- •Тема 4. Особливості функціонування системи вгк
- •Загальні засади системи вгк
- •Організаційна структура та функціональні завдання свк. Її дослідження в процесі зовнішнього аудиту.
- •1.2. Цілі, методи та функції системи внутрішньогосподарського контролю.
- •2. Структура свгк
- •2.1. Середовище контролю
- •2.2 Процес оцінки ризиків суб'єкта господарювання
- •2.3. Інформаційні системи та обмін інформацією
- •2.4. Процедури контролю
- •2.5.Моніторинг заходів контролю
- •Методи документування системи внутрішнього контролю.
- •Оцінка ризиків суттєвого викривлення.
- •Права, обов’язки та відповідальність суб’єктів внутрішньо-господарського контролю.
2.4. Процедури контролю
Здійснення контролю передбачає використання спеціальних процедур, до яких належать:
санкціонування господарських операцій,
розподіл прав, обов'язків та відповідальності,
обмеження доступу до активів та їх фізичний контроль,
перевірка результатів діяльності.
Санкція (дозвіл) на здійснення господарської операції є обов'язковим реквізитом будь-якого первинного документа. Відомо, що кожний первинний документ має бути підписаним відповідальною особою, яка має повноваження здійснювати відповідну господарську операцію, або її контролює.
Реалізація на практиці процедур, направлених на розподіл прав, обов'язків та відповідальності, повинна здійснюватися на таких засадах: необхідно розподіляти відповідальність між різними особами чи підрозділами за виконання господарської операції. Наприклад, менеджер відділу збуту визначає, кому, в якій кількості та за яку ціну відвантажити готову продукцію, що фіксує у накладній на відвантаження. Комірник складу готової продукції на підставі отриманого від покупця доручення та сформованої у відділі збуту накладної здійснює відвантаження відповідних матеріальних цінностей, про що розписується у накладній. Бухгалтер відображає відповідну операцію на рахунках бухгалтерського обліку.
розподіл відповідальності за виконання різних етапів здійснення господарської операції,
розподіл відповідальності під час ведення облікових реєстрів та складання звітності.
З процедурами розподілу прав, обов'язків та відповідальності тісно пов'язані процедури обмеження доступу до активів та їх фізичного контролю.
2.5.Моніторинг заходів контролю
Моніторинг заходів контролю може включати такі види діяльності як перевірка управлінським персоналом вчасності узгодження рахунків з банком, оцінку внутрішніми аудиторами дотримання персоналом з продажу політики суб'єкта господарювання щодо контрактів з продажу і нагляд юридичного відділу за дотриманням норм професійної етики або практики ведення бізнесу суб'єкта господарювання.
Моніторинг заходів контролюється процесом, спрямованим на оцінку результатів здійснення внутрішнього контролю за певний відрізок часу.
Він передбачає оцінку структури та функціонування процедур контролю на своєчасній основі і вжиття необхідних виправних заходів. Моніторинг здійснюється в цілях забезпечення подальшої ефективності в реалізації заходів контролю. Наприклад, якщо не здійснювати моніторингу своєчасності та точності узгодження рахунків з банком, персонал, ймовірно, припинить виконання цієї роботи.
Безперервна діяльність з моніторингу є невід'ємним складником звичайної регулярної діяльності підприємства і включає регулярне управління та нагляд. Менеджери з продажу, придбання, виробництва на рівні відділів і на корпоративному рівні, які постійно беруть участь у процесі прийняття управлінських рішень, можуть ставити питання щодо інформації, яка міститься у звітних даних і які суттєво відрізняється від їх знання щодо результатів діяльності.
На підприємствах внутрішні аудитори або інший управлінський персонал, який виконує функції контролю, робить свій внесок до процесу моніторингу заходів контролю. Наприклад, вони можуть регулярно надавати інформацію щодо ефективності функціонування внутрішнього контролю, зосереджуючи значну увагу на оцінці структури і на діяльності внутрішнього контролю. Вони можуть визначати сильні і слабкі сторони, надавати рекомендації щодо вдосконалення внутрішньогосподарського контролю.
Діяльність з моніторингу може включати використання інформації, отриманої із зовнішніх джерел, яка може вказувати на наявність проблем, або висвітлювати певні ділянки, які слід вдосконалити. Клієнти підприємства можуть підтверджувати дані виставлених рахунків шляхом оплати своїх рахунків-фактур або шляхом оскарження нарахованих сум.