тема 4 8 класс

Запорожжя під час повстання Жмайла. Практично неї повстання починалися у нашому краї, тому що їх ініціаторами і основною бойовою силою були запорожці. В той же час на терп торії краю активних бойових дій майже не велося, оскільки у польської влади протягом тривалого часу не вистачало сил приборкати непокірне Запорожжя.

Вже перше повстання під проводом Жмайла у 1825 р. привело до повної мобілізації сил Запорожжя. Практично все козацтво брало участь у ньому. На Коші, за свідченням сучасника, зали­ шалося не більше 500 чоловік.

Конфлікт розпочався на волості, і для приборкання козаків у Придніпров’я було направлено коронне польське військо. Наприкінці жовтня воно рушило на Білу Церкву — район основ­ ного зосередження козаків. В той же час козацтво ще не об’єдналося для відсічі. На Січі козаки розкололися на два табо­ ри. Прихильників поміркованої позиції щодо польських панів очолював Михайло Дорошенко, який вважав, шо рано ще підій­ мати зброю на Польщу. Протилежний табір очолював Марко

Жмайла. Загалом козаків на Запорожжі після об’єднання реєстровців із запорожцями налічувалось близько 6 тис. чоловік. Запорожці закликали до себе на підмогу донських козаків.

Тим часом козаки на волості під натиском польського війська відкотилися до Черкас, а звідти попрямували далі на південь, до За­ порожжя. Запорозьке військо, разом з артилерією, виступило на допомогу відступаючим козакам. У гирлі річки Цибульника, правої притоки Дніпра, в с. Таборище козацькі війська об’єдналися, і повстання вступило у вирішальну фазу. Проте, як і попередні, воно закінчилося поразкою і відступом козаків на Запорожжя.

58

59

том однією з причин повстання 1630—1631 рр. було відстоювання запорожцями свого права першості у козацькому війську. Вони

Різко посилилися репресії проти населення. Обравши гетьманом

Ватажок козаків звернувся до українського народу з універ­ салом, закликаючи його повстати проти поневолювачів і вигнати жовнірів.

Під Переяславом козаки завдали відчутної поразки корон­ ному війську.

Проте вони не закріпили своєї перемоги через внутрішній розбрат. Тарас Федорович з 10 тис. козаків, що вимагали продов­ жити повстання, подався на Запорожжя.

Після збройного конфлікту 1630 року козацький реєстр було збільшено до восьми тисяч чоловік. Проте контроль за Запорож­ жям мав посилитися — там мала стояти залога у дві тисячі чоловік.

Каральна експедиція на Січ. Навесні 1631 р. Трясило знову по­ вів козаків з Запорожжя на волость. Однак значна частина реєс-

60

тровців була налаштована проти повстання. Запорожці мусили повернутися на Січ разом з частиною реєстровців.

Навесні 1632 року на Запорожжя вирушила каральна експе­ диція з 4 тис. реєстровців на чолі з гетьманом Кулагою. Вони захопили Хортицю, вигнавши звідти бунтівних реєстровців, спа­ лили частину човнів і навіть захопили у полон Тараса Трясила. Кулага відновив реєстрову залогу біля о. Хортиці, залишивши там 1500 козаків під орудою полковників Клишка і Коленка.

На певний час Запорожжя було втихомирене. Цьому сприяла і зайнятість запорожців у війні Польщі проти Росії та Туреччини, яка розпочалася 1632 р. В той час як частина запорожців воювала на російських землях у складі польського війська, інша частина на чолі з Сулимою у 1633 р. попустошила передмістя турецької фортеці Азов.

Кодацька фортеця. Щоб приборкати запорожців, польська

двома іноземними інженерами й картографами — німцем Фрідріхом Геткантом і французом Гійомом Бопланом. На місце прибув коронний гетьман С- Конєцпольський, який навіть із

К І7ІХЛ-ГК

61

Козацький загін іде в атаку

власних коштів, додатково до державних, оплачував форти­ фікаційні роботи.

Для будівництва фортеці у наш край прибуло багато українсь­ ких селян та козаків з волості. Будівництво тривало від весни до серпня 1635 р. Фортеця мала вигляд чотирикутника з бастіонами загальною довжиною по периметру близько 1 800 м. З трьох боків її оточував оборонний рів, у дно якого були вбиті загострені дубові палі; з заходу вона круто підносилася над Дніпром. Нав­ проти єдиних воріт був перекинутий підйомний міст. З боку степу, де природних перепон не було, перед фортецею були розкидані металеві колючки проти кавалерії.

Фортеця була розрахована на проживання 1000 чоловік. У ній було розмішено два ескадрони драгунів (близько 300 чоло­ вік), проте гарнізон і далі поповнювався. Першим комендантом Кодака було призначено французького офіцера Жана Маріона. Комісаром, який мав займатися козацькими справами, став шляхтич Пшиялковський.

Відразу розпочалися репресії проти запорожців — постійні заборони, арешти, катування. їм забороняли рибалити на най­ кращих місцях поблизу Кодака, плавати на човнах повз Кодак. Січ голодувала без хліба, підвіз якого був заблокований з України.

62

Боротьба козаків проти Кодака. Боротьбу козаків проти Кодака очолив гетьман Іван Сулима. Після смерті МДорошенка саме він був безпосереднім організатором боротьби проти татар і турків. 8 січня 1629 р. він відправив з Базавлуцької Січі посольство запорожців до Сигізмунда III відносно підтримки кримського царевича, калгисултана Шахін-Гирея, тобто нового походу на Крим для відновлення на престолі прихильного козакам хана. У 1633 р. Сулима водив козаків на Чорне море, штурмував Кілію, Ізмаїл, Азов.

Навесні 1635 р. запорожці на чолі з Сулимою в союзі з донсь­ кими козаками були у морському поході поблизу Керчі. Повер­ нувшись з походу, вони відразу прийняли рішення штурмувати Кодак. Цьому сприяла та обставина, що основні війська Речі Пос­ политої на чолі з С.Конєцпольським знаходилися у Прибалтиці.

За різними даними, у Сулими було від 800 до 3 000 козаків.

Запорозька кремнева рушниця

З серпня 1635 р. козацьке військо тихо підійшло до фортеці. Діж­ давшись темряви, козаки без шуму знищили варту. Хоча один з вартових і встиг подати сигнал, організувати опору польські драгуни вже не змогли, оскільки атакуючі козаки встигли приставними драбинами видертися на вал ще до того, як туди наспіла основна частина гарнізону. Драгун винищили майже

великий резонанс у Речі Посполитій. Ось як його описує у своїх

63

Становище запорожців теж було тяжким, оскільки в умовах зими не вистачало не тільки харчів, пороху і свинцю, а й дров. Оборонці дуже страждали від голоду й холоду. В цій обстановці заслані реєстровиками під виглядом втікачів заколотники влаштували змову, схопили Сулиму та ще п’ятьох керівників і видали їх реєстровій старшині. Остання відправила керівників повстання у Варшаву, де їх у грудні 1635 р. після тортур було стра­

говорячи вже про Січ, навіть і поміж реєстровцями почались заворушення. Частина їх разом з Павлом Бутом (Павлюком) ру­ шила на Запорожжя. Виступивши із Січі наприкінці травня 1637 року, Павлюк із загоном запорожців і реєстровців у результаті стрімкого нападу захопив у Черкасах реєстрові гармати і знову повернувся на Запорожжя, отаборившись у Микитиному Розі.

Вибраний гетьманом, Павлюк звернувся до українського народу з універсалом.

Він закликав усіх йти на Запорожжя, вступати в козаки, а па­ нам і урядникам пофожував жорстокою карою за невизнання прав козаків. На початку серпня 1637 року козацьке військо під про-

Козацький рухомий табір

Герць. (Запорожці викликають ворогів на бій)

водом Павлюка вирушило із Запорожжя на волость. Проте і цей виступ завершився поразкою і важкими умовами мирної угоди.

повстанців. До них з невеликим загоном (500 чоловік) для пере­ говорів прибув польський посланець, проте козаки від пере­ говорів відмовилися. Спроба поляків силою проникнути на Січ

угоди, вимушено підписаної запорожцями — спалити чайки, виселити значну частину козаків з Січі і поставити там залогу реєстровиків. На о.Томаківка кошовим Д.Гунею була скликана загальна рада. Запорожці відкинули умови договору і одностайно висловилися за опір карателям. У зв’язку з цим Д.Гуня попередив реєстрове командування, щоб війська не підходили до Січі, бо натраплять на збройний опір.

Забравшись на Запорожжя в час весняного розливу і не маю­ чи човнів, реєстровики не могли напасти на Січ. Зупинившись неподалік Січі, польський комісар вимагав від козаків здачі, але безуспішно. Карателі спробували наблизитися до Січі вплав разом з кіньми, проте під шквальним вогнем січової залоги змушені були

66