2.2 Геологічне значення і розповсюдження

Серед голкошкірих геологічне значення мають морські пухирі, морські лілії та морські їжаки.

Морські пухирі з’являються в середньому кембрії, досягають розквіту в ордовіку і повністю вимирають до початку пізнього девону. Цистоідеї мають стратиграфічне і породоутворююче значення.

Морські лілії є важливою в стратиграфічному відношенні групою організмів. Переважно вивчають членики морських лілій, які утворюють часто великі скопичення /криноїдні вапняки/. Нахідки повних скелетів морських лілій трапляються дуже рідко. Криноідеї крім стратиграфічного і породоутворюючого значення мають і палеогеографічну цінність.

Морські їжаки. Перші давні їжаки відомі з ордовіку до нашого часу. На початку мезозою з’являються нові правильні їжаки, а трохи пізніше- неправильні. Морські їжаки мають стратиграфічне і породоутворююче значення. Залишки їх скелетів приймають участь в утворенні деяких вапняків.

Контрольні запитання

1 Які організми поєднані в тип голкошкірих?

2 Яка будова м’якого тіла представників цього типу?

3 Яка будова скелету голкошкірих?

4 На які підтипи поділяється тип Echinodermata?

5 Які з них мають важливе геологічне значення?

6 Навести класифікаційну схему типу Echinodermata.

Лабораторна робота № 6 тип molluscа. М’якотілі

1.1 Загальна характеристика

Налічує 200 000 видів. Це переважно морські безхребетні тварини. Деякі форми молюсків живуть у прісних водах і на суші. Для більшості типу характерно двосторонньо симетричне тіло, яке поділяється на голову, тулуб і ногу. М’яке тіло молюска закриває шкіряний покрив - мантія, який виділяє вапнякову черепашку. Мають кровоносну, нервову, статеву системи, а також системи травлення і виділення. Дихання відбувається за допомогою зябер або легень. Розмножуються статевим шляхом.

Форма і будова тіла, тип черепашки і характер внутрішніх органів змінюється і є основою для поділу на класи. Існує 10 класів, серед яких геологічне значення мають гастроподи, двостулкові молюски, головоногі молюски і дакріоконаріди.

1.2 Геологічне значення і розповсюдження

Найдавнішими представниками гастропод є передньозяберні, які володіють плоско спіральними і копачко видними черепашками. В карбоні від передньозяберних утворились задньозяберні і легеневі форми. Серед передньозяберних у палеозої переважали форми з голостомним устям; у мезозої широко розповсюджуються черепашки з сифонним устям. Гастроподи мають стратиграфічне значення, особливо для поділу кайнозойських відкладів. Інколи вони утворюють значні накопичення

/гастроподові вапняки/. Деякі гастроподи допомагають відновити палеогеографічну обстановку.

Двостулкові. Предками всіх двостулкових були примітивні кембрійські протобранхії, від яких у середньому кембрії виникають аутобранхії. Вони в свою чергу в ордовіку дають початок септобранхіям. У девоні з’являються уніоніди, які існують у прісній воді. Серед двостулок зустрічаються представники різних екологічних типів: які зариваються, які повзають, які плавають, які прикріплюються, приростають і буравлять.

Головоногі. Серед головоногих важливе стратиграфічне значення для палеозою мають ендоцератоідеї і ортоцератоідеї, які найбільш характерні для девону. У кінці палеозою вони вимирають. Амоноідеї виникають на початку раннього девону від бактритоідей. Більшість амоноідей в палеозої і мезозої є широко розповсюдженими. Їх залишки використовують для зонального розчленування цих відкладів. У кінці крейди амоноідеї повністю вимирають.

Внутрішньочерепашкові. До цього підкласу відносяться белемніти, які мають важливе стратиграфічне значення для мезозою. Белемніти є гарними індикаторами морського середовища.

Дакріоконаріди. Перші з них відомі з силуру. Представників цього класу широко використовують для детального розчленування силурійських і девонських відкладів.

Контрольні запитання

1 Яка загальна будова тіла м’якотілих?

2 На які класи поділяється тип Mollusca?

3 За якими характерними ознаками відбувається цей розподіл?

4 Які організми з вимерлих м’якотілих мають велике геологічне значення?

5 Як відбувається розвиток м’якотілих?

6 Навести класифікаційну схему типу Mollusca.