1.1 Загальна характеристика

Рослинні залишки поділяються на мікро- і макрооб’єкти.

Мікро: оболонки, панцирі одноклітинних організмів, спори.

Макро: листя, стебло, плоди та інші частини вищих рослин.

Альгологія вивчає водорості /діатомовий аналіз /.

Палінологія досліджує спори і пилок /споровопилковий аналіз /.

Палеоботаніка вивчає макроскопічні об’єкти /листя, їх пластини/.

Автор систематики А.Л. Тахтаджян виділяє : прокаріоти /простіші організми , які не мають клітинного ядра/. Це підцарства бактерій і ціаней /синьо-зелених водоростей /.

Еукаріоти – це істинні рослини що включають підцарства багрянок, справжніх водоростей і вищих рослин.

Прокаріоти. Царство дроб’янки ( mychota).

Це мікроорганізми що мають одну клітину, або утворюють нитчасті колонії. Енергію видобувають: бактерії за допомогою хемосинтезу; водорості за допомогою-фотосинтезу. Поділяються на підцарства: бактерій і ціаней.

Еукаріоти. Царство Plantae. Рослини.

Підцарство багрянки-rhodobionta. / Червоні водорості /.

Багатоклітинні що прикріплюються до субстрату, живуть у теплих морях. Добре зберігаються у викопному стані. Розповсюдження: кембрій-тепер. З крейди багрянки грають породоутворюючу роль. У палеогені-рифобудівники.

1.2 Геологічне значення рослин

Багато бактерій, ціаней і водоростів є породоутворюючими і рифобудівними / ціанеї / організмами. Вищі рослини відіграють основну роль при вугіллі- і торфоутворенні, в процесі формування грунтів. Дають в атмосферу кисень, поглинають СО₂, є початковою ланкою у всіх харчових ланках. Відіграють велику стратиграфічну роль.

Контрольні запитання

1 Що є предметом вивчення палеоботаніки?

2 На які об’єкти поділяються рослинні залишки?

3 Що таке альгологія?

4 Хто автор систематики рослинного світу?

5 На які царства і за якою ознакою поділяються рослинні залишки?

6 Навести класифікаційну схему залишків рослинного світу.

Лабораторна робота № 9 співставлення розрізів і побудова зведеної стратиграфічної колонки за маркуючими горизонтами і фауною

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Основною метою історичної геології є реконструкція палеогеографічних умов, тобто фаціально – геоморфологічних особливостей осадконакопичення.

Виконання таких робіт починається з кореляції / порівняння / розрізів. Кінцевий результат цього етапу – складання зведеної стратиграфічної колонки для площі що вивчається.

Стратиграфічна кореляція – це порівняння в геологічних розрізах однакових за віком стратиграфічних підрозділів за їх палеонтологічними та фізичними характеристиками. Методи стратиграфічної кореляції поділяються на дві основні групи: біологічні /палеонтологічні / та фізичні /стратиграфічні /.

До біологічних відносяться методи палеонтологічного розчленування та співставлення геологічних розрізів за літологічним складом, за геофізичними характеристиками /електропровідність, радіоактивність, густина та інші /та за абсолютним віком.

Біологічні методи дозволяють одержувати вікові репери в геологічних розрізах /репер – характерний за своїми фізичними властивостями шар, який прослідковується по всій площі, що вивчається. Але він не дає можливості прослідковувати реальні геологічні тіла та поверхні, які їх обмежують. Фізичні методи /крім методу абсолютної геохронології / дають можливість корелювати в геологічних розрізах лише тіла з подібними фізичними характеристиками /комплекси, світи, пачки та інші / але не дозволяють вирішувати питання про ступінь ізохронічності поверхонь, які обмежують ці тіла. Тому при кореляціі розрізів треба застосовувати одночасно як фізичні, так і біологічні методи. Основними критеріями правильності кореляції є її логічність та наявність практично підтверджених наслідків.

Методологічно стратиграфічна кореляція полягає в безперервному / чи майже безперервному / прослідковуванні від розрізу до розрізу окремих геологічних горизонтів, які володіють стійкими за площею та віковими характеристиками. Це так звані маркуючі горизонти. Після їх трасування решта підрозділів геологічних розрізів вище та нижче залягаючих маркерів також одержують вікову прив’язку до міжнародної геохронологічної шкали.

Після кореляції розрізів приступають до складання зведеної стратиграфічної колонки, яка відображує увесь комплекс геологічних відкладів з осередненими потужностями та викопними рештками з віковою прив’язкою для всієї території, що досліджується.

Порядок виконання та оформлення лабораторної роботи

1 На підставі даних за розрізами свердловин будуються літологічні колонки по кожній свердловині у довільному для виконавця масштабі. Літологічна колонка складається з:

- хронологічної колонки /шириною 1 см/, прийнятими міжнародними індексами вказується вік кожного літологічного комплексу ;

- власне літологічної колонки /шириною 3 см /, де в умовних позначеннях показується літологічна та фауністична характеристики відкладів;

- колонки потужності відкладів /шириною 1 см/, де цифрами вказується потужність відкладів для кожного стратиграфічного комплексу. Літологічні колонки будуються на міліметровці в туші або простим олівцем.

2 Аналізуючи розрізи свердловин знаходять характерний горизонт чи комплекс шарів, які відрізняються спіцифічними особливостями та прослідковуються в усіх розрізах - це маркуючий горизонт або шар.

3 З’єднують прямими лініями покрівлю та підошву маркуючого горизонту послідовно від першого до останнього розрізу.

4 З’єднують прямими лініями покрівлі та підошви всіх стратиграфічних комплексів з однаковими літологічними та фауністичними характеристиками від першого до останнього розрізу.

5 Після проведення співставлення геологічних розрізів по всіх свердловинах будується зведена стратиграфічна колонка, в якій вказується нормальна послідовність накопичення осадків від найбільш давніх /внизу/ до найбільш молодих /вгорі/. Потужність порід при побудові зведеної колонки приймається середня.

Звіт по лабораторній роботі складається з:

- титульного листа;

- вступу, де вказується, що таке кореляція розрізів свердловин, методи кореляції, для чого потрібне проведення таких робіт та інше;

- порядку виконання роботи;

- листа міліметровки, де проведено кореляцію по розрізах, побудовано зведену стратиграфічну колонку та умовні позначення;

- короткого опису /1-2 стор./ стратиграфічного розрізу та історії розвитку району, що вивчається.

Робота виконується кожним студентом окремо за варіантом, який відповідає останнім двом цифрам залікової книжки.

Таблиця 1

№ варіанта	Порядок розташування свердловин	№ варіанта	Порядок розташування свердловин
1	1, 2, 3, 4, 5	9	1, 5, 3, 4, 2
2	1, 3, 2, 4, 5	10	3, 1, 2, 5, 4
3	1, 2, 4, 3, 5	11	3, 2, 5, 4, 1
4	1, 2, 3, 5, 4	12	2, 5, 4, 3, 1
5	2, 3, 4, 1, 5	13	2, 3, 5, 1, 4
6	3, 4, 5, 1, 2	14	3, 1, 5, 4, 2
7	4, 5, 1, 2, 3	15	2, 1, 5, 4, 3
8	5, 1, 2, 3, 4	16	2, 4, 5, 3, 1

Характеристика розрізу свердловин

Таблиця 2

№ св	В і к	Літологічна характери-стика	Глибина проходки,м	Викопні рештки
1	2	3	4	5
1	Крейда апт	Пісок сірий, вапняковий	0- 50
	Крейда баррем	Аргіліти чорні	50 - 170
	Крейда готерів	Пісковик темно-сірий	170 - 240	Jnoceramus balticus
	Крейда валанжин	Конгломерат	240 - 270
	Крейда берріас	Глина сіра кремниста	270 - 420
	Карбон московський	Вапняк білий глинистий	420 - 480	Trochus maculatus
	Карбон башкірський	Мергель білий Пісковик зелений глауконітовий з Фосфоритом Пісковик білий слюдистий	480 – 520 520 – 560 560 – 610	Productus gigantus
№ св	В і к	Літологічна характеристика	Глибина проходки,м	Викопні рештки
	Карбон візейський	Аргіліт чорний слюдистий	610 –720
	Девон франський	Вапняк глинистий сірий	720 –800
	Силур лудловський	Аргіліт коричневий	800- 850
	Силур венлокський	Вапняк біло-зелений	850 -900	Obolus apollinis
	Силур лландоверій-ський	Мергель білий	900 -990
2	Крейда готерів	Пісковик темно сірий	0 - 80	Jnoceramus balticus
	Крейда валанжин	Конгломерат	80 - 100
	Крейда берріас	Глина сіра кремниста	100-300
	Карбон башкірський	Мергель білий Пісковик зелений глауконітовий з фосфоритом Пісковик білий слюдистий	300-350 350-390 390-450	Productus gigantus
	Карбон візейський	Аргіліт чорний слю-дистий	450-600
	Карбон турнейський	Конгломерат	600-630
	Девон фаменський	Глина сіра слюдиста	630-670
	Девон франський	Вапняк сірий глинистий	670-760
	Силур лудловський	Аргіліт коричневий	760-830

продовження

№ свердлови-ни	В і к	Літологічна характери-стика	Глибина проходки,м	Викопні рештки
1	2	3	4	5
3	Крейда апт	Пісок сірий вапняковий	0 – 50
	Крейда баррем	Аргеліт чорний слюдистий	50-150
	Крейда готерів	Пісковик темно-сірий	150-250	Jnoceramus balticus
	Крейда берріас	Глина сіра кремниста	250-430
	Карбон московський	Вапняк білий глинистий	430-480	Trochus maculatus
	Карбон башкир- ський	Мергель білий Пісковик зелений глауконітовий з фосфоритами Пісковик білий слюдистий	480-520 520-570 570-630	Productus gigantus
	Карбон візейський	Аргіліт чорний слюдистий	630-750
	Карбон турнейський	Конгломерат	750-770
	Девон франський	Вапняк сірий глинистий	770-870
	Силур лудловський	Аргіліт коричневий	870-920
	Силур венлокський	Вапняк біло-зелений	920-980	Obolus apollinis

продовження

№ св	В і к	Літологічна характери-стика	Глибина проходки,м	Викопні рештки
4	Еоцен	аргіліт чорний бітумінозний	0 - 100
	Палеоцен	вапняк сірий глинистий	100-180	Ostrea digitalina
	Крейда альб	Конгломерат	180-200
	Крейда апт	Пісок сірий вапняковий	200-250
	Крейда баррем	Аргіліт чорний, слюдистий	250-350
	Крейда готерів	Пісковик темно-сірий	350-430
	Крейда валанжин	Конгломерат	430-450
	Крейда берріас	Глина сіра кремніста	450-620
	Карбон московський	Вапняк білий глинистий	620-660	Trochus maculatus
	Карбон башкірський	Мергель білий Пісковик зелений глауконітовий з фосфоритами Пісковик білий слюдистий	660-720 720-780 780-850	Productus gigantus
	Карбон візейський	Аргіліт чорний слюдистий	850-980
	Девон франкський	Вапняк сірий глинистий	980-1070

продовження

№ свердлови-ни	В і к	Літологічна характеристика	Глибина проходки,м	Викопні рештки
1	2	3	4	5
5	Палеоцен	вапняк сірий глинистий	0 - 70	Ostrea digitalina
	Крейда альб	Конгломерат	70-90
	Крейда апт	Пісок сірий,вапня- ковий	90-130
	Крейда баррем	аргіліт чорний слюдистий	130-240
	Крейда готерів	Пісковик темно-сірий	240-290	Jnoceramus balticus
	Крейда валанжин	Конгломерат	290-320
	Крейда берріас	Глина сіра, кремниста	320-520
	Карбон башкірський	Мергель білий Пісковик зелений глауконітовий з фосфоритом Пісковик білий слюдистий	520-580 580-630 630-690	Productus gigantus
	Карбон візейський	Аргіліт чорний слюдистий	690-820
	Карбон турнейський	Конгломерат	820-840
	Девон фаменський	Глина сіра, слюдиста	840-890
	Девон франський	Вапняк сірий,гли-нистий	890-960
	Силур лудловський	Аргіліт коричневий	960-1020
	Силур венлокський	Вапняк біло-зелений	1020-1080	Obolus apollinis

Контрольні запитання

1 Дати визначення маркуючого горизонту.

2 Які методи застосовують при кореляції розрізів?

З 3 якою метою роблять кореляцію?

4 Як будується зведений літолого-стратиграфічний розріз?

5 Які перспективні на нафту і газ горизонти існують у даному розрізі?