Казка про велику букву.

- Жила-була маленька буква. Її часто пропускали, не дописували, а інколи просто не помі­чали. Засмутилась маленька буква і вирішила все змінити.

Подумала: «А що, коли я перейду з середини речення на початок». І сталось диво-див­неє. Стали поважати малу букву, писали її вже великою. Але цього їй було замало. Захотілось їй дати ймення містам, вулицям, річкам і морям, горам і долинам. Після цього її почали шану­вати ще більше. Але і цього їй було мало. Задумала вона приєднатись до імен, по батькові, прі­звищ. Від цього вона стала ще більшою, товстою.

З тих пір всі власні слова, в які потрапила вона, пишуться з великої букви.

- Сподобалась казка? Так само і в нас, є велика і маленька буква «ю».

(Вчитель дітям читає слова, а вони кажуть, чи з маленької букви це слово пишеться, чи з великої).

- Юхим, юнак, юрба, Юра, чекаю, бажаю, Юля, Юрієвич, ювілей, Юпітер, юрба, юшка, юнга, Люба, люблю, снідаю, юність, ключ, пелюшки.

2.

Утворення та читання складів з буквою «ю».

3. Вивчення нових скоромовок.

Юра ловить рибу ловко,

Скоро мовить скоромовку:

Юлик з Юриком – юннати.

Юрик з Юликом – два брати.

Дівчина Люба

Всім людям люба,

Тому що Любі

Всі люди любі.

Юрта на снігу стоїть,

Юшка на вогні кипить.

Юрасик любить працювати,

Він – юний садівник – юннат.

З юрбою малюків завзятих

За школою він садить сад.

Би – би – би – на голуб’ятні голуби.

Ді – ді – ді – сиві, білі і руді.

Ись – ись – ись – полетіли вони ввись.

Ів, ів, ів – кличу я голубів.

На – на – на –насипаю їм зерна.

Ють – ють – ють – прилетять і поклюють.

Ні – ні – ні – щиро дякують мені.

IХ. Підсумок уроку.

- Ось і закінчили ми з вами подорожувати в пошуках букви «ю». Дуже сильно нам дякує Фея Фо­нетика, (вчитель роздає дітям заслужені квитки в казкову країну, пише подяку в щоденнику).

- Чи сподобалось вам допомагати? Скажіть, з якою буквою ми сьогодні познайомились? Скільки звуків вона може позначати?

Домашнє завдання. Вивчіть дві скоромовки, які вам найбільше сподобались!

Буква ї

Тема: Вивчення букви Ї ї на позначення звукосполучення [йі].

Мета: Познайомити учнів з буквами «Ї», «ї» та звукосполученням [йі], яке вони позначають, розвивати артикуляційно-слухові відчуття; формувати у дітей виразність читання віршованого тексту, виховувати у них любов та бережне ставлення до природи, до її мешканців.

Обладнання: Каса букв, набірне полотно, набір складів, звукові фішки, ілюстрації із зображенням їжака, або іграшка їжачок, «Буквар», «Супутник букваря. Від А до Я.»

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Література: Уроки навчання грамоти. За редакцією Н. О. Будна, Н.Я. Походжай, Н. Б. Шост. Тернопіль 2005. Цікава граматика. З.Л. Головко, Я.Ф. Морська. Тернопіль 2005. Буквар. Н. Ф. Скрипченко. К. Радянська школа 2003 (с. 110-113). Уроки розвитку зв’язного мовлення. А.П. Каніщенко. К. 2000.

І. Організація уроку:

Вчитель заходить до класу, вітається, розповідає маленьку казку:

- Новий кіт! Новий кіт! – закричали гуртом миші. Треба його конче позбутися, бо ні одна не зостанеться живою.

- Але як стратити його? – закричали одні.

- Я пораджу, - сказала маленька мишка. – Прив’яжемо йому до шийки дзвіночок, тоді здалека будемо чути, як він біжить, от і повтікаємо.

Так вони і зробили. Ось тепер як миші ховаються по куточках, так і діти, почувши дзвіночок біжать швиденько до класу та тихенько чекають вчителя.

ІІ. Ознайомлення з темою уроку.

- Діти, ви сьогодні прийшли не на урок читання. Ви потрапили у країну казок. Ви повинні їх дуже уважно слухати, а головним героєм казок буде …(вчитель читає віршик).

Каже Коля: « Їжачок!

Маєш безліч голочок.

І навіщо так багато?!

Може, вмієш вишивати?

Може, шиєш одяг часто?

То чому ж він весь дірчастий?»

- На колючую, на спинку

Спробуй одягни свитинку, -

Їжачок відповідає.

- Ох і клопоту ж він має!

- Якщо ми допоможемо Їжачку вбратись із халепи, яку я вам зараз розповім, то він вас нагородить яблуками та грибами, які особисто збирав. (В кінці уроку вчитель роздає намальовані яблука, пише у щоденниках подяку). Ну, то що? Підемо в країну казок?

ІІІ. Повторення та закріплення матеріалу.

Мовна зарядка.

- Як шумлять дерева? (ш-ш-ш).

- Як гуде жук? (ж-ж-ж).

- Як дзюрчить джерельце? (хлюп-хлюп).

- Як дзвенить комарик? (з-з-з).

- Як треба сказати «тихо»? (тс-тс-тс).

* * *

Повторення скоромовки , вивченої на минулому уроці.

Шило шубку Шурі шило,

Шовком, шерстю, шви обшило.

Вийшла шубка прехороша

Нашій Шурі на порошу.

Повторюють кілька разів з прискоренням.

IV. Звуковий аналіз слів.

Казка «Їжак Ірик»

Іде по лісу Їжак зі школи, голову опустив, ледве-ледве ноги переставляє. Сховався за ялинку і хотів зі щоденника сторінку вирвати. Але в цей час з’явилися їжак і їжачиха. Вони побачили у його щоденнику аж чотири одиниці. У мами з татом голки дибки повставали.

- За що ти їх отримав, Їжак Ірик? – сурово запитав тато.

- На математиці вчитель Слон запитав: «Якщо в тебе дві сунички. Одну ти віддаси крихітці Єноту – скільки в тебе залишиться?» «Нізащо не віддам, сам з’їм», - відповів я. Потім я в букварі назвав кенгуру зайцем. На уроці музики Коник-стрибунець, показуючи на скрипковий ключ, спитав мене: «Що це таке?» Я не знав і відповів, що цей ключ для того, щоб скрипку відкривати. І четверту одиницю я отримав за поведінку, тому що на стілець зайцю Кольці колючку підклав.

- Охо-хо! – зітхнули їжак з їжачихою. Не голова в тебе, Їжак Ірику, а шишка ялинова. Менше треба мишей ганяти і вужів шарпати, а більше книжок читати й розуму набиратися.

- Дуже сильно засмутився Їжак Ірик, та попросив нашої допомоги, стати грамотним.

Коротенька бесіда за змістом казки. (Виховний момент).Чи правильно хотів зробити їжачок, вирвавши сторінку із щоденника? Чи, взагалі, можна так робити?(вчитель показує дітям їжачка).

- Допоможемо Їжаку Ірику, діти? Давайте для початку зробимо

звуковий аналіз його ім’я.

О

- О -

= О

- О -

( Один учень виконує завдання біля дошки за допомогою демонстраційних фішок).

- У слові «їжак» - два склади, наголос падає на другий склад. Перший склад: 1-й звук [й] – приголосний м`який; 2-й звук [і] – голосний, запам’ятайте це! Повторіть зі мною йі-жак, чуєте, два звуки? На письмі ці два звуки [йі] позначаються однією буквою Ї.

- Діти, а може ми Ірика навчимо робити звуковий аналіз слів, а не тільки свого ім’я. Хто хоче піти до дошки та викласти слова поїзд, Київ, їхати?

- О

= О - -

Поїзд

- О

= О -

Київ

= О

- О

- О

Їхати

V. Робота за «Супутником букваря. Від А до Я»

- Давайте покажемо Їжаку Ірику найголовнішу букву в його імені. Я прочитаю вам та Ірику скоромовку, і ми назвемо цю букву.

Їжак, їжаченя

Їдуть по гриби щодня.

Їжачиха помагає,

Сироїжки їм збирає.

- То яка ж це буква? (Вчитель допомагає дітям її вимовити).

- Ми всі вже зрозуміли, що це буква «ї», то давайте навчимо Ірика її писати.

- Вона складається з вертикальної палички (І) та двох крапок над її верхівкою. Вона, як і усі інші букви, звісно, окрім (ь та и) може бути великою та малою.

(Діти пишуть букву у повітрі, потім у зошиті з допомогою вчителя для запобігання помилок.)

Ї Ї Ї Ї Ї Ї Ї Ї Ї Ї Ї ї ї ї ї ї ї ї ї ї ї ї

- Хто скаже, на що вона схожа? (Хтось з дітей виходить до дошки і починає писати друковану букву «ї»).

Фізкультхвилинка.

Повз по лісу їжачок.

В нього шубка з гілочок.

Ніс багато грушечок,

Аж болів його бочок.

Раз! Два! Три! Чотири! П’ять!

Зупинився спочивать.

Піклувався їжачок

Про маленьких діточок –

Чарівних, непосидючих,

Дуже милих і розумних.

Десять! Дев’ять! Вісім! Сім!

Грушечки ці ніс він їм!

VI. Робота з букварем.

- Діти, а зараз ми прочитаємо за букварем розповідь про нашу чарівну столицю, а їжачок Ірик, уважно нас послухає. А перед цим я розповім вам про Україну та її природу.

Мій рідний край, моя земля

Велика-превелика.

Є в ній степи, ліси, поля,

Моря і гори, ріки.

1. Читає вчитель. (с. 110-113).

2. Робота за малюнками.

- Що ви бачите на малюнку? (Київ, Україну, киянку, їжака, поїзд).

3. Читання тексту в особах.

4. Учні переказують прочитане.

5. Діти складають повні речення зі словом їжачок.(Їжачок іде по лісу та збирає достиглі яблука).

6. Складання речень за схемою.(Їжак живе у лісі. |___ ___ _ ___ .).

7. Словникова робота. Діти пишуть під диктовку. (ї, їм, їх, її, їжа, їжак, їхати, поїзд, Київ, Україна, Леся Українка. Їжак їхав за поїздом. Наша країна – Україна).

VII. Завдання на пильність зору.

- Їжаку Ірику дуже подобається розглядати різноманітні малюнки, але на жаль він заплутався в їх назвах. А ми з вами обіцяли його навчити грамоті, то ж давайте допоможемо!

- Усі бачать малюнки, а над ними їх назви, але вони неправильні, для того щоб правильно назвати тваринок, потрібно вилучити з назв зайву літеру. Усі зрозуміли?

VIII. Читання слів з виучуваною буквою та повторення раніше вивчених.

- Діти, вчора нашому їжачку Ірику задали домашнє завдання, і, звісно, він ніяк не може його виконати. Допоможемо? Потрібно вставити букви у пропущені клітинки. Діти називають слова, ті, що мають у своїй назві букву ї, аналізують і переконуються в тому, що, незалежно від позиції в слові, буква ї завжди позначає два звуки [йі].

ІХ. Закріплення нового матеріалу.

- Дуже радий Ірик нашій допомозі, і хоче нам віддячити. Хорошу оцінку йому поставили у школі. Але, каже він, все ми його вчимо , та вчимо. Захотів і він перевірити наші знання.

- Ну що, доведемо, що ми гарно вчимося, і що Ірику теж потрібно гарно вчитися, і бути розумними як ми?

- Ірик придумав нам загадки:

Гостроносий і малий,

Сірий, тихий і не злий.

Вдень ховається, вночі

Йде шукать собі харчі.

Весь із тонких голочок.

Як він зветься?..(Їжачок).

Є вони у кожній школі –

І в близькій, і в дальній.

Їжі всякої доволі

В кожній є …(Їдальні).

Полотно, а не доріжка,

Кінь біжить, сороканіжка. (Поїзд).

Ми пішли до гаю вдвох –

Я й сестра Маринка.

А в гаю тім «тьох» та «тьох»,

Та іще так дзвінко…

Що за співанки? Чиї?

То співають…(Солов’ї).

Красивий щедрий рідний край

І мова наша - солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Наш край, що зветься…(Україна).

Х. Підсумок

- І ось їжачок наш Ірик чимчикує лісом. На спині несе грибочки та яблучка. Поспішає він до нас, задоволений, веселий. (Вчитель роздає яблука, та грибочки, записує у щоденник подяки, задає на дім вивчити скоромовку).