Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Антикризова міра.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
1.16 Mб
Скачать

2.1 Характеристика сировини для приготування

страви «Антикризова міра»

Свинина

Свинана дуже поживний і корисний продукт для організму людини, в склад свинини входять:

білки – 16-21%

жири – 0,5-37%

вуглеводи – 0,4-0,8%

екстактивні речовини – 2,5-3%

мінеральні речовини – 0,7-1,3%

С винину можна смажити, варити і тушкувати. З свинини готують борщі, щі, розсольники, котлети, рагу, холодці, шашлики, шніцелі, ескалоп та інші страви, її використовують (навпіл з яловичиною) для приготування пельменів. Велика кількість свинини переробляється на різні свінокопченості: стегенця, бекон і ін і в різного роду ковбаси. У домашніх умовах можна приготувати зі свинини буженину. На стіл може подаватися спеціально приготовлена ціла свиня як окрему страву (порося). Стіл може прикрашати свиняча або Кабанья голова (особливо на Пасху). Харчові заборони та обмеження У ряді релігій (іудаїзм, іслам) свиня вважається нечистою твариною, а її м'ясо табуировано (див. Кашрут і Харчові заборони в ісламі). З іншого боку, в індуїзмі свинина вважається одним з основних видів м'яса через культу корови і табу на яловичину. Американський антрополог Марвін Херріс (Marvin Harris) пояснює причини цього табу так: в країнах Близького Сходу та Північної Африки близько 2000 р. до н. е.. через збільшення площі для сільського господарства, ерозії і великої потреби в дереві ліси стали значно скорочуватися. Тому свині втрачали свою екологічну нішу і стали харчовими конкурентами людини. Щоб зберегти воду і зерно для людини, стали пропагувати м'ясо жуйних тварин, які харчуються непридатними для людського харчування рослинами і більш пристосовані до спеки і нестачі води. Також існує версія, що свинина була віднесена до розряду забороненою їжі через зараженості паразитами.

Стегно куряче

До складу м’яса птиці входять:

білки – 11-25%

жири – 4,5-39%

вуглеводи – 0,5%

мінеральні речовини – 1,5%

Різні види диких птахів у різні часи виявляли на всіх континентах: глухар — в Європі, цесарки — в Африці, Туреччині та Америці і золотий півень — в Азії.

Вважається, що домашні кури походять від диких банківських півнів (Gallus gallus), що мешкають в Азії. Дика попередниця курки була дрібною, вагою не більше кілограма. Харчувалася насінням, комахами, равликами, вміла літати, гнізда робила на землі. Самка відкладала від 4 до 13 яєць. Окрім банківських або червоних джунгльових курей у рід гребінчатих курей (Gallus) входять ще три вида: сіра джунгльова курка (Gallus sonnerati), цейлонська джунгльова курка (Gallus lafayettei) і зелена джунгльова курка (Gallus varius). Диких представників роду і сьогодні можна зустріти в Індії, Індокитаї, південному Китаї, Індонезії та на Філіппінах.Ранні свідоцтва, на які посилався в своїх працях і Чарлз Дарвін, вказували на одомашнення курки в районі Індії близько 2000 років до н.е. Пізніше дослідники стверджували, що це могло статися близько 3200 років до н.е. і навіть раніше в іншому регіоні Азії. Нині є ряд фактів, що свідчать про більш давню історію одомашнення курей — 6000—8000 років до н.е. в Південно-Східній Азії та Китаї.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]