- •Протокол діагностики та лікування дисплазії кульшових суглобів та вродженого звиху стегна
- •Діагностика:
- •Консервативне лікування:
- •Протокол діагностики та лікування природженої м’язевої кривошиї
- •1. Анамнез:
- •2. Дані огляду:
- •Консервативне:
- •Протокол діагностики та лікування вродженої клишоногості у дітей
- •Лікування:
- •Протокол діагностики та лікування плосковальгусної деформації стоп
- •Протокол діагностики та лікування диспластичного спонділолістезу
- •Протокол діагностики та лікування хворих на сколіоз
- •Протокол діагностики та лікування хворих на юнацький кіфоз хребта, юнацький остеохондроз хребта
- •Протокол діагностики та лікування хвороби легг-кальве-пертеса
- •Протокол діагностики та лікування транзиторного синовіту кульшового суглобу у дітей
- •Класифікація перебігу хвороби:
- •1. Анамнез:
- •2. Данні огляду:
- •Протокол діагностики та лікування пологового (акушерського) паралічу руки
- •Протокол діагностики та лікування травматичних вивихів у дітей
- •Протокол діагностики та лікування перелому лопатки
- •Протокол діагностики та лікування переломів ключиці
- •Протокол діагностики та лікування переломів плечової кістки
- •Протокол діагностики та лікування переломів кісток передпліччя
- •Протокол діагностики та лікування переломів кісток запястя, пястя, кисті
- •Протокол діагностики та лікування переломів кісток тазу
- •Протокол діагностики та лікування переломів стегнової кістки
- •Протокол діагностики та лікування переломів надколінника
- •Протокол діагностики та лікування переломів кісток гомілки
- •Протокол діагностики та лікування переломів кісток стопи
- •Протокол діагностики та лікування ушкоджень сухожиль кисті та пальців у дітей
- •Класифікація:
- •Діагностика:
- •Лікування гострих ушкоджень сухожиль згиначів (розгиначів) пальців кисті
- •Умови хірургічного лікування
- •Лікування в післяопераційному періоді
- •Реабілітація після усунення постійної іммобілізації
Протокол діагностики та лікування пологового (акушерського) паралічу руки
Код Р14 (за МКЛ-10)
Класифікація:
Верхній параліч руки: ураження елементів плечового сплетення, які формуються від С–5 і С–6 спинномозкових нервів. Клінічно проявляється порушенням рухів у плечовому суглобі (елевації руки) і ліктьовому суглобі (згинання ).
Нижній параліч руки: ураження елементів плечового сплетення, що формується від С–6, С–8 спинномозкових нервів. Клінічно проявляється порушенням рухів у ліктьовому суглобі (пронація — супінація), кистьовому суглобі (порушення згинання–розгинання ) і суглобах пальців.
Тотальний параліч руки: ураження всіх елементів плечового сплетення, яке формується від С–5 до Th–1. Клінічно проявляється тотальним паралічем м’язів верхньої кінцівки — рука втрачає здатність до рухів. Порушення поверхневої чутливості ( тактильної, температурної та больової ) по всіх сегментах руки.
Тотальний параліч може бути прегангліонарним і постгангліонарним. Тh-1. У другому випадку — локалізація ушкодження знаходиться виключно в межах плечового сплетення — синдром Горнера й гістамінова проба від’ємні.
Діагностика:
Анамнез: причинами пологового паралічу руки найчастіше є: великий плід (маса тіла понад 4 000 г), неправильне передлежання плода (тазове, ніжне), аномалія пологових сил (стрімкі чи в’ялі пологи), анатомічно звужений таз, та неадекватні дії акушерського персоналу.
Рука новонародженця лежить непорушною — активні та пасивні рухи відсутні. Пасивні рухи спричиняють біль.
Больова чутливість (поколювання тупою голкою сегментів руки) порушена: дитина не реагує.
Позитивний синдром Горнера (птоз, міаз, ендофтальм) — при прегангліонарних ушкодженнях.
Електронейроміографія показує порушення провідності нервового імпульсу в межах відповідних нервів та сегментів.
У випадках супутнього ушкодження шийного сплетіння – діафрагмального нерва – виникає гостра дихальна недостатність. Підтвердженням цього виду ушкодження є елевація діафрагми на боці ушкодження, що виявляється при рентгенографії грудної клітки.
Лікування пологового паралічу руки:
В гострому періоді травми (перші 2—3 тижні після народження) застосовують іммобілізацію кінцівки картонною шиною в "голосуючій" позі.
Лікування проводять під наглядом неонатолога, ортопеда й невропатолога.
- Електростимуляція.
Консервативне лікування триває 2 місяці.
Показання для мікрохірургічного лікування:
а) відсутність позитивних зрушень у відновленні рухів руки;
б) рання (через 2–3 тижні після народження) атрофія м"язів та підшкірного шару руки;
в) наявність трофічних змін у ділянці нігтьових пластинок;
г) супутнє ушкодження діафрагмального нерва;
д) позитивний синдром Горнера.
Оптимальні терміни для оперативного лікування: 2–4 місяці життя.
Протипоказання: важкий загальний стан, супутня черепно–мозкова травма та її наслідки, респіраторні захворювання.
Характер оперативного лікування:
А мікрохірургічне втручання:
ревізія плечового сплетення;
невроліз (базове втручання);
ендоневроліз;
нейрорафія (шов);
пластика ушкоджених елементів плечового сплетення;
невротизація (прегангліонарні ушкодження).
Б. Ортопедичне лікування наслідків пологового паралічу (після року):
операція Епіскопо;
артродези суглобів ( у дітей старшого віку);
відновні операції опозиції І пальця, згинання в ліктьовому суглобі та ін.
Мікрохірургічне лікування проводиться у Центрі дитячої мікрохірургії Української дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит", м. Київ, вул. М.Чорновола 28/1
Директор Департаменту Р.О. Моісеєнко
|
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 26.07.2006 № 521 |