Xіі. Підсумок уроку.

• Ось і закінчилася наша чарівна подорож до Казкової країни. Яку букву вона допомогла нам вивчити? Який звук вона позначає?

Що вам найбільше сподобалося?

Буква ю

Тема: Звукосполучення [йу] і звука [у] та пом’якшення попередніх приголосних. Позначення їх буквами «Ю», «ю». Друкування великої та малої букв «ю», читання складів і слів із нею.

Мета: Закріплення попередніх знань. Ознайомлення учнів з новою буквою «ю» та її звуковим значенням. Розвивати увагу, пам'ять, старанність. Навчитись писати велику та малу букву «ю». Формувати навички читання складів та слів. Повторити правильне написання слів, (які пи­шуться з великою букви, які з малої).

Обладнання: Зразки друкованої букви «ю», «Буквар», «Супутник букваря. Від А до Я», звукові фішки, предметні малюнки, набірне полотно, каса букв.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Література: Уроки навчання грамоти. За редакцією Н.О. Будна, Н.Я. Походжай, Н.Б. Шост. Тернопіль 2005. Уроки розвитку зв’язного мовлення. А.П. Каніщенко. К.2000. Цікава граматика. З.Л. Головко, Я.Ф. Морська. Тернопіль 2005. Буквар. Н.Ф. Скрипченко. К. Радянська школа 2003 (116-119с.)

Хід уроку

1. Організаційний момент.

Вчителька зайшла до класу,

Всі приготувались вчасно?

* * *

Добрий день кажу я вам!

Зупиніть жахливий гам!

* * *

Зайві речі прибираєм,

І за парти всі сідаєм.

2. Актуалізація попередніх знань.

- Дітки, а зараз ми разом розгадаємо загадки. Зроблю вам маленьку підказку, відповідями будуть букви.

Чого нема у вола, а є у корови, кози, коня? (букви «к»).

Що стоїть посеред Одеси? (буква «е»).

Гора й долина. Що поміж ними? (буква «й»).

Хоч не риба, - є в Дніпрі, у Десні, Дінці, Дністрі? (буква «д»).

Я у Львові живу, у Луцьку, у Луганську, нема мене в Житомирі. (буква «л»).

Що стоїть посеред землі? (буква «м»).

3. Оголошення теми уроку.

- Діти, у нас сьогодні дуже цікавий урок. До нас у гості завітала Фея Фонетика. (Вчитель пока­зує Фею на малюнку).

- Якщо ми усі будемо зараз дуже уважними, старанними, то зможемо допомогти нашій Феї Фонетиці. Бо вона до нас завітала із проханням. В її царстві трапилось велике лихо, загубилась одна буква, і тільки ми з вами зможемо її знайти.

- Ця буква образилась на Фею Фонетику та на слова, тому що її не так часто викорис­товували, та ще й плутали з буквою «у». Ми з вами повинні її відшукати, переконати її, що вона нам дуже потрібна.

Буква ця усім відома:

Перед «я» вона стоїть.

В ній-дві палички і коло –

Здогадаєтесь умить.

Є ця буква в слові «Юля»,

І в словах «сміюсь». «стою».

Ой , яка ж вона красуня,

Ця чудова буква… (Ю).

- Скажіть, будь ласка, яка ж це буква? (Діти називають букву «ю» самі, або з допомогою вчителя).

• Давайте допоможемо Феї Фонетиці знайти букву «ю»!

- Для цього нам, в першу чергу, потрібно відгадати загадки. У словах відгадках буде буква «ю». За старанність, уважність та допомогу, добра Фея Фонетика, буде нагороджувати кожного квитком в казкову країну.

4. Ознайомлення з буквою «ю» та звуками на її позначення. Звуковий аналіз.

Загадки

1. Робота над загадками

- Все, малята дуже, просто

Склав я загадку легку:

Круть направо – прошу в гості,

Круть наліво – на замку –

Є відгадка? Не мовчи.

А кажи, що це? (ключі).

Поле вбралося в обновку

Сукню одягло бузкову,

І над нею залюбки

Цілий день гудуть бджілки,

Пречудово в літню днину

Зацвітає …(конюшина).

Я гордо голову тримаю

І перед вітром не схиляю.

Я жовтий, білий, полум’яний

І, наче яблуко рум’яний.

В саду я квітну на весні.

Скажи, яке ім’я мені? (тюльпан).

(Вчитель показує малюнки до загадок).

- Дітки, прислухайтесь, будь ласка, у слові ключ є буква, яку ми вивчаємо. Спробуємо вимовити [клу`ч], і зосередити увагу на почутих звуках. Повторіть зі мною:[кл’-у-у-уч]. Дійсно чується звук [у], мабуть тому букву «ю» плутають з «у»? Але ж ми не кажемо клуч. Значить буква «ю» ще для чогось потрібна!? Звісно, потрібна, вона робить м’яким попередній приголосний [л]. Отже, ми з вами можемо зробити висновок, що для того, щоб звук [л’] вимовляти м’яко, пишуть букву «ю». Буква «ю» позначає один звук [у] після приго­лосного і вказує на його м’якість.

2.

- А давайте ми зараз поспілкуємось із Юрком, бо саме його ім’я починається буквою «ю». (Наприклад у класі є хлопець з таким ім’ям). Юра, виклади на дошці за допомогою демонстра­ційних фішок своє ім’я. (Звуко-буквений аналіз).

- Скільки звуків у першому складі твого імені (2) [йу]. А скільки букв у слові (3). Чому так?

= О

- О

Поясни?

v. Закріплення отриманих знань.

1.

- Зараз ми доставимо пропущені букви у словах, бо інакше ніхто не зрозуміє значення слів. Потім кожен з вас може придумати подібні слова.

2.

- Найбільш улюблене слово Феї Фонетики – юннати, але звісно ніхто не може його вимо­вити без звуків [йу], які позначаються на письмі буквою «ю», а ми спробуємо.

У юннатів є девіз:

Берегти природу скрізь.

Каже Юра мамі й тату:

Буду я також юннатом!

- Діти, промовте слово юннати!

- Які звуки чуємо на початку слова? [йу]

- Порівняйте який звук чуємо у слові юннати і в слові крючок.

- Чи однакова вимова?

- Протягніть перший склад в слові юннати, й-у-нати, (діти повторюють), протягніть слово крючок, кр’-у-у-учок, чуєте різницю? Я розповім вам чому коли буква «ю» стоїть всередині слова після приголосного, ми завжди чуємо звук [у] і м’якість попереднього приголосного, а коли на початку – чуємо звукосполучення [йу].

VI . Написання букви «ю» великої та малої.

- Але ж ви не забули, що ми повинні шукати ображену букву «ю»? Наша добра Фея Фоне­тика покаже нам шлях, де сховалась буква «ю».Нам потрібно прочитати слово і правильно його записати. (Слово любов).Починаючи з початку, потрібно рухатись у напрямку який вказують стрілочки і читати лише ті літери які лежать на лінії.

- Що ж це за слово?

- Це слово любов!

- Так, а до чого або до кого може бути любов? (До матері, Батьківщини, школи).

- Мабуть, хтось із вас вже здогадався як пишеться буква «ю»! Давайте спочатку поділимо на склади та поставимо наголос. Лю-бов. Перший склад [лю], протягніть його, що ви чуєте? Мяку вимову звука [л`] та звук [у].

(Вчитель знову нагадує спосіб творення звуку [у]).

Букву «ю» розпізнаю,

Братик показав.

Взяв і до цукерки

Бублик прив’язав.

1.Написання у повітрі, пробні й тренувальні вправи у зошиті під керівництвом учителя, запобігання помилкам.

2.Написання букви «ю» великої та малої по пунктирах (піврядка), потім самостійно - до кінця рядо­чка.

3.Поєднання з іншими буквами.(Набірне полотно на дошці).

Фізкультхвилинка.

Братик з колесом на дроті

Так біжить, що не зловлю.

Зупинивсь він біля плоту

І стоїть мов буква «Ю».

VII. Письмо, читання, закріплення нових знань.

- І ось, діти, ми майже знайшли букву «ю». Вона приховувалась у юрті.

- Нам треба її голо­сно покликати, а для цього потрібно щоб кожен з вас назвав своє слово з цією буквою. (Діти на­зивають слово, в якому є буква «ю»).(Вчитель показує букву «ю» у юрті).

- Виходить нам на зустріч буква «ю», надута, ображена але вже задоволена. І каже:

- Діти, ще не дуже добре ви зі мною познайомились. Складіть зі мною слова та напишіть з ними речення!

1. Читання тексту вчителем. Коротенька бесіда його змістом. (с. 116-119).

2. Діти читають текст у особах.

3.Мовчазне самостійне читання учнями.

4. Знаходять слова, в яких є буква «ю».

5.Написання букви на дошці, користуючись зразком друкованої букви «ю».

6.Самостійне складання слів.

7. Письмо під диктовку.

Спілкування вчителя з дітьми (бесіда):

- Де найчастіше зустрічається буква «ю», на початку слова, в середині чи в кінці?

- Які звуки ми чуємо на початку, в середині та в кінці слова?

- Ви чуєте різницю?

VIII. Читання складів.

1.

- Діти, за те, що ми були старанними, Фея Фонетика запропонувала нам пограти з буквою «ю». Вона кличе нас до себе в гості у замок. Погодимось піти? (Вчитель показує малюнок замку Феї Фонетики).

- А тепер я розповім вам казку.