- •Навчальна програма дисципліни “основи екології” Змістовий модуль і. Біоекологія
- •Тема 1. Теоретичні основи екології.
- •Тема 2. Біосфера – середовище життя людини.
- •Змістовий модуль іі. Охорона природи
- •Розподіл навчального часу з дисципліни “Основи екології”
- •Робоча навчальна програма дисципліни “основи екології” Теоретична підготовка
- •Самостійна робота
- •Індивідуальна робота (індивідуальні навчально-дослідні завдання)
- •Альтернативні шляхи охорони атмосфери.
- •Модульна контрольна робота
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Рейтинговий розподіл балів за вивчення навчального матеріалу
- •І. Теоретичні основи екології
- •1.1. Короткий нарис історії екології. Українська екологічна школа
- •1.2. Об’єкт, предмет та завдання екології
- •1.3. Структура екології та її зв’язок з іншими дисциплінами
- •1.4. Основні екологічні закони
- •1.5. Методи екологічних досліджень
- •Іі. Біосфера – середовище життя людини
- •2.1. Поняття біосфери. Межі, структура та компоненти біосфери
- •2.2. Біологічний та геологічний кругообіги речовин у біосфері
- •2.3. Природні компоненти біосфери (біоценози, біогеоценози, агроценози)
- •2.4. Класифікація екологічних факторів
- •Ііі. Охорона водного середовища
- •3.1. Значення води як природного мінералу
- •3.2. Водні ресурси планети і України
- •3.3. Споживання прісної води
- •3.4. Джерела і види забруднення водойм
- •3.5. Заходи по охороні водних ресурсів
- •IV. Охорона повітряного середовища
- •4.1. Атмосфера − зовнішня оболонка Землі
- •4.2. Джерела забруднення атмосферного повітря
- •4.3. Наслідки забруднення атмосфери (кислотні опади, озонові діри, парниковий ефект)
- •4.4. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
- •V. Земельні ресурси. Охорона надр та проблеми енергетики
- •5.1. Роль ґрунтів у біосфері
- •5.2. Причини деградації ґрунтів
- •5.3. Система заходів по охороні та відновленню ґрунтів
- •5.4. Поняття про надра і їх класифікація
- •5.5. Можливості використання альтернативних джерел енергії
- •VI. Охорона флори і фауни
- •6.1. Значення рослин у природі та житті людини
- •6.2. Вплив людини на рослинний світ
- •6.3. Значення тварин у природі та житті людини
- •6.4. Причини збіднення фауни
- •6.5. Заходи по охороні та відновленню флори та фауни
- •VII. Екологічні катастрофи
- •7.1. Поняття про надзвичайні екологічні ситуації – катастрофи
- •7.2. Природні екологічні катастрофи
- •7.3. Антропогенні екологічні катастрофи
- •7.4. Наслідки аварії на чаес
- •Тема 1. Теоретичні основи екології
- •Тема 2. Біосфера – середовище життя людини
- •Основні екологічні закони.
- •Змістовий модуль іі. Охорона природи
- •Тема 3. Охорона водного середовища
- •Тема 4. Охорона повітряного середовища Практичне заняття № 2 (2 год)
- •Тема 5. Земельні ресурси. Охорона надр та проблеми енергетики Заняття № 3 (2 год)
- •Тема 6. Проблеми охорони рослинних і тваринних ресурсів Практичне заняття № 4 (2 год)
- •Тема 7. Екологічні катастрофи Практичне заняття № 5 (4 год)
- •Література додатки
5.4. Поняття про надра і їх класифікація
Надра − верхня частина земної кори, яка охоплює глибину земної поверхні від нижньої межі гумусового шару до межі проникнення технічних засобів людини, в межах якої можливий видобуток корисних копалин. Надра містять материнські ресурси − основу провідних галузей світового господарства. З них видобувають вугілля, нафту, газ, корисні копалини, що використовуються для добування металів, сировини для хімічної промисловості, добрив для сільського господарства, будівельних матеріалів, мінеральні і термальні води тощо.
Запаси корисних копалин у надрах Землі не безмежні і відносяться до категорії невідновлюваних природних ресурсів. Більшість корисних копалин значною мірою вже вичерпані, особливо багаті на них родовища верхніх горизонтів земної кори.
Вчені неодноразово робили спроби підрахувати запаси і строки вичерпання природних копалин у цілому на земній кулі та в окремих регіонах. Звичайно, ці підрахунки приблизні і базуються на даних, які доступні сучасному рівню знань (табл. 5.2).
Таблиця 5.2
Ресурси і час вичерпання основних корисних копалин
Рід корисних копалин |
Запаси в світі |
Запаси в Україні |
||
Ресурси, млрд. т |
Час вичерпання, р |
Ресурси, млрд. т |
Час вичерпання, р |
|
Кам’яне вугілля |
990 |
250 |
50,4 |
125 |
Нафта |
90 |
25 |
дуже мало |
|
Залізні руди |
400 |
100...200 |
20 |
70 |
Мідні руди |
|
50 |
|
60 |
Руди цинку і свинцю |
|
25...28 |
|
45 |
Сірка |
|
25...30 |
|
30 |
Корисні (мінеральні ресурси) копалини залежно від області господарського застосування підрозділяються на наступні групи:
паливно-енергетичні (нафта, природний газ, викопне вугілля, горючі сланці, торф, уранові руди);
рудні, що є сировинною основою чорної і кольорової металургії (залізна і марганцева руда, хроміти, боксити, мідні, свинцево-цинкові, нікелеві, вольфрамові, молібденові, олов’яні і сурм’яні руди, руди благородних металів і ін.);
гірничо-хімічна сировина (фосфорити, апатити, калійні і магнезійні солі, сірка і її сполуки, барит, борні солі, бром і йодвмісні розчини);
природні (мінеральні) будівельні матеріали і нерудні корисні копалини, а також технічні і дорогоцінні камені (мармур, граніт, яшма, агат, гірський кришталь, гранат, корунд, алмаз і ін.);
гідромінеральні (підземні прісні і мінералізовані води).
Останнім часом усе гостріше постає проблема раціонального використання та охорони надр.
У зв’язку з тим, що надра Землі стали не тільки джерелом добування корисних копалин, але й місцем захоронення шкідливих хімічних і радіоактивних відходів виробництва, місцем проведення підземних ядерних випробувань, будівництва деяких підземних споруд, прокладання транспортних комунікацій і т.д., необхідною стає розробка принципів раціонального використання й охорони надр.
Раціональне використання та охорона надр передбачають такі заходи:
створення нових високоекологічних технологій розробки родовищ корисних копалин;
вилучення з добутої мінеральної сировини (у тому числі й бідних руд) усіх хімічних елементів або сполук, що містяться в них;
утилізація відпрацьованої породи або надійне її захоронення;
запобігання втратам мінеральної сировини в період експлуатації родовищ;
вилучення з руд основних і супутніх компонентів;
збереження чистоти водоносних горизонтів, очищення й утилізація стічних вод;
забезпечення економії мінеральної сировини при транспортуванні й переробці;
удосконалення методів захоронення радіоактивних відходів з метою запобігання радіоактивного забруднення навколишнього середовища;
охорона родовищ корисних копалин від затоплення при створенні водосховищ, організації звалищ промислових і побутових відходів;
охорона родовищ від пожеж;
пошук природних і штучних замінників дефіцитних мінеральних сполук, більш повне використання вторинних ресурсів;
використання альтернативних екологічно чистих джерел енергії.
Охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів безпосередньо пов’язані з перспективами розвитку добувних галузей, геологорозвідувальних робіт, проведенням природоохоронних заходів в цілому по країні. Виробничі програми (бізнес-плани) підприємств добувної промисловості і геологорозвідувальних робіт, з одного боку, і плани охорони навколишнього середовища − з іншого, повинні розроблятися в єдиному блоці. Проте видобутку і споживанню мінеральних ресурсів передують геологорозвідувальні роботи. Саме на стадії пошуку і розвідки корисних копалин виявляються найбільш раціональні шляхи їх використання.