4. Шляхи зниження собівартості видавничої продукції

Зважаючи на несприятливе законодавче поле, що склалося в нашій державі для видавничо поліграфічної галузі, коли не вмо­тивований податковий тиск на друковане слово різко підвищує його собівартість, а також на низьку платоспроможність населен­ня, перед видавцем постійно стоїть проблема своєчасної реалізації випущеного видання. Нерідко наклад гарної і потрібної книги просто «залягає» на складі через його високу відпускну ціпу.

Ось чому, складаючи кошторис па майбутнє видання, вида­вець змушений буквально через мікроскоп розглядати кожну статтю витрат, аби не допустити її збільшення. Нерідко доводить­ся свідомо «урізати» такі статті, аби вкластися у визначену спон­сором суму (у випадках, кола йдеться про замовне видання), або зменшити загальну суму можливих витрат (коли йдеться про са­моокупне тиражне видання, що випускається власним коштом).

Яким же чином можна знизити собівартість видавничої про­дукції.

Розглянемо такі можливості за основними блоками витрат.

Гонорар

Це перша стаття витрат, яка часто піддається різкому зрізан­ню. Проте, якщо раніше видавці робили це легко, ставлячи авто­ра перед фактом: або книга виходить як без гонорарна, або не ви­ходить зовсім, то сьогодні ситуація різко змінилася.

Період реприптних і всіляких інших перевидань, переважно зарубіжних бестселерів, виданих у колишньому Радянському Союзі до 1973 року без оглядки на необхідність охорони інтелек­туальної власності (часу підписання цією країною Женевської конвенції з авторського права), вже безповоротно минув. Ніші серед виданні» почалася вже боротьба за автора. Особливо якщо це автор підручника або навчального посібника з нормативного предмета для школи, технікуму чи вищого навчального закладу (саме цей вид видань за тематичним розділом у нашій держані вже став для видавців прибутковим). Тому спроба зменшити цю статтю видається нині нереально. Тим більше, що угоди на право видання багато видавництв укладає з авторами ще до складання кошторис.

Може дещо постраждати художнє оформлення — заміть чоти­рьох кольорів видавець змушений буде перейти, скажімо, на два. Задуманий раніше блок кольорових ілюстрацій всередині книги також переходить в розряд чорно-білих. Можна дещо зекономи­ти й на задуманих раніше ілюстрованих форзацах.

Загальновидавничі витрати

Тут є значний резерв зниження собівартості одного обліково-видавничого аркуша. На початковому етапі своєї діяльності така економія може бути па преміях, відрядженнях, транспортних ви­тратах. Надто обережно доведеться ставитися до ідеї співробіт­ників щодо розширення штату чи підвищення зарплатні. Інколи видавці змушені пожертвувати комфортом за рахунок здачі час­тини своїх приміщень в оренду, потіснивши окремі підрозділи.

Збільшують витрати в цьому блоці різноманітні порушення редакційного пронесу, що нерідко призводить до повторного на­бору оригіналу, додаткових правок, а у випадку виявленої по­милки з вини видавництва па етапі підписання сигнального примірника до друку — й до передруку аркуша чи переробки об­кладинки. За все це доведеться виплачувати додаткові кошти, які згодом «ляжуть» па собівартість.

Поліграфічні витрати

Приватизаційні процеси в поліграфічній галузі спонукали до появи цілого ряду нових, великих і малих, друкарень, оснащених новою технікою. Видавець, таким чином, має можливість вибору. І хоча такі тенденції ущільнення ринку поліграфічних послуг по-