права, що належать людині в силу народження, — право на життя, свободу, недоторканність і гідність особис­тості, особисту і сімейну таємницю, деякі інші права.

Права, свободи, законні інтереси та обов'язки, які є спеціаль­ними, визначаються самим фактом засудження особи та видом покарання, яке призначене судом. Слід звернути увагу на те, що адміністрація установи виконання покарання не може на свій розсуд обмежувати права або законні інтереси засуджених. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КВК такі обмеження мають встанов­люватись лише законом, а саме: «Засуджені користуються всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, визначених законами України та цим Кодексом і встановле­них вироком суду». Так, наприклад, засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, не мають права в період проведення виборів до органів державної влади та місцевого самоуправління проводити зустрічі з виборцями; не допускається проведення мітингів, походів та демонстрацій; обмежено право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації тощо.

Спеціальні права та обов'язки регламентуються криміналь­но-виконавчим законодавством та притаманні лише засудже­ним, їх обсяг та рівень, як зазначалося, визначається видом покарання, яке відбуває засуджений, умовами та порядком його відбування, а також поведінкою засудженого.

Виходячи з такого розуміння правового статусу засудже­них, кримінально-виконавче законодавство України визначає основні права та обов'язки засуджених.

Правовий статус іноземних громадян та осіб без грома­дянства визначається встановленням їхніх прав і обов'язків, передбачених кримінальним, кримінально-виконавчим зако­нодавством та іншими законами України.