Тема 9 структурна перебудова національної економіки План

1. Формування ринкових відносин

2. Стратегія структурних перетворень

3. Капіталовкладення і реструктуризація основного капіталу, зайнятості та національного продукту

4. Макроекономічна структурна перебудова

Система ринкових відносин передбачає механізм самоуправління виробництвом, розподілом, обміном і споживанням на всіх рівнях організації національної економіки. Суб'єкти ринку — підприємства, органи місцевого самоврядування, держава — є рівноправними партнерами у виробництві національного продукту і його споживанні. Ринкові відносини грунтуються на принципі лібералізації — свободі вибору виду діяльності, місця роботи, витра-чання коштів, здійснення заощаджень. У ринкових умовах відсутня система вертикального управління економікою, оскільки ініціятива виробництва товарів і послуг цілком належить власникам капіталу і найманим працівникам, які найбільше зацікавлені у продуктивній та ефективній функції праці і капіталу, тому що від створених ними доходів залежить їхній добробут.

Ринок пробуджує ініціятиву, сприяє впровадженню НТП у виробництво, не терпить дефіциту та ін. Для нього характерним є те, що: - виробництво товарів і послуг організовують власники капіталу; частика їхнього прибутку у вигляді податків надходитъ до Державного бюджету згідно з чинним законодавством;

- держава не здійснює прямого втручання у сферу приватно­го виробництва, вона лише відстежує макроекономічну ситуацію, забезпечує економічну рівновагу, соціялъний захист тих, хто його потребує.

Принципи конкуренції лібералізації, покладені в основу ринкових відносин, самі по собі не забезпечують соціяльного захисту. Мало того, ринкова економіка створює соціяльні, екологічні проблеми, може посилювати соціяльну диференціацію населения. 3 огляду на це ринковому реформуванню економіки має передувати розроблення державної программ соціального захисту населения.

Позитивні риси ринкової економіки виявляються за існування відповідних ринкових відносин :

- реальної демократії та національнодемократичного мислення, без яких неможливі лібералізація виробництва й обміну;

- надійного правового забезпечення та наявності інституційних структур;

- матеріяльнофінансової збалансовакості та стійкої фінансової системи;

- реальної самостійності та економічкої відповідальності підприємств;

- наявності такої структури виробництва товарів і послуг, яка реагувала б на зміни платоспроможного попиту;

- реальної конкуренції та механізму ціноутворення, що реагує на зміни попиту і пропозиції.

Основи ринкових відносин мають створюватися з урахуванням вимог дії об'єктивних економічних законів товаровиробництва, товарообміну і господарської збалансованості.

Ринок функціонує належно лише за його збалансування, тобто за відповідності попиту і пропозиції. Відсутність такої відповідності негативно позначається на процесах виробництва й реалізації. Збалансованість ринку — результат дії закону господарської

Товаровиробництво

В = аF(Т,К)

Господарська

Пропозиція - Qц=vГ_м - Попит (рівновага)

Основна його вимога — збалансованість і рівновага ринку.

О собливість функціонування ринкового механізму полягає у тому, що кожен його елемент тісно пов'язаний з ціною, яка є основним інструментом впливу на попит і пропозицію — між попи­том і ціною існує обернено пропорційна залежність: за ц підвищення цін на товар попит на нього скорочується, позаяк високі ціни обмежують купівельну

спроможність населения, а за зниження цін попит зростає (рис. 1).

Між товарною пропозицією і ціною існує прямо про­порційна залежність: із під вищениям ціни пропозиція зростає, тому що одиниця додатково виробленої та проданої продукції приносить виробникові додатковий прибуток; зі зниженням ціни виробництво продукції стає менш вигідним і скорочується. Відповідно зменшується і пропозиція (рис.2).Взаємодія попиту і пропо­зиції з ціною має і зворотний зв'язок: якщо пропозиція перевищує попит, ціна знижується Рис. 1*Залежність попиту від ціни.

зростає, тому що одиниця додатково виробленої та проданої продукції приносить виробникові додатковий прибуток; зі зниженням ціни виробництво продукції стає менш вигідним і скорочується. Відповідно зменшується і пропозиція (рис.3)Взаємодія попиту і пропо­зиції з ціною має і зворотний зв'язок: якщо пропозиція перевищує попит, ціна знижується

Г_м

Q₁ = v ------

ц

Рис. 2. Залежністъ пропозиції від ціни

і попит знову зростає; коли попит перевищує пропозицію, ціна підвищується, що стимулює зростання пропозиції. У цьому випадку між попитом і пропозицією існує взаємовплив.

Рис. 3 Взаємодія попиту,пропозиції і ринкових цін. Основними параметрами будьякого ринку є попит, пропозиція і ціна. їх взаємодію зображено на рис, 3.

Крива попиту показує, що покупець прагне придбати якнайбільше товару за найнижчу ціну (ціна попиту), а крива пропози­ції — що продавець намагається продати якнайбільше товару за найвищу ціну (ціна пропозиції). Точка перетину кривих — узгоджена ринкова ціна ц₁ за яку реалізовано обсяг товару Q₁ Ринкова ціна ц₁ не може бути нижча від ціни пропозиції, позаяк у такому разі виробництво товарів і їх збут неприбуткові, і фірма збанкрутує.

У точці перетину Q₁ ц₁ рігаються інтереси і вироб­ників, і споживачів, досягається рівновага ринку — найкращий обсяг виробництва і продажу Q₁ який дорівнює оптимальній величині купівлі і споживання, а ринкова ціна стає ціною рівноваги ц₁ Це означає, що виробникам невигідно надалі підвищувати ціни й збільшувати пропозицію, оскільки товар не матиме попи­ту. Відповідно й споживачі не можуть розраховувати на придбання більше товарів або на зниження цін на них, тому що це суперечить інтересам виробників. Припустимо, що сукупний попит на товар збільшився (зросли доходи населения, змінилася структура попиту та ін.). У такому разі бажання споживачів придбати додаткову кількість товару відображає нова крива попиту, розміщена над попередньою у точці перетину Q₂ц₂ . Позаяк ринок здатний забезпечити постачання товарів лише в обсязі Q₁ і неспроможний одномоментно відреагувати на нову по­требу, спочатку додатковий сукупний попит Q₂ не буде задоволений — виникне ситуація товарного дефіциту внаслідок порушення рівноваги ринку. За цих умов тиск з боку додаткового по­питу призведе до тимчасового підвищення цін аж до встановлення нової ціни попиту — від ц₁ до ц₂. Створения ринкових відносин і ринкової економіки як саморегульованої системи на основі встановлення рівноваги попиту і пропозиції має певні межі. Ринок не в змозі гарантувати розв'язання усіх соціальноекономічних проблем сучасного суспільства. Механізм ринку уможливлює задоволення лише тих із них, що виражаються через попит.