Тема 3. Фінансові інвестиції
3.1. Характеристика фінансових інвестицій
3.2. Характеристика цінних паперів
3.3.• Ринок цінних паперів
3.4. Учасники ринку цінних паперів та їх функції
3.5.•Моделі оцінки вартості фінансових інвестицій
3.6. Порядок формування портфеля цінних паперів
3.1. Характеристика фінансових інвестицій
Фінансові інвестиції — це вкладення коштів у фінансові інструменти, серед яких переважають цінні папери, із метою одержання доходу (прибутку) у майбутньому.
Відповідно до П(С)БО 13 "Фінансові інструменти" під фінансовими інструментами розуміють контракти, які одночасно приводять до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталу в іншого
Фінансові інструменти поділяють на:
а) фінансові активи, які включають у себе: грошові кошти, необмежені для використання, та їх, еквіваленти; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи;
б) фінансові зобов'язання — включають фінансові зобов'язання, призначені для перепродажу та інші фінансові зобов'язання;
в) інструменти власного капіталу — це прості акції, частки та інші види власного капіталу;
г) похідні фінансові інструменти — ф'ючерсні контракти, форвардні контракти та інші похідні цінні папери.
Основними формами фінансового інвестування є:
Вкладення капіталу в статутні фонди підприємств. (Така форма фін. інвестування найтісніше пов’язана з операційною діяльністю підприємства. Вона забезпечує: зміцнення стратегічних господарських зв’язків з постачальниками сировини і матеріалів (за участь в їх статутному капіталі); розвиток своєї виробничої інфраструктури (у разі вкладення капіталу в транспортні та аналогічні підприємства); розширення можливостей збуту продукції або проникнення на інші регіональні ринки (шляхом вкладення капіталу в статутні фонди підприємств торгівлі); різні форми галузевої і товарної диверсифікації операційної діяльності та інші стратегічні напрями розвитку підприємства. За своїм змістом ця форма фін. інвестування багато в чому підмінює реальне інвестування, при цьому є менш капіталомісткою та оперативнішою. Пріоритетною метою такої форми інвестування є не стільки отримання підприємством високого інвестиційного доходу (хоча мінімально необхідний рівень має бути забезпечений), скільки встановлення форм фін. впливу на підприємства для забезпечення стабільного формування свого операційного прибутку).
Вкладення капіталу в прибуткові види грошових інструментів. (Ця форма фін. інвестування спрямована передусім на ефективне використання тимчасово вільних грошових активів підприємства. Основним видом грошових інструментів інвестування є депозитний внесок у комерційних банках. Така форма використовується для короткострокового інвестування капіталу, і її головною метою є генерування інвест. доходу.)
Вкладення капіталу в прибуткові види фондових інструментів. (Ця форма фін. інвестицій — найбільш масова і перспективна. Вона характеризується вкладенням капіталу в різні види цінних паперів, що вільно обертаються на фондовому ринку (так звані ринкові цінні папери). Використання такої форми фін. інвестування пов’язане з: широким вибором альтернативних інвестиційних рішень як щодо інструментів інвестування, так і щодо його термінів; більш високим рівнем держ.регулювання і захищеності інвестицій; розвиненою інфраструктурою фондового ринку; наявністю оперативно надаваної інформації про стан і кон’юнктуру фондового ринку за окремими його сегментами тощо. Головна мета цієї форми інвестування — генерування інвестиційного доходу, хоча в окремих випадках (для вирішення стратегічних завдань) вона може бути використана для встановлення форм фін. впливу на окремі компанії (шляхом придбання контрольного або достатнього вагомого пакета акцій).