- •Тема 3. Педагогіка як наука та галузь практичної діяльності план
- •Загальне уявлення про педагогіку як науку та її завдання
- •2. Об’єкт, предмет і функції педагогіки
- •3.Основні категорії педагогіки
- •Зв’язок педагогіки з іншими науками і її структура
- •4. Професійна педагогіка як галузь педагогічної науки
2. Об’єкт, предмет і функції педагогіки
Педагогіка як самостійна дисципліна має власний об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт науки – це те, що існує як реальність поза самим вивчення. Кожен об’єкт може вивчатися різними науками. Так, процес виховання людини вивчається педагогікою, соціологією, педагогічною психологією, теорією управління. Об’єктом педагогіки є та частина об’єктивного світу, ті його явища, які обумовлюють розвиток людського індивіда в процесі цілеспрямованої діяльності суспільства.
Предмет науки – це те, що кожна наука вивчає в об’єкті. Виходячи з цього
Об’єкт педагогіки – сфера суспільної діяльності, основним завданням якої є виховання і навчання людини.
Предмет педагогіки – відносини, які виникають у процесі педагогічної діяльності, методи, принципи, на основі яких вона реалізується, закони і закономірності, якими вона підпорядковується як цілісний процес.
Педагогіка досліджує виховання як свідомий і планомірний процес підготовки людини до життя і праці, розкриває його сутність, закономірності, тенденції та перспективи, вивчає принципи і правила, які регулюють виховну діяльність.
Як і кожна наука, педагогіка покликана теоретично узагальнювати факти, проникати у внутрішню природу явищ, виявляти їх причини, передбачати їх розвиток. Вона аналізує об’єктивні закономірності виховного процесу, досліджує істотні й необхідні, загальні та стійкі зв’язки, причинно-наслідкові залежності в ньому. Їх знання дає змогу правильно будувати педагогічний процес, прогнозувати результати виховання і здійснювати його відповідно до потреб суспільства.
Педагогічна науки виникла і розвивалась як теорія виховання підростаючих поколінь. Зумовлено це тим, що людина, її духовні та фізичні якості формуються в дитинстві, підлітковому віці та юності. Саме у ці періоди життя розвиток особистості відбувається найбільш інтенсивно, формуються найголовніші її риси та особливості – розумові та фізичні сили, основи світогляду, переконань, моральних почуттів, риси характеру, спрямованість потреб, інтересів, уподобань тощо. Тому істотні прогалини і недоліки у вихованні, допущені в ранньому віці, ліквідувати пізніше надзвичайно важко, а іноді й неможливо.
Педагогіка вивчає процеси виховання, освіти і навчання лише у властивих їй межах, розглядає у цих процесах тільки педагогічний аспект. Вона досліджує те, на яких загально педагогічних засадах, завдяки яким засобам виховної роботи потрібно будувати виховний процес, освіту і навчання людей різних вікових груп в освітніх закладах, в усіх типах установ, організацій і трудових колективів.
Педагогіка розробляє теорію і технологію організації педагогічного процесу, форми і методи удосконалення діяльності педагога і різноманітних видів діяльності учнів, а також стратегії і способи їх взаємодії.
Виділяють дві функції педагогіки: теоретичну і технологічну.
Теоретична функція педагогіки здійснюється на трьох рівнях:
описовому – вивчення передового і новаторського педагогічного досвіду; діагностичному – виявлення стану педагогічних явищ ( наприклад, успішності, вихованості учнів), встановлення умов і причин, які їх обумовлюють;
діагностичному – виявлення стану педагогічних явищ, успішності або ефективності діяльності педагога і учнів, установлення умов і причин, які Їх забезпечують;
прогностичному – експериментальні дослідження педагогічної дійсності і побудова на їхній основі моделей перетворення цієї дійсності.
Технологічна функція педагогіки як науки також реалізується на трьох рівнях:
проективному, що пов’язано з розробкою відповідних методичних матеріалів ( навчальних планів, програм, посібників), на базі теоретичної концепції, у якій визначається план педагогічної діяльності;
перетворювальному, що спрямований на впровадження досягнень педагогічної науки в навчально-виховну практику з метою її удосконалення;
оцінно-коректувальному, що передбачає оцінку впливу результатів наукових досліджень на педагогічну практику і наступну корекцію взаємодії наукової теорії та практики навчання і виховання.
Теоретична і технологічна функції педагогіки реалізуються в органічній єдності.