Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тема демокр.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
21.12.2018
Размер:
139.26 Кб
Скачать

Тема: демократія, економічна свобода та економічний порядок План

  1. Сутність демократії та її місце в самоуправлінні економікою

  2. Економічна свобода і її основи

3. Економічний порядок як система узгоджених інтересів

  1. Сутність демократії та її місце в самоуправлінні економікою

Найвищою формою порозуміння між владою і народом, працею і капіталом, ідеологією та політикою є утвердження демократа. Розвиток демократа проходив різні етапи становления суспільних систем, від рабовласницької, феодальної, капіталістичної та комуністичної. Боротьба за демократію продовжується і сьогодні здебілыпого в малорозвинутих та унітарних централізованих країнах. Досвід розвинутих демократичних країн показує, що демократія варта того, щоб за неї боротися.

Економічні реформи є серйозним випробуванням для будьякої демократичної країни. Річ у тому, що процес активізації підприємницької діяльності серед найширших верств населения тривалий і потребує усвідомлення суспільством його необхідності, великих капіталовкладень і концентрації зусиль на економічній трансформації. Досвід таких трансформацій у різних країнах світу засвідчує, що початкові етапи реформ супроводжуються негативними економічними і соціяльними процесами, що іноді породжує зневіру населения і навіть суспільну паніку.

* Демократія(грец. demos народ і кratos влада) - система відносин у країні щодо формування влади і уряду з обраних народом представників.

Демократія як спосіб державотворення і гуманізації суспільних відносин піддається певному виміру на основі відповідних критеріїв:

1. Політичні критерії політичні права партій і громадян: право представляти свої програми щодо національного, політичного, ідеологічного, економічного, соціяльного, міжнаціонального розвитку країни виборцям.

2. Соціяльні критерії соціяльна рівність: усі соціяльні верстви виборців мають рівні права обирати владу (депутатів, пр­зидента, уряд, місцеве управління) і бути обраними.

3. Організаційні критерії влада обраної виборцями більшості: владні структури формуються за принципом більшості отриманих голосів кандидатами на виборах; групування представників обраних меншістю голосів для недопущения до влади представ­ників обраних більшістю голосів і самим сформувати владу не відпо­відає принципу демократы загалом.

4. Моральні критерії гідність і чесність представників влади: більшістъ і меншість, влада і опозиція діють згідно з конституцією і законами країни, не допускають ідеологічних, націоналъних, політичних, економічних, соціяльних, організаційних спекуляцій, пам'ятають про пріоритет національних і державних, регіоналышх інтересів та інтересів осіб, а не своїх власних.

5. Економічні критерії добробут нації: діяльність демократичної влади повинна забезпечити економічне зростання, платоспроможність своїх громадян, соціяльну справедливість, рівновагу і стабільність.

Демократія і ринкова економіка — явища взаємозалежні. Ринкова економіка грунтується на вимогах об'єктивних економічних законів господарської збалансованості, товарообміну і товаровиробництва, а дотримуватися цих вимог належить конкретній людині — власнику капиталу, людині підприємцеві, людині-бізнесменові, тобто конкретному суб'єкту виробництва. Для того, щоб конкретні суб'єкти виробництва могли виробляти товарів і послуг у такій кількості та якості, такої структури та асортименту, як того потребує суспільство, вони повинні мати економічну свободу і стимули виробляти. Практика довела, що саме демократія забезпечує права і свободи будьякого суб'єкта ринку, в тому й у сфері виробництва товарів і послуг. Вона формує серед усіх членів суспільства усвідомлення необхідності поважання взаємних прав і свобод, встановлення відносин співробітництва на засадах партнерства і взаємовигоди. Демократія не допускає несправедливості гіперболізації інтересів будьяких суб'єктів влади і ринку, тим паче нечесного і незаконного привласнення не створеного ними продукту. Навпаки, вона спонукає до активної підприємницької діяльності, розширення її видів, справедливого розподілу продукту, об'єднання зусиль, праці і капіталу для досягнення позитивних економічних та соціяльних результатів.

Ринкова економіка розвиває поділ праці не лише між виробниками всередині країни, а й між виробниками різних країн. Демократія забезпечує визнання і гарантії взаємовигідного партнерства у сфері міжнаціонального виробництва, торгівлі та інших видів діяльності. Вона спонукає до захисту відносин прав і свобод людини в політичній, економічній і соціяльній сферах конституціями і законами країн, які запроваджують демократію і встановлюють відносини з іншими країнами.

Демократизація політичного та економічного життя країн сприяє міждержавному порозумінню, уніфікації законів, розвитку національних економік і міжнаціональних економічних відносин, вільному руху капіталів, праці, товарів, створенню потужних міжнародних фінансових інститутів, нагромадженню вільних кредитних та інвестиційних ресурсів, їх найефективнішому використанню. Отже, ринкові перетворення в Україні мають відбуватися на основі де­мократа.

Умови здійснення ринкових риформ для України:

- ефективне політичне керівництво з боку виконавчої влади. Влада має обгрунтувати, пояснити необхідність складних перетворень..

- необхідність формування ринково-економічних інститутів. Головне в цьому процесі — підготувати населення до сприйняття нових правил господарювання і запровадити правила чесної ділової поведінки державних чиновників, виробників, банкірів, працівників торгівлі.

- ринок несумісний із консервативним традиціоналізмом. Ринок змінює мислення і поведінку людей, впливає на їхню культу­ру, а вони, своєю чергою, удосконалюють ринок. Однак не менш важливим е те, що нації не втрачають культурного коріння, незважаючи на тісне зближення їхніх економічних структур і законів.

- здійснюючи ринкові реформи, Україна залишаеться незалежною від інших держав. Згідно з "теорією залежності" вільна торгівля й капіталізм призводять до того, що бідні країни потрапляють під владу багатших. Деякі прихильники цієї теорії вважають, що бідна країна має закрити кордони й ізолюватися від багатих країн доти, доки її економіка не досягне рівня, за якого вона зможе конкурувати з цими країнами.

Однак досвід ринкових країн засвідчує: найкращий спосіб запобігання зовнішній залежності — дотримання стратегії економічного розвитку, яка грунтується на свободі міжнародної торгівлі, приватній власності та ринкових відносинах господарювання. Отже, економічні реформи не лише не послаблюють, а, навпаки — зміцнюють становище України у світовому співтоваристві й на світових ринках.

- необхідні рішучість і високий темп реформування економіки. Повільні реформи легко загальмувати через політичне протистояння, позаяк різні політичні угруповання, захищаючи власні часткові інтереси, блокують перетворення, яких потребує усе суспільство. Демократичний уряд може уникнути такої патової ситуації, якщо не зволікатиме зі здійсненням реформ. Демократія іноді стикається з формуванням у суспільстві упередженого ставлення до реформ, і в такому разі рішуче керівництво конче необхідне. Незважаючи на те, що в підсумку реформи дадуть позитивні резуль­тати, більшість виборців може бути налаштована проти них через побоювання, що вони їй зашкодять (унаслідок зростання,цін, збільшення безробіття тощо).

Стратегія ринкових трансформацій передбачає:

- децентралізацію політичної влади, делегування повноважень уряду регіональним і місцевим органам влади. У такий спосіб розподіляється відповідальність, розширюється підзвітність і розосереджується управління економікою. Цим шляхом пішли свого часу Німеччина та Іспанія;

- обмеження діялъності уряду рамками його першочергових завдань, поки для нього й економіки загалом настануть кращі часи. Такими завданнями для українського уряду є передусім створення стабільної кредитно-фінансової та ефективної податкової си­стем, відновлення правопорядку і формування системи елементарної соціяльної підтримки незахищених верств населения.

- ініціятива ринкових перетворень має виходити від виконавчої влади и підтримуватися Верховною Радою України. Державні лідери повинні пояснити народові значущість перетворень. Прези­дент США Ф. Д. Рузвельт під час Великої депресії 30-х років XX ст. у зверненні до народу зазначив, що він має боятися самого стра­ху, а не економічних перетворень. Рузвельт вважав, що найголовніше в економічному оздоровленні — уникнути суспільної паніки.

- визначальною передумовою ринкової трансформації є рішучість дій органів влади на початку їх діяльності, позаяк відразу після виборів складається найсприятливіша ситуація для радикальних реформ. Ф. Рузвельт, наприклад, отримав визнання через те, що в перші 100 днів свого перебування на посту президента США ініціював ухвалення численних нових законів і вжиття важливих економічних заходів у дуже стислий період. Аналогічним чином болівійську стабілізацію 1985 р. було здійснено за кілька тижнів після приходу до влади нового уряду. У Польщі радикальні реформи почалися 01. 01. 1990 р., тобто на четвертий місяць існування нового уряду.

- з ринковими трансформаціями несумісні монополізація привласнення підприємств, плановость у фінансах, політиці, зрощення кримінальнотіньових угруповань з органами державни влади і правопорядку. Завдання органів влади — забезпечення відкритого і формального руху фінансів, капіталу, товарів, кредитів, видатків бюджету, приватизації, корпоратизації та ін.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.