6.1.2 Глобальні проблеми людства: паливно-енергетичні, сировинні, продовольчі, демографічні, інформаційні та небезпечні хвороби.

Світова енергія в енергії зростає, а викопне паливо залишається основним її джерелом. Від 1990 року частка екологічно чистих видів енергії у світі серед усієї виробленої дещо зросла, однак у 2005 році викопне паливо все ще забезпечувало 80 % виробництва електроенергії у світі. В той же час використання викопного палива є основним джерелом викидів двоокису вуглецю в атмосферу, які разом із викидами інших парникових газів, на думку більшості дослідників, спричиняють глобальне потепління [1].

Країни, що розвиваються, споживають близько половини світової електроенергії, проте їхні потреби в енергії зростають швидше, ніж у розвинених країнах. Зі зростанням економіки починають діяти дві рушійні сили: технологічний процес і перехід від енергомістких технологій до енергозберігаючих, а збільшення чисельності населення у світі та підвищення його доходів призводять до зростання потреб в електроенергії. Тільки за період 1990-2005 рр. споживання електроенергії у світі зросло приблизно на 30 %, тоді як чисельність населення збільшилась лише на 23% [1].

Спосіб, яким виробляється енергія, зумовлює екологічні наслідки. Так спалювання вугілля вивільнює удвічі більше двоокису вуглецю, ніж спалювання такого ж обсягу природного газу. Щорічний обсяг промислових викидів двоокису вуглецю за оцінками становить від 6 до 7 млрд тонн. Близько 2 млрд тонн поглинається океанами, ще 1,5 — 2,5 млрд - рослинами, решта викидається в атмосферу.

Скорочення площ лісів призводить до збільшення концентрації CO_2.

Обсяги викидів двоокису вуглецю (CO₂) найбільші у розвинутих країнах, і вони продовжують збільшуватися.

Рівень двоокису вуглецю в атмосфері зріс більш ніж на 30 % від початку промислової революції. Як наслідок, середня температура земної поверхні підвищилась на 0,68°С від 1861 р. За прогнозами процес потепління триватиме, причому середня температура зросте на 1,4 — 5,8°С протягом наступного сторіччя.

Джерело: Інформаційно-аналітичний центр вмісту двоокису вуглецю в атмосфері (CDIAC) та за оцінками Світового банку.

П'ять країн відповідальні за більше половини усіх викидів двоокису вуглецю в атмосферу щороку, однак середні показники викидів на одну особу у Китаї та Індії залишаються високими.

Джерело: Інформаційно-аналітичний центр вмісту двоокису вуглецю в атмосфері (CDIAC) та за оцінками Світового банку.

Продовольчі проблеми пов'язані із зростанням чисельності населення у світі. Населення Землі упродовж довгої історії людства зростало повільно: його чисельність досягла 1 млрд лише на початку Х1Х ст., нині приріст населення становить 7 млрд осіб кожні 12-14 років. За прогнозами чисельність населення світу до 2050 р. досягне 9,1 млрд осіб, а це майже на 3 млрд більше ніж сьогодні.

Одночасно за даними Світового банку загалом у світі упродовж 1995-2007рр. частка сільського господарства зросла лише на 2,5 %, а сфера послуг — на 3,1 %, промисловість — на 2,5 %.

Недоїдання та дефіцит продовольства — це лихо, від якого страждає населення країн, що розвиваються. Багатьом селянам бракує добрив, обладнання, зрошувальних систем, урожайних сортів культур і ринків збуту. Забруднення водних і земельних ресурсів, неправильна сівозміна призводять до деградації ґрунтів, що знижує їхню продуктивність.

В Україні повені та посухи є причиною суттєвого зменшення виробництва продовольчих товарів. Разом із тим, якість продовольчих товарів в магазинах часто-густо не відповідає вимогам сертифікату чи ліцензії на той чи інший продукт. Ціни в магазинах зросли в 1,5 — 2,5 рази, а заробітна плата та пенсія лише на 5 — 20 %. Таким чином продовольчі продукти дорогі та неякісні, що вказує на незадовільну роботу санітарних служб у містах і в цілому в Україні. Щодо доступу до джерел водопостачання, то в Україні налічується 1250 населених пунктів, куди вода привозиться.

Демографічні глобальні проблеми (демографічний вибух) пов'язані з різким збільшенням приросту населення. Лише за останні 50 років населення нашої планети збільшилося вдвічі та досягло (1999 р.) - 6 млрд осіб. Народжуваність в країнах Африки найвища в світі — 46 осіб на 1000 осіб, тоді як у Західній Європі — 14. За іншими прогнозами вчених [26] уже в 2030 році населення Землі налічуватиме 9 млрд осіб. В той же час спостерігається урбанізація, тобто зменшення відносної площі міст у регіонах, умов існування в місті, в природно-антропогенних системах. Люди переїздять до міст в пошуках роботи, кращих побутових умов і вищого рівня життя.

Лідерство за рівнем урбанізації — за Латинською Америкою та країнами Карибського басейну — 78 %, а до 2050 р. очікується зростання цього показника до 89 %. Наслідками перенаселення стануть погіршення умов життя, забруднення повітря та води.

Найбільшої шкоди природа завдає саме в містах. Порушення санітарних норм та розташування промислових підприємств і залізниць поблизу житла та використання екологічно небезпечних технологій загрожують здоров'ю людей.

Забруднення води та повітря у великих містах світу є причиною хвороб і смертей людей. Держави втрачають мільярди доларів через компенсаційні виплати. Забруднення довкілля поглиблює соціальну нерівність, адже страждають бідні люди [1]. Отже, захист довкілля виправданий з позиції політики, економіки та екології.

6.2. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворожих сторін різного рівня та складу учасників. Конфлікт передбачає усвідомлення протиріччя та суб'єктивну реакцію на нього.

Джерелом конфлікту є соціальна нерівність, яка існує в суспільстві та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта.

Конфлікти бувають різних видів: державні, політичні, соціальні, економічні, воєнні, робочі, сімейні, психологічні та навіть конфлікти із самим собою (почуття неповноцінності, низька чи висока самооцінка) та інше.

Є дві форми перебігу конфліктів:

1. Відкрита — відверте протистояння, зіткнення, боротьба (страйки, збройні конфлікти, масові заворушення);

2. Закрита або латентна — коли відкритого протистояння немає, але точиться невидима боротьба (диверсійні та терористичні дії екстремістів, заколоти).

Конфлікт, що виникає у суспільстві (соціумі) є суспільним, або соціальним.

Суб`єктами суспільних конфліктів є люди, а об`єктами та жертвами таких конфліктів у більшості випадків стають також люди.

До соціальних небезпек відносяться:

1. збройні напади, захоплення і утримання важливих об`єктів або реальна загроза вчинення таких дій;

2. замах на життя керівників держави чи народних депутатів;

3. напад, замах на членів екіпажу повітряного або морського (річкового) суден, знищення або спроба знищення таких суден, захоплення заручників із членів екіпажу чи пасажирів;

4. установлення вибухового пристрою в громадському місці, установі, підприємстві тощо;

5. зникнення або викрадення вибухових матеріалів, РХБ і наркотичних речовин, зброї, боєприпасів, військової техніки тощо;

6. аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об`єктах військового призначення з викидом уламків реактивних та артилерійських снарядів;

7. нещасні випадки з людьми на виробництві в горах, печерах, на воді тощо, викрадення та зникнення людей;

8. заворушення та масові безладдя на мітингах, маніфестаціях, під час страйків на стадіонах та інше;

9. сутички на політичній, релігійній, міжнаціональній, етнічній, економічній та іншій основах.

Будь-який соціальний конфлікт, який точиться між політиками та набирає значних масштабів, об`єктивно стає соціально-політичним. Такі конфлікти трапляються під час зіткнення великих мас людей, як в середині держави (страйки, громадянські війни), так і між державами з використанням, як звичайної зброї, так і засобів масового ураження.

На сьогодні у світі в якості звичайної ядерної зброї є понад 50 000 ядерних бойових головок на підводних човнах, кораблях, літаках та у спеціальних сховищах. Зараз у науково-технічному плані до виробництва ядерної зброї готові понад 40 держав світу, принаймні 30 країн його мають [8]. Сила вибуху цієї зброї дорівнює силі вибуху 20 млрд тротилу, яка в 1,6 млн разів перевищує силу вибуху бомби, що зруйнувала Хіросіму. Тому застосування звичайної ядерної зброї означало б глобальну катастрофу.

Друга світова війна в СРСР забрала 55 млн жителів, в т.ч. біля 15 млн українців. А вже після її закінчення в локальних конфліктах військових загинуло близько 25 млн людей [19] .

До соціально-політичних небезпек належать: виступ терористів-екстремістів, глобальна злочинність, епідемії, соціальні хвороби, харчові інфекції та отруєння, СНІД тощо.