3. Методика складання кошторису Загальні положення

Складання цього фінансового проекту дасть можливість виз­начити як загальну суму витрат, так і ціпу одного примірника видання.

Визначимо для початку загальні параметри умовного кидання:

Назва — «Історія філософії»;

Обсяг — 15 обл.-вид. аркушів;

Наклад — 5000 прим.

Матеріали: папір офсетний №1, обкладинка в чотири кольо­ри з припресуванням плівки, два блоки чорно-білих ілюстрації.

Що ж до матеріалів, то початкуючому видавцеві варто навчи­тися «прикидати» потребу в папері на своє конкретне видання самому. Бодай для того, аби перевірити, чи не «перебирає» дру­карня зайвих кілограмів, закладаючи їх до вашої калькуляції.

Одна з випробуваних методик визначення потреби паперу є такою.

Па 1000 аркушевідбитків потрібно 22 кілограми паперу (дру­карського або офсетного).

Кількість аркушевідбитків па друк одного видання визна­чається за такою схемою:

Арк.-відб. = обсяг х наклад.

Знаючи, що на одну тисячу аркушевідбитків іде 22 кілограми паперу, можна легко взнати, скільки його треба на 75000 аркушевідбитків:

75000 арк.-відб. х 22 кг. = 1650 кг (1,65 т).

Орієнтуючись у ринкових цінах на папір (одна тонна дру­карського — 3500 гри., офсетного — до 4500 грн.), можна визна­чити, скільки коштів піде на оплату паперу для вашої книги:

1,65 т х 4500 грн. = 7425 гри.

Є ще одна методика, яка дає можливість підрахувати потреби паперу для малотиражних і незначних за обсягом видані). На противагу попередньої, тут не закладений певний відсоток «зай­вого» паперу, передбаченого старими радянськими нормами на приладження поліграфічної машини та можливий брак. Звідси — незначні розбіжності в даних (див. таблицю).

Таблиця

Потреба паперу для виготовлення книги, кг

Тираж (тис. прим.) Обсяг (арк.)	0,5	1,0	1,5	2,0	2,5	3,0
3	ЗО	60	90	120	150	180
5	50	100	150	200	250	300
6	60	120	180	240	300	360
8	80	160	240	320	400	480
9	90	180	270	360	450	540
10	100	200	300	400	500	600
12	120	240	360	480	600	720
14	140	280	420	560	700	840
16	160	320	480	640	800	960

Структура і зміст кошторису

Знаючи величину своїх загально видавничих витрат і зорієн­тувавшись у цінах на матеріали та поліграфію, видавець може са­мостійно, поки що без участі економіста-калькулятора, прикину­ти попередній кошторис на конкретне видання. Для спрощення методики розрахунків, яка в нашому випадку подається в на­вчальних цілях і може не зовсім відповідати реальним цінам, вва­жатимемо, що податок на додану вартість враховано до кожної статті витрат.

Гонорар:

автору — 15 арк. х 300 гри. = 4500 грн.

художнику — 1000 грн.

Загально видавничі витрати:

15 арк. х 700 гри. = 10500 грн.

Поліграфічні витрати:

Друк — 1 прим. = 2 гри. ЗО коп. Весь наклад — 11500 гри.

Матеріали — 1 прим. = 2 грн. 40 коп.

Весь наклад — 12000 прим.

Всього за виготовлення накладу — 23500 грн.

Маркетингові витрати:

Всього — 1500 гри.

Всього затрат — 41000 грн.

Ціна одного примірника: 41000 гри.: 5000 прим. = 8 грн. 20 коп.

Таким чином, вивівши загальну суму витрат на видання і поділивши її па загальний наклад, маємо собі вартісну ціну одно­го примірника книги — 8 гри. 20 копійок.

Звичайно ж, продавати книгу за цією ціною немає сенсу з кіль­кох причин. Передусім, не всі п'ять тисяч примірників дополеться продати. Певна частина накладу піде на обов'язкове розсилання, презентації, рецензування, благодійні акції. Це може бути, скажімо, 150 примірників. Таким чином, вартість тієї частини «безплатних» примірників уже лягає додатково на ті, які продава­тимуться. По-друге, ця відпускна ціна (8 грн. 20 коп.) забезпечить лише самоокупність видання і аж ніяк не прибуток. Відсутність бодай мінімального прибутку не дасть можливість далі розвивати своє видавництво, що неминуче призведе до послаблення його позицій на книговидавничому ринку серед конкурентів.

Отож, постає питання про рівень рентабельності-видання. Це економічна категорія, що в перекладі з німецької означає доходний, прибутковий, показує відношення прибутку до собівартості видавничої продукції. Максимально рівень рентабельності у видавничо-поліграфічні галузі нашої держави може досягати 45 відсотків. Однак, реально, особливо для малих видавництв, він коливається від 10 до З0 відсотків. Вважатимемо, що наше видання, про яке йдеться, не є високоприбутковим, тому рівень рентабельності вибираємо мінімальний. Скажімо, в межах 10 відсотків. Це складатиме 4100 гри.

Враховуючи рівень рентабельності, на який плануємо вийти (10 відсотків), загальна вартість нашого видання становитиме: 41000 гри. + 4100 гри. = 45100 гри.

Ціна одного примірника: 45100 гри.: 4850 прим, (за мінусом 150 «безплатних») = 9 грн. З0 коп.

Беручи до рук примірник нашого видання у магазині чи па книжковому ринку, покупець бачитиме па ньому більшу суму. Оскільки ціни на книжкову продукцію є договірними, то різні продавці визначатимуть на них і різні «накрутки». В середньому торговельна націнка складає від 25 до 50 відсотків, а в деяких ви­падках і значно більше. У випадку з нашим виданням продавці можуть встановити 45 відсотків націнки, що складатиме 4 грн. 19 коп. Приплюсувавши до відпускної ціни 9 гри. З0 коп. ще й рентабельність продавця (4 грн. 19 коп.), матимемо остаточну ціну книги, за якою вона може продаватися, — 13 грн. 49 коп.