4.9.2. Перевірка передбачає контроль за вказаними документами об‘єкта контролю на предмет:

укладення договорів про матеріальну відповідальність та стан закріплення всіх необоротних активів та запасів за матеріально відповідальними особами;

дотримання об’єктом контролю періодичності та порядку проведення інвентаризації необоротних активів та запасів, правильність оформлення та відображення в бухгалтерському обліку її результатів;

стану збереження необоротних активів та запасів;

своєчасності, повноти та правильності оприбуткування придбаних (безкоштовно одержаних) необоротних активів та запасів;

дотримання законодавства при списанні (відчуженні) необоротних активів та запасів;

дотримання законодавства при нарахуванні зносу необоротних активів;

дотримання законодавства при проведенні індексації, дооцінок та іншого перегляду вартості необоротних активів.

4.9.3. Під час ревізії даного питання необхідно встановити чи призначено наказом керівника бюджетної установи особи, які відповідають за збереження основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, чи укладено з ними договори про матеріальну відповідальність, перевірити періодичність проведення інвентаризацій згідно з вимогами чинного законодавства та ініціювати перед керівником підприємства проведення інвентаризації під час ревізії.

У разі відмови керівника установи видати наказ про проведення інвентаризації основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, слід вчинити дії, визначені Постановою № 1028.

Інвентаризація проводиться на підставі наказу керівника бюджетної установи інвентаризаційною комісією відповідно до вимог Інструкції № 90. При цьому, ревізор не може входити в склад комісії, однак, необхідно, щоб інвентаризація проводилась в його присутності, так як при її проведенні важливо не тільки встановити фактичну наявність основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, стан їх збереження та шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку, установити їх лишки чи нестачі, а й виявити основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, які фактично використовуються, але по обліку вже списані, використовуються сторонніми юридичними чи фізичними особами тощо.

В ході інвентаризації продуктів харчування на продовольчому складі та харчоблоці установи необхідно перевірити дотримання кінцевого терміну споживання продуктів харчування, наявність сертифікатів відповідності.

Примітка: відповідно до вимог пункту 2.7 статті 36 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» використання продуктів харчування, дата споживання яких минула, забороняється.

При перевірці використання коштів на харчування в лікувально-профілактичних та інших установах охорони здоров’я передбачено, що закладка продуктів харчування в котел проводиться в присутності дієтичної сестри або дієтичного лікаря. Перед закладкою в котел продукти харчування зважуються незалежно від того, що вони були одержані за вагою із складу (комори). Вага порцій готових страв повинна відповідати нормам виходу готової продукції.

Суми нестач матеріальних цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування цінностей, крадіжок, знищення, за якими встановлено винні особи, списуються з балансу з віднесенням сум крадіжок на рахунок винних осіб з метою відшкодування завданих збитків.

Якщо під час інвентаризації, що проводиться в процесі ревізії, виявлено недостачу цінностей, залишкова вартість яких дорівнює нулю, ревізори повинні вимагати від інвентаризаційної комісії оцінення їх з метою проведення заліку виявленої недостачі (відповідно 1.14 Інструкції № 90 інвентаризаційна комісія складає свої висновки про виявлені недостачі та надлишки і дають пропозиції про порядок врегулювання виявлених недостач і втрат від псування цінностей).

У разі виявлення нестачі необхідно запропонувати керівництву об’єкта контролю провести розрахунок збитків від нестачі.

Примітка: відшкодування сум збитків здійснюється відповідно до Постанова № 116 та Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей».

Із сум, стягнутих відповідно до встановленого порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих установі, решта коштів перераховується до Державного бюджету України.

Суми відшкодованих збитків установі зараховуються до доходів спеціального фонду як власні надходження від реалізації майна а використовуються бюджетними установами відповідно до Постанови № 659.

У випадках, коли винні особи не встановлені, справи за такими нестачами повинні бути передані у правоохоронні органи, а суми списаних матеріальних цінностей обліковуватись на позабалансовому рахунку 05 «Гарантії та забезпечення» до моменту встановлення винних осіб або до висновків слідчих органів за цими справами.

4.9.4. Перевірка повноти та своєчасності оприбуткування придбаних матеріальних цінностей, правильності їх списання проводиться шляхом зіставлення даних меморіальних ордерів № 2 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)» чи № 2 (авт), № 3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)», чи № 3 (авт) і прикладених до них платіжних документів при виписках банку з даними меморіальних ордерів № 6 «Накопичувана відомість по розрахунках з іншими кредиторами», № 9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів» форма № 438 (бюджет), № 10 «Накопичувана відомість про вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів» форма № 439 (бюджет) та прикладеними до них первинними документами («Акт прийняття-передачі основних засобів» ф. № ОЗ-1, «Акт про списання основних засобів» ф. № ОЗ-3, «Акт про списання автотранспортних засобів» ф. № ОЗ-4, «Акт про списання вилученої з бібліотеки літератури» ф. № ОЗ-5, «Акт списання» ф.№ 3-2 та акти довільної форми), № 13 «Накопичувальна відомість витрачання матеріалів» форма № 396 (бюджет).

Примітка: питання оприбуткування основних засобів та нематеріальних активів, правильність визначення його вартості та списання (передачі, реалізації) регулюється Інструкцією з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Держказначейства України від 17.07.2000 № 64 (далі - Інструкція ДКУ № 64). Типові форми з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів затверджено наказом Головного управління державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.97 № 125/70.

При перевірці повноти оприбуткування основних засобів та нематеріальних активів співставляється відповідність асортименту, кількість, вартість у супровідних документах до договорів (контрактів), в прибуткових ордерах, товарно-транспортних накладних, комерційних актах з даними щодо фактично оприбуткованих товарно-матеріальних цінностей згідно бухгалтерського обліку.

Необхідно перевірити, чи не витрачалися бюджетні кошти на придбання матеріальних цінностей, які фактично не використовуються або тривалий час знаходяться на відповідальному збереженні у постачальника. Придбання таких матеріальних цінностей може бути зумовлено послідуючою передачею їх у безоплатне користування іншим юридичним чи фізичним особам або надання їх в оренду за заниженою орендною ставкою. У випадках коли придбане обладнання знаходиться на відповідальному зберіганні у постачальників, слід провести зустрічні звірки у постачальників, де встановити чи дійсно є таке обладнання в наявності та чи не використовується воно постачальником.

З’ясувати за рахунок яких асигнувань проведено їх придбання. Зокрема, відповідно до Роз'яснень ДКУ № 194 до категорії капітальних видатків належить придбання матеріальних цінностей, що призначаються для використання у господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких без податку на додану вартість перевищує 1000 гривень. Якщо одна із цих умов не дотримується, видатки слід характеризувати як поточні.

При проведенні перевірки правильності оприбуткування основних засобів необхідно враховувати, що якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Облік матеріальних цінностей, що надійшли до установ, як гуманітарна допомога, повинен вестись окремо від матеріальних цінностей, що придбані за бюджетні кошти, у відповідності з вимогами Інструкції № 125.

Примітка: отримання установами необоротних активів як гуманітарної допомоги, проводиться відповідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу», інших нормативно-правових актів.

Облік матеріальних цінностей, що надійшли до бюджетної установи у централізованому порядку, повинен здійснюватись у відповідності з вимогами Інструкції про порядок відображення в обліку бюджетних установ операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей, затвердженої наказом Державного казначейства України від 16.12.02 № 232.

При проведенні ремонту необоротних активів у випадках, не пов'язаних з дообладнанням, реконструкцією, модернізацією, що призвів до заміни запасних частин, їх вартість не відноситься на збільшення вартості необоротних активів, а відноситься на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

Також необхідно перевірити чи оприбутковано усі деталі, вузли і агрегати розібраного та демонтованого обладнання, які придатні для ремонту іншого обладнання, а також матеріали, отримані від ліквідації необоротних активів.

4.9.5. У разі наявності на балансі установи (закладу, організації) об’єктів незавершеного будівництва, треба правильність їх обліку відповідно до п.5 Інструкції № 64, а саме: усі затрати на будівництво групуються за такими напрямами робіт (витрат): проектно-вишукувальні роботи; будівельні роботи; роботи з монтажу устаткування; придбання устаткування, що потребують монтажу; придбання устаткування, що не потребують монтажу, інструментів та інвентарю; інші капітальні роботи і затрати.

Аналітичний облік незавершеного капітального будівництва ведеться у розрізі затрат на зазначені роботи (витрати) окремо за кожним об’єктом. К разі виявлення об'єктів незавершеного будівництва треба провести їх інвентаризацію із залученням фахівців.

4.9.6. Необхідно перевірити Журнал реєстрації довіреностей (форма М-3), який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера установи, а також акти на списання бланків довіреностей (форма М-2а). Довіреність має бути виписано: при передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання, на комісію, на переробку давальницької сировини, а також при передачі зворотної тари, техніки з ремонту тощо; товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям лише за довіреністю (за винятком коли придбання проводиться за готівку).

Примітка: порядок видачі та повернення невикористаних довіреностей регулюється Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 № 99.

Доцільно зіставити прізвища осіб, яким видавались довіреності, з трудовими книжками працюючих для встановлення фактів видачі довіреностей стороннім особам.

4.9.10. При перевірці правильності списання основних фондів (засобів), необхідно звернути увагу на вказані в актах на списання причини списання. Так, списанню підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям, щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне), у разі, коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб'єктом господарювання, зокрема у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха та відновленню не підлягає, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.

Примітка: механізм списання матеріальних активів, що відповідно до законодавства визначаються основними фондами (засобами), незалежно від їх вартості, визначено у Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 № 1314 та списання матеріальних цінностей бюджетних установ регулюється Типовою інструкцією про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженою наказом Держказначейства та Мінекономіки від 10.08.01 № 142/181 (далі - Інструкція №142/181).

Відчуження об'єктів державної власності регулюється Порядком відчуження об'єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 № 803, а об'єктів комунальної власності, відповідним порядком, який затверджується нормативними актами органів місцевого самоврядування.

Ревізору необхідно перевірити достовірність поданих документів для отримання згоди від органу управління на списання, зокрема: техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна, відомості про майно, що пропонується списати за даними бухгалтерського обліку (крім об'єктів незавершеного будівництва), акти інвентаризації майна, що пропонується до списання, акт технічного стану майна, затверджений керівником установи; відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати разом з відповідними підтвердними документами; відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, із зазначенням напрямів подальшого використання земельних ділянок, які вивільняються, а також відповідні підтвердні документи, зокрема державного акта на право постійного користування землею, кадастрового плану; відомості про об'єкти незавершеного будівництва.

Рішення про списання, можливість подальшого використання матеріалів від списаних матеріальних цінностей приймає її постійно діюча комісія, зокрема, при неможливості їх подальшого використання комісія приймає рішення про їх знищення. Списання матеріальних цінностей проводиться згідно з актами.

Ревізору необхідно перевірити правильність складання актів, зокрема, в акті в обов'язковому порядку повинно бути зазначено, чи були в них дорогоцінні метали, чи вилучені вони, де зберігаються і як обліковуються; звернути увагу на причини вибуття матеріальних цінностей та чи належним чином проведено обґрунтування недоцільності і неможливості їх відновлення.

Списання з балансу установи основних засобів та інших необоротних активів (за винятком пошкоджених внаслідок аварії чи стихійного лиха, морально застарілих, фізично зношених та виявлених в результаті інвентаризації як недостача) до закінчення періоду нарахування зносу на них, не може бути здійснено. В той же час, нарахований знос у розмірі 100 відсотків вартості на об'єкти, що придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання за причиною повного зносу.

При цьому, якщо списані основні засоби містять дорогоцінні чи кольорові метали, то ці метали підлягають оприбуткуванню та в подальшому обов'язковій здачі в установи, які займаються прийманням та переробкою таких відходів і лому. Здіснення контролю за вилученням із списаних цінностей придатних вузлів, деталей та матеріалів із кольорових і дорогоцінних металів, визначення їх кількості, ваги та здавання їх на відповідний склад покладено на постійно діючу комісію.

Необхідно перевірити наявність відповідних дозволів на списання матеріальних цінностей як таких, що непридатні для подальшого використання, морально застарілі, фізично зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за винятком виявлених в результаті інвентаризації як недостача).

Так, у разі проведення списання бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів державного бюджету, матеріальних цінностей вартістю за одиницю в розмірі понад 10000 гривень повинен бути дозвіл центрального органу виконавчої влади або іншого головного розпорядника бюджетних коштів;

У разі проведення списання бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, матеріальних цінностей вартістю за одиницю в розмірі від 2500 гривень до 5000 гривень повинен бути дозвіл установи вищого рівня; а вартістю понад 5000 гривень - дозвіл місцевої державної адміністрації або відповідного рішення органів місцевого самоврядування.

Продаж будівель (у тому числі приміщень), споруд, транспортних засобів та повністю зношених за даними бухгалтерського обліку матеріальних цінностей, які відносяться до необоротних активів, дозволяється проводити тільки за експертною оцінкою, а інших матеріальних цінностей за справедливою вартістю, яка визначається комісією установи, організації.

У разі здійснення бюджетною установою операцій з продажу будівель і споруд, ревізору необхідно перевірити повноту перерахування отриманих коштів до бюджету за рахунок якого вона утримується.

Також необхідно перевірити чи не проводилась безоплатна передача матеріальних цінностей бюджетним установам, які утримуються за рахунок коштів іншого бюджету або суб'єктам господарювання.

Звернути увагу на факти передачі вищестоящий організації товарно-матеріальних цінностей, враховуючи те, що їх залишки можуть бути передані лише у разі реорганізації юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення) або ліквідації, при зміні підпорядкованості. З’ясувати чи не здійснювалась передача матеріальних цінностей, придбаних за рахунок власних надходжень, відразу після їх придбання на підставі листів-особових доручень вищестоящої установи.

У разі встановлення незаконного списання майна, залишкова вартість якого дорівнює нулю і оцінити яке по справедливій вартості на момент ревізії вже не є можливим (списане майно відсутнє), то ревізором робиться запис про нанесення збитків установі і при цьому довідково зазначається про вартість подібного майна за офіційними статистичними даними ( якщо такі дані наявні).

4.9.11. По відомості нарахування зносу на основні засоби форма 03-12 (бюджет), інвентарних картках обліку необоротних активів типової форми 03-6 (бюджет) та 03-8 (бюджет) необхідно перевірити правильність нарахування зносу на необоротні активи, який є показником того, через який час необоротний актив втрачає свою вартість.

В бухгалтерському обліку бюджетних установ знос об'єктів (предметів) необоротних активів обліковується на субрахунках рахунку 13 «Знос необоротних активів» і визначається в останній робочий день грудня в гривнях без копійок за повний календарний рік (незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані або побудовані). Для нарахування зносу необоротні активи поділяються на 3 групи, за якими закріплено відповідні субрахунки, норми зносу встановлюються у відсотках до первісної вартості кожної групи необоротних активів на кінець звітного року (група 1 - 5 відсотків; група 2 - 25 відсотків; група 3 - 15 відсотків).

Примітка: знос не нараховується на земельні ділянки, будинки і споруди, які є унікальними пам'ятками архітектури та мистецтва; обладнання, експонати, зразки, діючі і недіючі моделі, макети та інші наочні посібники, що знаходяться в кабінетах та лабораторіях і використовуються для учбових та наукових цілей; продуктивну худобу, буйволів, волів, оленів, багаторічні насадження, що не досягли експлуатаційного віку, фільмофонди, сценічно-постановочні засоби.