Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
практика по второму 3.1курс.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
19.11.2019
Размер:
455.17 Кб
Скачать

26

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

НАУКОВО-НАВЧАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

"ВИЩА ШКОЛА ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ"

Факультет економіки

кафедра економіки підприємства

Звіт

про виробничу практику на ТОВ «Донецьк-Екологія»

Практикант

студент гр. ЕПРоз - 09 __________________ Бенчарская В.В.

( підпис )

Керівник практики

від підприємства

____________________

( підпис, печатка )

Керівник практики

від університету

ас. каф. экономики предприятия _____________________ Кладченко И.С.

( підпис )

Донецьк - 2012

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка: _____стор., _____ рис., ____табл., _____джерел, _______ додатків

Об'єкт практики: промислове підприємство ТОВ «Донецьк-Екологія».

Вихідні данні: обліково-статистична інформація про стан і результати діяльності даного підприємства, місячні та квартальні плани, добові і змінні завдання, акти ревізії. 

Мета практики – оволодіння сучасними методами, формами організації та засобами праці в економічній сфері підприємства, формування на базі одержаних в університеті знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час практичної діяльності в реальних ринкових умовах.

Основний зміст практики: систематизувати та поглибити отримані в процесі навчання теоретичні знання з економіки підприємства, набути достатніх практичних навичок при прийнятті обґрунтованих самостійних рішень у господарській діяльності, розвивати вміння творчо проводити наукові дослідження відповідного рівня.

Основні результати: навчились правильно і достатньо повно вирішувати питання пов'язані з:

  • функціонуванням підприємства як суб'єкта господарювання (організаційною формою, основними видами діяльності, структурою управлінням, тощо);

  • ефективністю використання наявних ресурсів (персоналом, виробничими фондами, фінансовими коштами);

  • підвищенням ефективності діяльності підприємства.

ПІДПРИЄМСТВО, БАЛАНС, ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ, ВАРТІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА, КОРИГУВАННЯ, ЧИСТІ АКТИВІ, ЗВІТНІСТЬ, ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКОНОМІЧНА, РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ

ЗМІСТ

Вступ ………………………………………………………………………4

1 Загальна характеристика підприємства ……………………………….9

2 Оцінка поточної вартості підприємства методом чистих активів…11

3 Дослідження фінансової стійкості підприємства в нестабільному

зовнішньому середовищі …………………………………………………15

Висновки …………………………………………………………………23

Перелік посилань ………………………………………………………..24

Додаток А Баланс станом на 2010 рік ………………………………….25

Вступ

Залежно від глибини дослідження та призначення результатів економічного аналізу виділяють такі три його види: загальноекономічний, техніко-економічний, функціонально-вартісний.

Загальноекономічний аналіз виконують керівники та спеціалісти підприємств, керівних, фінансових, кредитних і статистичних органів за даними загальної звітності. Його метою є оцінка господарської діяльності, виявлення основних напрямків і тенденцій її розвитку, способів підвищення ефективності використання наявних ресурсів і якості роботи. Загальноекономічний аналіз здійснюється також на підприємстві і в його підрозділах для загальної оцінки їхньої діяльності. Має два напрямки: фінансово-економічний, статистико-економічний аналіз. 

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) відносять до найбільш ефективних видів аналізу діяльності щодо виявлення резервів економії витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів на виробництво продукції.

ФВА проводиться з метою виявлення резервів зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення. Він базується на пошуку способів зниження матеріало-, енерго- і трудомісткості продукції.

ФВА передбачає мінімізацію витрат ресурсів у процесі виробництва за рахунок поліпшення конструкції виробів, удосконалення способів виготовлення деталей і вузлів, виявлення додаткових чи зайвих витрат, раціоналізації технології та використання ефективних матеріалів. Економічний аналіз господарської діяльності за часом дослідження процесів і явищ поділяють на попередній, оперативний, послідовний і стратегічний.

Двома найбільш розповсюдженими методами аналізу фінансової інформації є: вертикальний аналіз і аналіз коефіцієнтів.

При вертикальному аналізі компоненти фінансового звіту зіставляються із загальною сумою. Для одержання більш повної інформації про фінансовий стан підприємства застосовують також аналіз коефіцієнтів, які досліджують взаємозв'язок між компонентами фінансових звітів. Існують 15 основних фінансових коефіцієнтів, які належать до чотирьох категорій: коефіцієнти прибутковості чи рентабельності; коефіцієнти оборотності активів (показники ділової активності); коефіцієнти ліквідності і коефіцієнти структури капіталу. Перші дві категорії коефіцієнтів використовуються для оцінки всієї діяльності компанії, дві останні - для виміру ступеня ризику компанії. 

Під фінансовою стійкістю розуміють здатність підприємства здійснювати і розвивати свою діяльність в умовах конкуренції та ринкової нестабільності, зберігаючи задовільну структуру капіталу та динамічну фінансову рівновагу активів і пасивів, що забезпечує нормальну ліквідність, поточну і перспективну платоспроможність.

Фінансова стійкість підприємства насамперед залежить від співвідношення власного капіталу і зобов’язань, темпів нагромадження власного капіталу і резервів, співвідношення довгострокових і поточних зобов’язань, достатності забезпечення матеріальних оборотних активів власним капіталом.

Необхідною передумовою забезпечення фінансової стійкості підприємства є його рентабельна робота і ефективне використання ресурсів у процесі господарської діяльності. Важливо також, щоб стан власного і позикового капіталу відповідав стратегічній меті розвитку підприємства, тобто щоб плани його розвитку мали достатнє фінансове забезпечення.

У зарубіжній та вітчизняній практиці оцінки вартості майна найбільшого поширення дістали три методичні підходи до оцінки вартості підприємства:

• заснований на оцінці потенційних доходів підприємства;

• майновий (витратний);

• ринковий.

 Майновий (витратний) підхід

Згідно з майновим підходом вартість підприємства розраховується як сума вартостей усіх активів (основних засобів, запасів, вимог, нематеріальних активів тощо), що складають цілісний майновий комплекс, за мінусом зобов'язань. Основним джерелом інформації за даного підходу є баланс підприємства.

Оцінка вартості підприємства на базі активів заснована на так званому принципі субституції, згідно з яким вартість активу не повинна перевищувати ціни заміщення всіх його складових. У рамках цього підходу розрізняють такі основні методи:

• оцінка за відновною вартістю активів (витратний підхід);

• метод розрахунку чистих активів;

• розрахунок ліквідаційної вартості.

Перевагою цього методу являється те, що вартість розраховується по реально існуючим доходам та витратам, однак не враховується майбутня прибутковість підприємства.

Мета практики – оволодіння сучасними методами, формами організації та засобами праці в економічній сфері підприємства, формування на базі одержаних в університеті знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час практичної діяльності в реальних ринкових умовах.

Завдання:

  1. Влаштування на підприємство і збір необхідних даних.

  2. Обробка фінансових звітів

  3. Аналіз отриманих результатів, формування висновків і рекомендацій.