3.3. Ринок цінних паперів

Ринок цінних паперів — це складний механізм, за допомогою якого встановлюються відповідні правові та економічні взаємовідносини між підприємцями, корпораціями та іншими структурами, яким необхідні фінансові кошти для свого розвитку та організаціями та громадянами, які їх можуть позичити (надати) на певних умовах.

Ринок цінних паперів поділяють на первинний та вторинний. Первинний ринок — це економічний простір, який цінний папір проходить від свого емітента до першо­го покупця. Вторинний ринок — це сфера обігу цінних паперів, куди вони потрапляють після того як їх продасть перший власник, що купив ці папери у емітента. Цей ринок може бути неорганізова­ним, або позабіржовим та організованим, або біржовим. У більшості країн світу на позабіржовому ринку обертається ос­новна маса (приблизно 85%) цінних паперів, а на біржовому — відносно мала їх частка — 15%. Однак, саме біржовий ринок, де зосереджені найбільш якісні, а тому й найважливіші цінні папери, визначає кон'юнктуру та процес розвитку фондового ринку.

3.4. Учасники ринку цінних паперів та їх функції

Основними учасниками ринку цінних паперів є:

1) Емітенти цінних паперів — це держава в особі уповноваженого органу, юридична особа й у випадках, передбачених за­конодавством, фізична особа. Емітент від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що виплива­ють з умов їх випуску.

2) Інвестори - фізичні або юридичні особи (підприємець або комерційна організація, державний або муніципальний орган), що здійснили довгострокове вкладення засобів у яку-небудь справу з метою одержання прибутку, іншої комерційної вигоди, зміцнення свого положення на ринку або керуючись некомерційними цілями (наприклад, екологічними). Інвестори забезпечують інвестиційний процес необхідними джерелами фінансування.

3) Торговці цінними паперами — це суб'єкти, які вправі здійснювати такі види діяльності по випуску та обігу цінних паперів:

а) діяльність по випуску цінних паперів — ця діяльність визнається виконання торговцем цінними паперами за доручен­ням, від імені і за рахунок емітента обов'язків по організації пе­редплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом. При цьому торговець цінними паперами за домовленістю з емітентом може брати на себе зобов'язання у разі неповного розміщення цінних паперів викупити в емітента нереалізовані цінні папери;

б) комісійну діяльність по цінних паперах — це купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними па­перами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи;

в) комерційну діяльність по цінних паперах — це купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними па­перами від свого імені та за свій рахунок.

4) Національна депозитарна система, яка складається з двох рівнів:

Верхній рівень — це Національний депозитарій України (який функціонує на основі Указу Президента України «Про За­гальні засади функціонування національного депозитарію Ук­раїни» № 703/99 від 22 червня 1999 року) і депозитарії, що ведуть розрахунки для зберігачів та здійснюють кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Нижній рівень — це зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників іменних цінних паперів.