Тема 12 Аналіз ділової активності і ефективності діяльності підприємства

Вступ

1 Характеристика і аналіз виробничо-фінансових показників роботи підприємства

1.1 Коротка характеристика підприємства

1.2 Характеристика виробничих показників роботи підприємства і його технічних засобів

1.3 Економічна ефективність роботи підприємства

2 Аналіз ділової активності підприємства

2.1 Аналіз показників ділової активності підприємства

2.2 Аналіз показників рентабельності

2.3 Факторний аналіз рівнів рентабельності

3 Резерви поліпшення ділової активності і підвищення ефективності діяльності підприємства

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Методика виконання розділу 1 наведена в темі 1 даних методичних вказівок.

Аналіз ділової активності слід починати з розрахунку її коефіцієнтів за декілька років і їх аналізу. До показників, що характеризують ділову активність підприємства відносяться :

- коефіцієнт загальної оборотності капіталу;

- коефіцієнт оборотності мобільних засобів;

- коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних коштів;

- коефіцієнт оборотності готової продукції;

- коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

- середній термін обороту дебіторської заборгованості;

- коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;

- середній термін обороту кредиторської заборгованості;

- фондовіддача основних засобів і інших необоротних активів;

• коефіцієнт оборотності власного капіталу.

Для оцінки ефективності господарської діяльності використовуються такі показники рентабельності:

- рентабельність продаж;

- рентабельність всього капіталу;

- рентабельність основних засобів і інших необоротних активів;

- рентабельність власного капіталу;

- рентабельність виробництва.

Необхідно визначити їх величину і проаналізувати динаміку.

На наступному етапі методом ланцюгових підстановок проводиться дослідження впливу різних чинників на зміну рівня рентабельності.

На підставі результатів аналізу необхідно визначити резерви підвищення ділової активності і ефективності діяльності підприємства.

Вступ, висновки і пропозиції виконуються відповідно до вимог, наведених в розділі 2 цих методичних вказівок.

5 Правила оформлення курсової роботи

Курсову роботу виконують рукописним, машинописним або машинним (за допомогою комп’ютерної техніки) способом на одному боці аркуша білого паперу.

Залежно від особливостей і змісту курсову роботу складають у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць або їх сполучень і оформлюють на аркушах білого паперу формату А4 (210х297 мм). За необхідності допускається використання аркушів формату АЗ (297х420 мм).

За машинописного або машинного способу виконання курсову роботу друкують через 1,5 або 1 інтервали відповідно, з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менше ніж 1,8 мм., або 14 шрифтом відповідно. Допускається окремі частини курсової роботи (титульний лист, завдання на роботу, додатки) виконувати іншим способом, ніж основна частина.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої жирності, необхідно дотримуватися рівномірної цільності, контрастності й чіткості тексту.

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлене повинно бути такого ж кольору, як основний текст.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у тексті наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову курсової роботи, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Вписувати в текст окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилами, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи і підрозділи, які повинні мати заголовки. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладання основної частини кваліфікаційної роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 т.д. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2, 1.3 і т. д.

Кожний аркуш курсової роботи повинен мати рамку і основний напис. Основний напис (рисунок 1) виконується на першому аркушеві кожного розділу роботи, включаючи зміст, вступ, висновки і перелік посилань. На інших аркушах курсової роботи його роблять як на рисунку 2.

На титульному аркушеві та завданні основний напис не виконується.

У графах основних написів курсової роботи зазначають (номери граф показано в дужках):

• у графі 1 - назва частини;

• у графі 2 - позначення частини;

• у графі 7 - порядковий номер аркуша в межах частини;

• у графі 8- загальна кількість аркушів частини;

• у графі 9 - шифри спеціальності та академічної групи;

-у графах 10-12 - прізвища, підписи, дати підписання.

Відстань від рамки аркуша до межі тексту на початку і в кінці рядків повинна дорівнювати 3-5 мм. Відстань від верхнього і нижнього рядка тексту до верхньої чи нижньої рамки - 10-15 мм, абзац - 15-17 мм.

Рисунок 1 — Основний напис на першому аркуші роботи

Рисунок 2 - Основний напис на наступних аркушах роботи

Кожному розділу записки привласнюють позначення документа за структурою:

Приклад

ІТ.РК 10.21.В.ПЗ (ІТ – код навчального закладу, РК – робота курсова, 10 - рік подання до захисту 2010 р, 21 - тема № 21, В - висновки; ПЗ - пояснювальна записка).

Структурні елементи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ" не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів записки і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і писати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою.

Перенесення слів у заголовку не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше чим два рядки. Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї залишається місце лише для одного рядка тексту.