НАЦ²ОНАЛЬНА АКАДЕМ²Я УПРАВЛ²ННЯ

Конспект книги

Гальчинский А.С. Ещенко П.С. Палкин Ю.И. Основи економічної теорії/ -М.: Высшая школа, 1995. -471c.

виконаний студентом НАУ

Лужиним В.

Київ, 1998

Автори: АС. Гальчинський (теми 4, 6, 8, 15—17, 25—31); П. С. Єщенко (2,3,5,7, 9—11, 14, 18); Ю. І. Палкін (теми 1, 12, 13, 19—24)

Редакція літератури з історії, права, економіки

Редактор В. В, Півень

Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І.

Основи економічної теорії: Підручник.—К. : Вища шк., 1995.—471 с. : іл.

ІSВN 5-11-004551-8

У підручнику згідно з програмою курсу розкрито загальні основи роз­витку економіки, що грунтуються на багатоманітності форм власності на засоби виробництва. Основну увагу приділено товарному виробництву і ринку в економічному розвитку суспільства. Розкриття змісту ринкових відносин є провідною економічною доктриною курсу. Послідовно висвітлені теми, присвячені первинній ланці господарювання, національному господарству України в умовах формування змішаної економіки, розподілу життє­вих засобів, господарському механізму і сучасному світовому господарству.

Для підготовки молодших спеціалістів.

Вступ до курсу

Тема 1. Предмет і особливості курсу

1. Що вивчає курс “Основи економічної теорії”

Кожна наука має свій предмет вивчення. Серед них є такі, які розраховані на певне і навіть вузьке коло спеціалістів. Хоча такий предмет вивчення необхідний, але немає потреби поширювати його на значне .коло людей, тим більше на все населення.

Курс економічної теорії мають вивчати всі спеціалісти народ­ного господарства. Мова йде про вирішальну сферу життя лю­дей — виробництво матеріальних благ. Кожна людина щоденно споживає матеріальні блага. Вона мусить знати, які є форми і по­рядки привласнення життєвих благ, форми господарювання, як найбільш доцільно розподіляти працю, в яких. умовах вона дає ефективні результати і відповідну винагороду. Будь-яка людина кожного дня цікавиться цінами, причинами їхніх коливань, вона хоче знати про сутність грошей, закони їх обігу, способи боротьби а інфляцією.

Людина не може байдуже ставитись до рівня національної еко­номіки. Вона повинна знати, за яких умов і якими шляхами може успішно розвиватися суспільне виробництво, оскільки від цього залежить рівень життя населення.

Отже, спосіб виробництва — це один з найважливіших і найці­кавіших об'єктів пізнання для людини.

У кожному способі виробництва є дві сторони—продуктивні сили (сукупність засобів виробництва і люди, що приводять їх в дію) і виробничі відносини (сукупність економічних відносин, які виникають між людьми незалежно від їхньої свідомості та волі у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ).

Виробничі відносини становлять базис кожного суспільства. Оскільки існує базис (основа), то на ньому виникає відповідна надбудова, що складається з державних і громадських інститутів та установ, а також пануючих у суспільстві політичних, правових, релігійних та інших поглядів.

Виробничі відносини були предметом вивчення політичної економії. Термін “політична економія”

з'явився у результаті поєднан-

3

ня трьох давньогрецьких слів: “політейа” — суспільний устрій, “ойкос” — дім, господарство і “номос” — закон.

Автори не відрікаються від політичної економії. Ця наука має свій предмет вивчення і тому має право на існування. Більше того, це наука не для вузького кола спеціалістів, вона стосується всіх людей. Курс" основ економічної теорії — це по суті курс політичної економії, але в світлі нових економічних вимог. Предметом навчального курсу “Основи економічної теорії” е також виробничі відносини людей у тісному зв'язку з продуктивними силами і над­будовою економічного базису. Нова назва курсу покликана під-креслити зовсім іншу економічну доктрину і тим самим зробити акцент на перегляді ряду теоретичних положень політичної еконо­мії часів панування авторитарно-бюрократичної системи.

Отже, економічна теорія вивчає закономірності та фактори виробництва, розподілу, обміну і споживання в умовах ринкової економіки. Вона є методологічним фундаментом комплексу еконо­мічних наук: галузевих (економіка промисловості, транспорту, бу­дівництва, сільського господарства); функціональних (фінанси, кредит, маркетинг); міжгалузевих (економічна географія, демографія, статистика, теорія управління і регулювання). Новий курс ставить і виявляє нові проблеми для наукового пошуку. Крім того, зроблено наголос на єдності теорії й практики, усуненні схоластич­них схем, відірваних від життя.

Ще однією особливістю предмета курсу “Основи економічної теорії”, яка раніше в курсі політичної економії навіть не згадува­лась, є те, що в предмет курсу включено дослідження економічної поведінки людей у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ. Ця особливість зближує курс з дис­ципліною “Економіка, яка вже давно вивчається в країнах з роз­виненою ринковою економікою.

Особливості курсу

Курс “Основи економічної теорії” мав ряд особливостей.

По-перше, він враховує економічні особливості України, яка здійснює перехід від адміністративне" командної системи до ринкової економіки. Розглядаються особли­вості завдань економічного розвитку країни, чинне економічне законодавство, особливості фінансової, банківської, податкової сис­тем тощо.

По-друге, якщо в курсі політичної економії існував пофазний підхід до вивчення теорії, де все, що стосувалось капіталізму, піддавалось остракізму, а все, що належало до соціалізму (державного, адміністративно-командного), оголошувалось “вищим Д досягненням економічної думки”, то в цьому курсі розглядається,!! змішана економіка, яка визнає багатоманітність форм власності на засоби виробництва. Вищим критерієм оцінки різних форм госпо—

4

дарювання стають не симпатії або належність до певної ідеології, а рівень ефективності виробництва, можливість економічного зма­гання різних систем, форм господарювання в умовах ринкових відносин і, безумовно, здатність їх забезпечити найвищий рівень життя населення.

По-третє, автори посібника виходять з того, Що сучасна ринкова економіка — це не синонім товарно-грошових відносин і не той ди­кий капіталізм, який у свій час був підданий справедливому кри­тичному аналізу К. Марксом.

Сучасна ринкова економіка має ряд нових рик ліквідовано без­контрольний монополізм, створено умови для розвитку вільної кон­куренції; виникла розвинена інфраструктура ринку; переважна більшість підприємців оволоділи маркетингом і менеджментом;

одержала розвиток теорія економічного зростання; значно посили­лась роль держави у регулюванні економічних процесів.

Безумовно, далеко не в усіх країнах ринкова економіка досягла високого рівня зрілості. У розв'язанні ринкових проблем в різних країнах є істотні відмінності. Однак в цілому ринкова економіка відповідає головному критерію — забезпечує високу ефективність виробництва.

У цьому курсі розглядається соціальне орієнтована ринкова економіка, яка втілює в собі "розвинений соціальний захист насе­лення, відчутні обмеження стихійного ринку, значні видатки дер­жави так званому неринковому сектору (фундаментальна наука, охорона здоров'я, освіта, культура, мистецтво), існування ринко­вих відносин при пануванні не окремих соціальних груп населен­ня, а громадянського суспільства, правової держави, яка представ­ляє економічні інтереси переважної частини населення.

По-четверте, виходячи з того, що Україна ще лише ступила на шлях ринкової економіки, в курсі розглядаються переважно пере­хідні форми ринкових відносин. Можна сказати, що у ряді випад­ків характеристика ринкових відносин подається за тезою: “Так має бути за нормальних умов ринку”.

По-п'яте, сьогодні вже існує ряд навчальних видань за відсут­ності єдиної програми курсу. Автори підручника пропонують струк­туру курсу, яка не повторює структуру вже існуючих підручників і посібників. Мета нової структури — охопити всі Центральні проб­леми ринкової економіки, дати логічний виклад .теорії й практики, що відповідає реальній дійсності.

Разом з тим автори не відмовляються від фундаментальних положень, які вже відомі економічній теорії. Наприклад, не можна погодитись з тим, що у багатьох посібниках зовсім не розглядаю­ться економічні закони. Економічна теорія без об'єктивних еконо­мічних законів — це вже не наука, а опис випадкових явищ, що мають значною мірою суб'єктивний характер. Разом з тим неприй-

5

нятний і поверховий, декларативний підхід до економічних зако­нів, який існував в недалекому минулому.

І нарешті, по-шосте, автори вбачають виховне значення курсу економічної теорії в новому економічному вихованні кадрів, А це означає необхідність формування економічного мислення, яке пов­ністю заперечує негативні риси адміністративно-командних мето­дів управління і спирається на глибоке знання економічних законів ринкової економіки. Сучасне економічне мислення—це не тільки усвідомлення основоположних принципів господарювання, розумін­ня сутності й головних напрямів економічного розвитку. Передусім це перетворення економічних знань на практичні дії, що забезпе­чують високий економічний ефект.

Курс економічної теорії, покликаний:

дати майбутнім спеціалістам знання загальних основ соціально-економічного прогресу;

розкрити зміст і роль товарного виробництва і ринку в еконо­мічному розвитку суспільства; показати, як має функціонувати на­ціональне господарство і основна його ланка — підприємство — в умовах ринкових відносин, в чому полягають сутність, форми і функції ринкового механізму;

ознайомити майбутніх спеціалістів а сучасним господарством, глобальними проблемами його розвитку.