- •Навчальна програма дисципліни “основи екології” Змістовий модуль і. Біоекологія
- •Тема 1. Теоретичні основи екології.
- •Тема 2. Біосфера – середовище життя людини.
- •Змістовий модуль іі. Охорона природи
- •Розподіл навчального часу з дисципліни “Основи екології”
- •Робоча навчальна програма дисципліни “основи екології” Теоретична підготовка
- •Самостійна робота
- •Індивідуальна робота (індивідуальні навчально-дослідні завдання)
- •Альтернативні шляхи охорони атмосфери.
- •Модульна контрольна робота
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Рейтинговий розподіл балів за вивчення навчального матеріалу
- •І. Теоретичні основи екології
- •1.1. Короткий нарис історії екології. Українська екологічна школа
- •1.2. Об’єкт, предмет та завдання екології
- •1.3. Структура екології та її зв’язок з іншими дисциплінами
- •1.4. Основні екологічні закони
- •1.5. Методи екологічних досліджень
- •Іі. Біосфера – середовище життя людини
- •2.1. Поняття біосфери. Межі, структура та компоненти біосфери
- •2.2. Біологічний та геологічний кругообіги речовин у біосфері
- •2.3. Природні компоненти біосфери (біоценози, біогеоценози, агроценози)
- •2.4. Класифікація екологічних факторів
- •Ііі. Охорона водного середовища
- •3.1. Значення води як природного мінералу
- •3.2. Водні ресурси планети і України
- •3.3. Споживання прісної води
- •3.4. Джерела і види забруднення водойм
- •3.5. Заходи по охороні водних ресурсів
- •IV. Охорона повітряного середовища
- •4.1. Атмосфера − зовнішня оболонка Землі
- •4.2. Джерела забруднення атмосферного повітря
- •4.3. Наслідки забруднення атмосфери (кислотні опади, озонові діри, парниковий ефект)
- •4.4. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
- •V. Земельні ресурси. Охорона надр та проблеми енергетики
- •5.1. Роль ґрунтів у біосфері
- •5.2. Причини деградації ґрунтів
- •5.3. Система заходів по охороні та відновленню ґрунтів
- •5.4. Поняття про надра і їх класифікація
- •5.5. Можливості використання альтернативних джерел енергії
- •VI. Охорона флори і фауни
- •6.1. Значення рослин у природі та житті людини
- •6.2. Вплив людини на рослинний світ
- •6.3. Значення тварин у природі та житті людини
- •6.4. Причини збіднення фауни
- •6.5. Заходи по охороні та відновленню флори та фауни
- •VII. Екологічні катастрофи
- •7.1. Поняття про надзвичайні екологічні ситуації – катастрофи
- •7.2. Природні екологічні катастрофи
- •7.3. Антропогенні екологічні катастрофи
- •7.4. Наслідки аварії на чаес
- •Тема 1. Теоретичні основи екології
- •Тема 2. Біосфера – середовище життя людини
- •Основні екологічні закони.
- •Змістовий модуль іі. Охорона природи
- •Тема 3. Охорона водного середовища
- •Тема 4. Охорона повітряного середовища Практичне заняття № 2 (2 год)
- •Тема 5. Земельні ресурси. Охорона надр та проблеми енергетики Заняття № 3 (2 год)
- •Тема 6. Проблеми охорони рослинних і тваринних ресурсів Практичне заняття № 4 (2 год)
- •Тема 7. Екологічні катастрофи Практичне заняття № 5 (4 год)
- •Література додатки
3.3. Споживання прісної води
За стосунком до водних ресурсів усі галузі господарства поділяються на дві групи: споживачів і користувачів. Споживачі забирають воду з джерела водопостачання, використовують її для виготовлення продукції, а потім повертають, але вже в меншій кількості й іншої якості. Користувачі воду не забирають, а використовують її як середовище (водний транспорт, рибальство, спорт тощо) або як джерело енергії (ГЕС). Проте й вони можуть змінювати якість води (наприклад, водний транспорт забруднює воду).
Промисловість використовує близько 20% води, споживаної людством. Кількість води, що споживається підприємством, залежить від того, яку продукцію воно випускає, від системи водопостачання (прямоточна чи оборотна) та від інших причин.
За прямоточної системи вода з джерела надходить на промисловий об’єкт, використовується в процесі виготовлення продукції, потім піддається очищенню й після цього скидається у водостік чи водойму. За оборотної системи відпрацьована вода після очищення не повертається у водойму, а знову використовується в процесі виробництва. Витрата води за такої системи набагато нижча. Наприклад, ТЕС потужністю 1 млн. кВт у разі прямого водопостачання (для охолодження агрегатів) споживає 1,5 км3 води щорічно, а за оборотної системи − лише 0,12 км3 тобто в 13 разів менше.
Кількість води (м3), необхідної для виробництва 1 т продукції, називають водоємкістю виробництва. За цим показником різні виробництва дуже відмінні. Наприклад, для виробництва 1 т металопрокату потрібно 10...15 м3 води, а 1 т хімволокна – 2...5 тис. м3. До найбільших споживачів води в промисловості належать атомні електростанції. Так, Хмельницька АЕС, розташована у верхів’ях річки Горинь, “випиває” всю воду з цієї річки, яка колись була основним джерелом водопостачання населення й промисловості Рівненської області.
Основний же споживач води – сільське господарство (70% її загального використання). Це зумовлено передусім збільшенням площ зрошуваного землеробства. Зрошувані землі набагато продуктивніші від незрошуваних. Сьогодні в світі площа зрошуваних земель становить 15% загальної площі сільськогосподарських угідь, а дають ці землі понад 50% усієї продукції.
Питоме водоспоживання під час зрошення залежить від виду вирощуваних сільськогосподарських культур, клімату, технічного стану зрошувальних систем і способів поливу. Так, норми поливу для зернових культур становлять 1,5...3,5 тис. м3/га, для цукрового буряку – 2,5...6, а для рису – 8...15 тис. м3/га.
Більша частина води (20...60%), що використовується для зрошення, безповоротно втрачається (випаровується), певна її кількість повертається назад у водойми у вигляді так званих поворотних вод, сильно забруднених солями.
Для задоволення потреб в питній воді й комунально-побутових (робота підприємств побутового обслуговування, поливання вулиць і зелених насаджень, протипожежні заходи тощо) здійснюється водопостачання населення (близько 10% усієї споживаної людством води). В рамках цієї галузі господарства введене поняття питоме водоспоживання, тобто добовий об’єм води (л), необхідний для задоволення потреб одного жителя міста або села. У великих містах світу питоме водоспоживання сьогодні таке (л/добу): Нью-Йорк – 600, Париж – 500, Москва – 400, Київ – 333, Лондон – 263. Для порівняння: в країнах, що розвиваються (Центральна Африка, Близький Схід), цей показник становить лише 10...15 л/добу.