РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ПРОЦЕС

■ Редакційно-видавничий процес як сукупність професійних дій

■ Підготовчий етап

■ Редакційний етап

■ Виробничий етап

■ Маркетинговий етап

1. Редакційно-видавничий процес як сукупність професійних дій.

Редакційно-видавничий процес - це сукупність обумовлених практикою книговидання послідовних дій видавничих працівників, спрямованих на підготовку і випуск у світ того чи іншого виду видавничої продукції. Така сукупність дій складна за реальним втіленням різноманітних функціональних обов'язків працівників видавництва і тривала в часі. Тому для кращого розуміння і сприйняття початкуючим видавцем редакційно-видавничого процесу доцільно розділити його па кілька етапів:

1.Підготовчий.

2.Редакційний.

3.Виробничий.

4.Маркетинговий.

Розглянемо кожен із цих етапів детальніше.

2. Підготовчий етап

Цей етап починається задовго до тієї миті, коли редактор за допомогою електронного чи механічного пера розпочне працювати з авторським оригіналом. Створений конкретним автором, такий оригінал ще потрібно віднайти. Видавцеві також необхідно впевнитися в тому, що саме цей оригінал відповідає: профілю видавництва, що, будучи перевтіленим у книжкове видання, він знайде споживача, окупить понесе затрати.

Таким чином, пошук потрібного автора та оригіналу є чи не найважливішого справою па цьому етапі дій видавця чи редактора. Термін «авторський оригінал» прийшов нещодавно на заміну , терміна «рукопис»,оскільки писані тексти від руки нині до видавництв уже ніхто не подає. Авторським оригіналом є створена і автором і подана для редакційно-видавничої обробки творча чи наукова праця з усіма її необхідними компонентами (основний, допоміжний та додатковий тексти та оригінали ілюстрацій ДО них з необхідними підписами). Натомість видавничим оригіна­лом називається той же авторський оригінал після його опрацю­вання у видавництві аж до готовності виведення оригінал-макета па плівках з доданими оригіналами зовнішнього оформлення. Як потрапляють авторські оригінали до видавництва? Назве­мо кілька найпоширеніших шляхів:

• «самопливом»;

• за посередництва літературних агентів;

• через виставково-ярмаркові та інші книговидавничі тусовки;

• через індивідуальні замовлення авторам.

«Самопливні» авторські оригінали в досвідчених видавців особливої довіри не викликають. У недавні радянські часи робота з такими рукописа­ми відбирала багато дорогоцінного часу. Адже, за вимогами ди­рективних органів, видавці змушені були детально розглядати всі без винятку (надіслані поштою чи передані власноручно) ру­кописи й готувати в установлені терміни ґрунтовані відповіді. Найчастіше вони були негативними бо «самоплив» представляв, як правило, авторів маловідомих, проте амбітних, нерідко із за­машками графоманів. Нині автори, що пропонують свої «одно­значно прибуткові шедеври» відразу багатьом потенційним ви­давцям, пристосувалися до реалій всуціль комп'ютеризованої видавничої системи: до видавництв розсилаються не лише зви­чайною, а й електронною поштою повні (скорочені) варіанти оригіналів або окремі їх розділи з інтригуючими анотаціями. До­недавна незамовлені оригінали практично не потрапляли до но­воутворених або маловідомих видавництв. Проте із щорічним випуском Книжковою палатою України довідника «Видавниц­тва, видавничі та книгорозповегоджуючі організації» цей сегмент видавничого ринку став доступним для авторів.

Шлях від автора до видавця нерідко пролягає через літера­турного агента. Останніми роками в розвинених країнах Заходу вже стало правилом: відомий і самодостатній автор ніколи не бу­де виконувати сам усю «чорнову» роботу прилаштування і ви­дання власного твору. Такі працюють лише через літературних агентів.

Натомість спосіб виходу на майбутнє видання через вистав­ково-ярмаркові та інші книговидавничі тусовки стає нині більш результативнішим. На міжнародних виставках-ярмарках уже віддавна успішно працюють своєрідні авторські майданчики. У Москві навіть виходить періодичне видання, що має назву «Біржа авторських прав». Вміщувані тут матеріали поділяються на такі рубрики: «Каталог» (пропозиції видання книг за тематич­ним принципом), «Проекти серій», «Знайомство з автором», «Представляємо видавництва», «Ярмарки, семінари, тусовки». Матеріали «Біржі» стали поширюватися каналами Інтернет. ІЗ Україні щось подібне намагалася свого часу робити «Літератур­на Україна», періодично знайомлячи своїх читачів з ненадрукованим доробком письменників. Однак до широкого кола ви­давців така інформація поки що не доходить.

Вірогідніший з точки зору доцільності й ефективності виходу на реалізацію конкретного видавничого проекту виглядає чет­вертий із запропонованих шляхів одержання кондиційного ав­торського оригіналу — через індивідуальні замовлення авторалі. Відповідно до профілю видавництва і розробленої видавничої програми, редактор сам шукає такого автора й запрошує його до видавництва

Наступною складовою підготовчого етапу редакційно-видав­ничого процесу є приймання авторського оригіналу.

У методичних матеріалах радянської доби адресованих редак­торам, наводився досить немалий перелік вимог, яких мали до­тримуватися автори, подаючи оригінали до видавництв.

Правильно роблять у тих видавництвах, де поряд з електрон­ною версією оригіналу вимагають представлення варіанту текс­ту, виведеного на папері. Перше знайомство з «плюсами» і «міну­сами» оригіналу все ж краще з паперового варіанту.

Серед вимог, які має поставити редактор перед автором під час прийняття оригіналу, обов'язковими залишаються дві:

• оригінал має бути підписаний автором із зазначенням дати подання його до видавництва;

• оригінал має бути комплектним і повністю закінченим. Кілька зауваг щодо цих вимог.

Підпис і дата, зазначені рукою автора, можуть бути важливими під час визначення термінів під­готовки оригіналу та інших умов договору. Комплектність оригі­налу передбачає наявність у ньому усіх його складових: змісту, анотації, бібліографічних посилань, передмови (післямови), по­кажчиків, додатків та інших елементів, у залежності під виду і складності видання, а також ілюстративного матеріалу (штрихо­вого та тонованого). Повністю викінчений автором твір – гаран­тія того, що в процесі редакційної підготовки не виникнуть про­блеми із дотриманням графіків проходження на різних стадіях підготовки оригінал-макету у видавництві та випуском готового видання у світ на поліграфічному підприємстві.

Щоправда, бувають випадки, коли видавництво свідомо приймає «сирий» оригінал. Це коли тема .є явно «гарячою», сен­саційною, а автор, володіючи фактажем, не здатен падати йому прийнятної літературної форми. Або ж коли замовник щедро й сповна фінансує виграти, але вимагає своїх, часом не реальних за звичайного «проходження» оригіналу, термінів виходу його в світ. Трапляється це і з виданнями до ювілеїв чи інших пам'ятних дат. У таких випадках видавництво гарячково шукає «співавто­ра», яким, як правило, виступає досвідчений і надійний редактор.

І, нарешті, редактор па цьому етапі готує первинні документи для заведення «Облікової картки видання». Такими є:

• творча заявка від автора, написана на ім'я керівника видавництва;

• розгорнута анотація або план-проспект видання;

• інформація про самого автора, що містить точні паспортні дані.

Ігнорувати на початку такими, на перший погляд, дрібницями не можна. Адже наявна в цих документах інформація не­обхідна для складання проекту угоди з автором, підготовки ма­теріалів для початку промоції майбутнього видання, початку ре­дакторської роботи з оригіналом.