2.2 Процес оцінки ризиків суб'єкта господарювання

Другим елементом системи внутрішньогосподарського контролю, який повинен дослідити аудитор, є процес оцінки ризиків суб'єкта господарювання.

Процес оцінки ризиків суб'єкта господарювання - це процес, який здійснюється управлінським персоналом підприємства для визна­чення ризиків бізнесу і необхідних заходів для їх зменшення (до прийня­тного рівня) та отримання очікуваних результатів діяльності. Господарсь­ка діяльність пов'язана з різними видами ризиків внутрішнього та зовні­шнього характеру, якими можна управляти. Оскільки економічні, галузеві, законодавчі та виробничі умови підприємства постійно змінюються, менеджменту також потрібно визначати та управляти ризиками, які є ре­зультатом цих змін.

Після визначення ризиків, які можуть впливати на діяльність під­приємства, управлінський персонал розглядає їх суттєвість, імовірність і формує відповідні заходи, направлені на управління ними.

Такі заходи можуть полягати в розробці планів, програм або захо­дів, спрямованих на конкретні ризики, і може вирішити прийняти ризик з міркувань витрат або з інших міркувань.

Ризики можуть виникати або змінюватися відповідно до обставин, зокрема, таких як:

• Зміни в зовнішньому середовищі, в якому функціонує підприємс­тво. Зміни в регуляторному або в операційному середовищі можуть при­звести до змін у конкурентному тиску і до появи суттєво відмінних ризи­ків.

• Зміни у складі працівників. Нові працівники можуть мати інше розуміння внутрішнього контролю або зосереджуватися на інших його аспектах.

• Впровадження нових або модернізація існуючих інформаційних систем. Суттєві або швидкі зміни в інформаційних системах можуть змі­нити ризики, пов'язані з внутрішнім контролем.

• Швидкі темпи росту. Суттєве або швидке розширення діяльності може створити певне навантаження для контролю і збільшити ризик роз­валу процедур контролю.

• Впровадження нових технологій у процес виробництва або інфо­рмаційну систему.

• Впровадження нового напрямку та нових форм ведення бізнесу, нового асортименту. Започаткування нового бізнесу або запровадження нових операцій, у сферах де відсутній досвід господарювання, може ство­рити нові ризики, пов'язані з внутрішнім контролем.

• Корпоративна реструктуризація. Реструктуризація (об'єднання підприємств, виділення підприємства, придбання дочірнього підприємст­ва) може супроводжуватися скороченням або суттєвим розширенням пер­соналу і змінами у функції нагляду або розмежуванням обов'язків, що, у свою чергу, може змінити ризики, пов'язані з внутрішнім контролем.

• Розширення закордонної діяльності. Розширення закордонної ді­яльності або придбання закордонних виробничих одиниць створює нові,часто унікальні ризики, які можуть вплинути на внутрішній контроль, на­приклад, на появу додаткових або змінених ризиків у результаті операцій в іноземній валюті.

• Застосування нових положень бухгалтерського обліку. Прийнят­тя нових принципів бухгалтерського обліку може вплинути на ризики, пов'язані з підготовкою фінансових звітів.

Для цілей складання фінансової звітності процес оцінки ризиків суб'єкта господарювання, пов'язаний з тим, що на підприємстві прово­диться визначення ризиків, які стосуються підготовки фінансових звітів, що дозволяє достовірно і справедливо відобразити наслідки діяльності підприємства, на підставі якої робиться оцінка суттєвості встановлених факторів ризику, оцінка ймовірності їх виникнення і прийняття відповід­ного рішення щодо заходів для управління такими ризиками. Іншими словами, система контролю на підприємстві повинна мати процедури оці­нки ризику бізнесу, щоб мінімізувати помилки та зловживання.

Зі свого боку аудитори оцінюють ризики для визначення як обся­гів, так і видів аудиторських доказів. Якщо система внутрішнього конт­ролю ефективно оцінює та регулює ризики, аудитор, як правило, може отримати менше доказів для формування аудиторського висновку про фі­нансову звітність. Процедури оцінки ризиків для одержання аудиторсь­ких доказів щодо структури та реалізації на практиці відповідних заходів контролю можуть включати запити персоналу суб'єкта господарювання, спостереження застосування конкретних заходів контролю, перевірку до­кументів та звітів, і відстеження операцій в інформаційній системі, пов'я­заній з фінансовою звітністю. Для оцінки структури контролю, який є до­речним для аудиторської перевірки, і для визначення його реалізації на практиці, одного тільки запиту недостатньо.