4 Виробнича структура оф

В основі формування структури підприємства полягають поділ та кооперація праці. Поділ праці передбачає розподіл робіт та трудових функцій між робітниками по цехам, дільницям, бригадам, тобто відповідну структуру. Кооперація передбачає встановлення зв'язку між окремими, спеціалізованими підрозділами в процесі виробництва.

Розрізняють загальну та виробничу структуру підприємства.

До складу загальної структури входять всі виробничі та соціальні підрозділи підприємства.

Під виробничою структурою підприємства слід розуміти склад дільниць, цехов, служб та форми їх взаємозв'язку в процесі виготовлення продукції.

Головними елементами виробничої структури є робочі місця, дільниці, цехи.

Робоче місце – неделимое в організаційному відношенні ланка виробничого процесу, яке обслуговується 1 або декількома робітниками, яке предназначено для виконання відповідної виробничої або обслуговуючої операції, яке має відповідне обладнання та організаційно- технічні засоби.

Робоче місце може бути:

• простим та комплексним;

• стационарным и подвижным;

• специализированным и универсальным.

Від рівня організації робочих місць, обоснованного визначення їх кількості та спеціалізації, раціональності місцезнаходження залежать кінцеві результати роботи підприємства. Саме на робочих місцях починається взаємодія всіх ресурсів підприємства.

Дільниця – виробничий підрозділ, який поєднує низку робочих місць, сгрупованих за відповідними ознаками, які здійснюють частину загального процессу по виготовленню продукції або обслуговуванню.

Виробничі дільниці спеціалізуються подетально (робочі місця зв'язані між собою частковим виробничим процессом по виготовленню визначенної частки готової продукції) та технологічно (групуються за виконанням однакових операцій).

Цех – основна структурна одиниця крупного підприємства, має визначену виробничу та господарчу самостійність, является обособленной в организационном, техническом, административном отношении производственной единицей и выполняет закрепленные за ним производственные функции.

Виробнича структура машинобудівного підприємства показана на рис. 1.1

До цехов основного виробництва належать цехи, які виготовляють основну продукцію

Допоміжні цехи – виготовлення інструментального устаткування для виробничих цехов, виробництво запчастин для заводського обладнання (інструментальний, ремонтний, енергетичний).

Подсобные цеха – добыча и обработка вспомагательных материалов, н-р, тарный цех

Побічні цехи – виготовляється продукція із відходів або здійснюється відновлення використаних допоміжних матеріалів.

5 Знос та амортизація основних фондів, методи розрахунку амортизації

В процесі експлуатації основні фонди старіють і зношуються.

Розрізняють два види зношування: фізичний і моральний.

Фізичний настає під впливом дії навколишнього середовища та експлуатаційних навантажень. При цьому деформуються деталі, метал піддається корозії, атмосфернї впливи.

На фізичне зношування впливають дві групи чинників:

1. якість самих ОФ (визначається досконалісю конструкції виробу, дотримання технологічної дисципліни у процесі його виготовлення, якісю комплектуючих та матеріалів);

2. умови експлуатації ОФ (ступінь завантаження, якість і своєчасність технічного огляду та ремонтів, режим роботи, захищеність від впливу вологості, тиску тощо).

Мірилом фізичного зношення є коефіцієнт фізичного зношування ОФ, який обчислюється:

К_ф.знош. = (14)

де С_{кап.рем.} – вартість кап.ремонтів обладнання від початку служби, грн;

С_перв – первісна вартість обладнання;

А_сум – сума амортизаційних відрахувань від початку служби (сума зношування), грн.;

Т_ф, Т_н – відповідно фактичний та нормативний срок служби обладнання, роки.

0 < К_ф.знош. < 1

Моральний знос – це процес знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного спрацьовування під впливом НТП (удосконалення застосовуваних та створення нових засобів виробництва, упровадження принципово нової технології, старіння вироблюваної продукції).

Воно завдає реальних економічних збитків підприємствам. Ступінь морального зносу можна обчислити за допомогою формули:

К_м.знош = 1 - ; К_м.знош = , (15)

де С₀ , С₁ - повна вартість відповідно застосовуваних і нових ОФ;

П₀ , П₁ – продуктивність відповідно застосовуваних і нових ОФ або витрати на їх експлуатаційне обслуговування;

С_п – первісна вартість обладнання;

С_в – відновленна вартість обладнання.

ОФ є морально застарілими, якщо К_м.знош > 1.

Загальний коефіцієнт зношування ОФ визначається за допомогою формули:

К_{знош. заг.} = 1 – (1 - К_ф.знош) * (1 – К_м.знош), (16)

Фізичне спрацьовування можна усунути частково або повністю, застосовуючи різні форми відтворення. Між окремими видами спрацьовування і старіння засобів праці та формами їх відшкодування існує певний взаємозв'язок (рис. 1.3).

Форми усунення зносу основних фондів

Рис. 1.3 Види зносу ОФ та форми його усунення