Картка №4

І. Як класифікуються питальні речення?

1.Власне питальні, заперечно-питальні, заперечно-спонукальні.

2.Заперечно-питальні, питально-спонукапльні.

3.Риторичні, власне питальні.

4.Власне питальні, риторичні, питально-спонукальні.

5.Питально-спонукальні, заперечно-спонукальні, риторичні.

ІІ. У якеому реченні підмет виражений прислівником?

1.Дуже корисно побувати ще раз у житті дитиною …(М.Чабанівський).

2.Люба! Ми у власне вчора досить надивились (В. Коломієць).

3.Славне моє сьогодні. Завидним і прекрасним буде завтра (М. Рудь).

4.Сьогодні я такий щасливий, мов вийшов хлопчиком на шлях (В. Сосюра).

5.Писати вірші – дуже просто... (О. Підсуха).

III.У якому реченні присудок координується з підметом в роді й числі?

1.І бачу я в абстракції конструкцій Конкретність наших задумів і дій (Є. Летюк).

2.Ти сій і сади, сину, бо наше ремесло є леміш і чересло (М. Стельмах).

3.Будь, людино, людиною! Будьте, люди, людьми (М. Упеник).

4.Який мій друг великодушниний (М. Чабанівський).

5.Золоте дозріле жито хвилювалося колоссям (Є. Божик).

IV.Знайдіть речення, в якому інфінітив входить до складу дієслівного складеного присудка.

1.Українська література може пишатися тим, що вона одною з перших припала до животворних пушкінських джерел (Р. Лубківський).

2.Ми йдем вам відплатить за сльози, кров, за муки… (В. Сосюра).

3.Ленін іде... і наказує нині – Щастя своє не віддати назад! (Ю. Гойда).

4.Леніна слухає молодість, Леніним дихає молодість і вічно слухати, вічно дихати буде (П. Перебийніс).

5.Стираються слова і на граніті, У давнину зника за віком вік, Та буде вічно жить і пломеніти, Як сонце в небі, слово більшовик (І. Гончаренко).

Картка № 5

І. Якими засобами оформляється питальне значення в питальних реченнях?

1. Питальна інтонація, вигуки, частки.

2. Питальні займенники, питальні частки, вигуки.

3. Порядок слів, частки, вигуки.

4. Питальна інтонація, порядок слів, питальні слова.

5. Питальні слова, порядок слів, вигуки.

II. У якому реченні підмет виражений вигуком?

1. Гучне “ура” було йому на відповідь (Ю. Слюлич).

2. Проспіва, протягне «ох!», Молока хильне за двох і вертається до хати (С. Олійник).

3. Агов, над містом я, на риштуванні, – Стружу, клепаю, зводжу дім – творю! (І. Нехода).

4. Добридень, Москва! Ти як вранішнє небо! (Я. Купала).

5. Несла ворона до мого двора, мов сиру крихітку, своє картаве «кра» (І. Нехода).

III. У якому реченні присудок координується з підметом в числі й особі?

1. Ви актор, товаришу, справжнісінький актор-витівник (М. Чабанівськай).

2. Я не просто спішу. Я спішу до мети! (Є. Летюк).

3. Мене недавно знали всі як Зою. Тепер я – Таня (Є. Летюк).

4. Сили миру нездоланні (Н. Рибак).

5. Я – син Країни Рад! (М. Рильський).

IV. Знайдіть речення, в якому інфінітив не входить до складу дієслівного складеного присудка.

1. Я сотні раз проходив тут і все ж Без хвилювання перейти не можу Повз богатирський шерег древніх веж, Кремлівську варту, вікову сторожу (М. Бажан).

2. Камінь – не мертва брила. Камінь може кричати. Камінь, який скропила Сльозою пекучою мати (Л. Дмитерко) .

3. Хто кращу пісню скласти зуміє, Той з вас ніколи не постаріє (П. Сингаївський).

4. Скільки різного, часто суперечливого може співіснувати в одній людині (Є. Божик).

5. Москва моя! Світять зірки п'ятикутні, І йдуть поклонитись народи майбутні На бронзові площі безсмертні твої (А. Малишко).

Картка № 6

І. Як класифікуються речення залежно від способу вираження предикативності?

1. Прості, складні.

2. Розчленовані, нерозчленовані.

3. Стверджувальні, заперечні.

4. Двоскладні, односкладні.

5. Поширені, непоширені.

II. Знайдіть речення, в якому підмет виражений синтаксично неподільним словосполученням з кількісним значенням.

1. ри тисячі зим, на вітрах відгуло, Три тисячі весен у прірву спливло. Віків табуни як один пронесло, а мати стоїть воріженькам на зло (В. Базилевський).

2. Сто двадцять – це ж сила народу! (Ю. Смолич).

3. На день виїзду загін налічував усього тридцятеро юнаків (Ю. Смолич).

4. Увечері в садку до пізньої ночі слухали ми одного з степових Гомерів, що знав напам'ять багато тисяч рядків народного епосу (О. Гончар).

5. Якби хтів їй волю дати хто з хоробрих юнаків, мусить перше розрубати сімдесят ще й сім замків (Леся Українка).

III. У якому реченні присудок координується з підметом у відмінку і числі?

1. Комуністичну Україну я так люблю!.. (В. Сосюра).

2. Любіть і боріться за щастя безкрає (В. Сосюра).

3. У Радянському Союзі всі трудящі – рідні друзі (Народна творчість).

4. Я – ленінець. Я – комуніст. Мене майбутнє зично кличе (Р. Братунь).

5. Врочистих слів великий зміст звучати зараз буде (І. Гончаренко).

IV. Знайдіть речення з іменним складеним присудком.

1. Та на варті миру твердо стали ми (Л. Дмитерко).

2. Революція стала мірилом, А Комуна – метою життя (Т. Коломієць).

3. Юркович не став заперечувати (Д. Бєдзик).

4. А на трибуні став арсеналець, Став арсеналець з іменем славним... Дощ? Ми й бурі не побоялись! У серці Жовтень палає Травнем! (М. Рильський).

5. Коли людина рано-вранці На вахту трудову встає, – В натхненні творчому, у праці їй силу Партія дає (В. Бичко).

Картка № 7

І. На які типи поділяються речення за наявністю другорядних членів?

1. Розчленовані, нерозчленовані.

2. Односкладні, двоскладні.

3. Повні, неповні.

4. Поширені, непоширені.

5. Прості, складні.

II. У якому реченні підмет виражений синтаксично неподільним словосполученням з вибірковим значенням?

1. І хто з вас впав, – той знову оживе, Той знову оживе в народній згадці вдячній (М. Бажан).

2. Десятки рук вже підхопили кожного з нас (Ю. Смолич).

3. Кожен справді великий, справді народний співець викликає любов і пошану до себе не тільки серед земляків... (М. Чабанівський).

4. Кожен стояв біля свого деревця... (М. Чабанівський).

5. Кожному з нас, у житті рядовому, – Бій то запеклий чи мирні труди, – Скільки траплялось в ладу бойовому: Ведучий упав? Уставай і веди! (С. Крижанівський).

III. У якому реченні присудок координується з підметом в числі?

1. Пісня і праця – великі дві сили (І. Франко).

2. Дні погожі та безхмарні Налилися цвітом (Л. Малишко).

3. Очі моєї мови – карі вогні досвітні. Руської – вечорові, сірі, стальні, блакитні (В. Бичко).

4. Життя – не дим і не омана (В. Сосюра).

5. Діти як квіти: поливай, то ростимуть (Народна творчість).

IV. Знайдіть речення з іменним складеним присудком, в якому наявна абстрактна зв'язка.

1. Одна у світі правда для сторіч: Та, за яку у Жовтні кров проллято (І. Муратов).

2. Імення матері – священне, Імення матері єдине (О. Ющенко).

3. Яке це багатство – уміти зрозуміти іншого, уміти подати руку допомоги (Р. Іванченко).

4. Ранок був сонячний і чудовий (Ю. Смолич).

5. ...Не кров'ю братерською рідна людина людині – їх віра братає, хоч, може, й одвіку чужі (С. Голованівський).

Картка № 8

І. Як поділяються речення залежно від наявності чи відсутності структурно обов'язкових членів речення?

1. Поширені, непоширені.

2. Двоскладні, односкладні.

3. Розчленовані, нерозчленовані.

4. Повні, неповні.

5. Прості, складні, ускладнені.

II. Знайдіть речення, в якому підмет виражений синтаксично неподільним словосполученням із значенням сумісності.

1. І ми з Віктором мовчки киваємо головами – згода (М. Чабанівський).

2. Мотря та Софія місили тісто, порались коло печі (М. Коцюбинський).

3. Петро з старостами сидів на лаві (М. Коцюбинський).

4. ...А я таки у Київ з Петрусем помандрую, хоч що хочеш! (Т.Шевченко).

5. Я з тобою ані разу за руку не взявся. Я тобою, як зорею, з землі любувався (В. Стефаник).

ІІІ. У якому реченні присудок координується з підметом у відмінку?

1. Київські кручі – фортеці зелені (Л. Дмитерко).

2. Поле – що безкрає море (Панас Мирний).

3. Знаки минулого – літопис землі (М. Чабанівський).

4. Промені як вії сонячних очей! (Я. Тичина).

5. Путі Ульянових – безсмертні, незвичайні (Т. Ма-сенко).

IV. Знайдіть речення з іменним складеним присудком, у якому наявна напівповнозначна зв'язка виявлення.

1. Я людей порівняв би з птицями, А чи птицею сам би став (Є. Летюк).

2. Вічний революціонер – Дух, наука, думка, воля – Не уступить пітьмі поля, Не дасть спутатись тепер (І. Франко).

3. Повітря зробилося прозорим та ясним, і буки зазеленіли в ньому, як рута (М.Коцюбинський).

4. Висоти тоді лиш вважаються взятими, Коли їх вершини Вінчаються Прапором (Є. Летюк).

5. – Якби я не став журналістом, водив би повітряні лайнери (М. Чабанівський).

Картка № 9

І. Які типи присудків виділено в монографії «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис» (За заг. ред. І. К. Білодіда,— К.: Наук, думка, 1972)?

1. Простий дієслівний присудок, простий дієслівний ускладнений, складений дієслівний, іменний складений, прислівниковий складений, складний присудок.

2. Простий дієслівний, складений (дієслівний, іменний, прислівниковий), складний присудок змішаного типу.

3. Простий дієслівний, складений дієслівний, складно-складений дієслівний, іменний складений.

4. Простий дієслівний, дієслівний складений, іменний складений, подвійні присудки.

5. Простий дієслівний, ускладнений простий присудок, дієслівний складений, іменний складений, складно-складений іменний.

II. У якому реченні підмет виражений семантичне неподільним словосполученням, що включає в себе такі компоненти: іменник у називному відмінку із значенням відрізка часу + іменник з часовим значенням у родовому відмінку.

1. Скільки літ пролетіло (М. Сингаївський).

2. Тисяча літ пролетить від останнього бою – Людям у людяний всесвіт проляже дорога (В. Коротич).

3. Це відбудови був початок (В. Колодій).

4. Середина зими, а так, наче осінь (О. Гончар).

5. Кінець дня минув у напруженій роботі (М. Трублаїні).

III. Знайдіть речення з простим некоординованим присудком.

1. Є осінь у весни і в осені весна, як у сльозах любов і зустріч у прощанні... (В. Сосюра).

2. Був ранок, сонце золотило далекі пагорби Сіцілії... (М. Чабанівський).

3. За лісом знову були поля (Ю. Смолич).

4. Мир у світі таки буде – його хочуть усі люди (Народна творчість).

5. Сну вже не було до ранку (Р. Іванченко).

IV. Укажіть речення з іменним складеним присудком, у якому наявна напівповнозначна зв'язка перетворення.

1. Ми вас вважаємо солдатами, А БАМ для нас – Передова (Є. Летюк).

2. З літами, що там не кажіть, стаєш куди мудрішим. Нехай мені і не щастить, аби щастило іншим (О. Підсуха).

3. Життя Лесі Українки, її образ здається легендою (Р. Лубківський).

4. Те, що нам за днів царату тільки було мрією, дійсністю тепер явилось, діючою дією (П.Тичина).

5. Гордий дух Лесиної поезії, – а була ж то жінка, любляча, ніжна серце якої було пелюстково-вразливим, – не здавався б крицевим без ніжності (Р. Лубківський) .

Картка № 10

І. Яким зв'язком пов'язується присудок з підметом?

1. Тяжіння.