Лабораторна робота № 4

ТЕМА: РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ТА ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ДРУГОРЯДНИМИ ЧЛЕНАМИ

Завдання 1. Спишіть, вставте розділові знаки. Підкресліть узагальнюючі слова двома лініями, а однорідні члени речення – однією.

1.Все бачить співець у широкім роздоллі і небо і море красу світову і людям співає він пісню нову. 2.Усе одбивається в пісні, як в морі рожевая зоря й червоная кров і темна ненависть і ясна любов і пломінь пожару і місяць та зорі. 3.І все було палким в годину творчу і небо і земля і камінь і різець і серце майстра. 4.День вечір ніч ранок все біле все тьмяне ні темне не видне (З тв. Лесі Українки). 5.На дворі темнішало. Весь степ і лиман і озеро і море все закуталось в якийсь чарівний світ. 6.Все змішалось в одну мить і злилось докупи і земля і море. 7.Жито пшениця й овес все разом приспіло й присохло (З тв І.Нечуя-Левицького).

Завдання 2. Випишіть речення в такому порядку: 1) з однорідними членами, поєднаними тільки інтонацією; 2) сполучниками; 3) змішаним зв’язком.

До чого ж гарно й весело було в нашому городі! Ото як вийти з сіней та подивитись навколо – геть – чисто все зелене та буйне. Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. Рослини лізли одна на одну, переплітались, душились, дерлися на хлів, на стріху, повзли на тин. А вздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини, бузини і ще якихось невідомих рослин. Там неслися кури нишком од матері і різне дрібне птаство. А соняшника, а маку, буряків, лободи, укропу, моркви! А малини – красної, білої! А вишень, а груш солодких! (О.Довженко).

Завдання 3. Переробіть речення так, щоб у них стало два ряди однорідних членів. Визначте, якими членами речення вони є, і відповідно підкресліть їх.

Зразок. Насторожено шумів ліс. – притишено й насторожено шуміли ліси й луги.

1.Верст за тридцять від Києва на горбах уклякло прикордонне військо Васильків. 2.Ранок застав гайдамаків недалеко від Путивля. 3.Данило взяв на руки побратима. 4.По приїзді на Січ Семен Гаркуша поспішив до Данила. 5.В Житомирі Охтирський гусарський полк приєднався до корпусу генерал-майора Петра Крантникова (З тв. Р.Чумака).

Завдання 4. Перепишіть, вставляючи пропущені розділові знаки, знайдіть відокремлені члени речення, підкресліть і визначте їх синтаксичну роль.

1.Вночі тиснув морозець, ранком він непомітно втік зоставивши подекуди ледь помітні сліди тонюсінькі скалки білої, як цукор, криги. 2.Ніхто не брав сіна, тільки заячі сліди видніли, кізка видно підходила ота сама кривенька що живе біля сторожки, не боїться Євмена мов свійська до нього підходить їжу бере з рук. 3.Дядько Євмен лісник одного з об’їздів борівського лісництва того дня прокинувся на світанні. 4.Окрім однієї людини сюди ніхто не з’являвся. 5.Харитон лежав на сіні спираючись на лікоть згори дивився на лісника, що поважно крокував поруч саней в одній руці тримаючи віжки а другою підтримуючи сіно (З тв. Ю.Збанацького).

Завдання 5. Перепишіть, підкреслюючи відокремлені означення. Визначте, чим вони виражені, і поясніть їх стилістичну роль.

Барвисте перегукування

Метелику, зітканий із ниток світла,

не літай у високому небі,

виростай на галявині на одній ніжці,

щоб я на тебе намилувався,

а я тебе червоним олівцем підмалюю.

Квітко, вирізана із полотна кольорового вітерця,

не рости у далекому полі,

прилітай до мого віконця,

щоб я на тебе надивився,

а я тобі дзеркальце покажу.

(В.Голобородько).

Завдання 6. Перекладіть українською мовою й запишіть. Підкресліть відокремлені означення.

Селение Терны скрыто от взоров любознательных путешественников, каждое лето поспешающих в … монастырь, опоясывающими его с трех сторон лесистыми горами, которые, сходясь полукругом к многоводной и быстрой реке, изобилующей рыбою и воспитывающей на берегах своих стаи водяных птиц, образуют обширную впадину, нечто вроде исполинского гнезда, веселящего в весеннее время бархатной мягкостью своей муравы и свежестью густолиственных садов…

Очутившись здесь, читатель мог бы ходить около самого селения, не подозревая близости жилищ, скрытых внизу сенью густолиственных деревьев, полагать себя вдали от докучных в иные часы собратий и предаваться грустным или приятным мечтаниям... (Марко Вовчок).

Завдання 7. Перепишіть, підкреслюючи відокремлені прикладки. Поясніть, чому вони відокремлюються. Наведіть 2-3 приклади речень з відокремленими прикладками на ті правила, на які бракує прикладів у вправі.

Данило тихо входить у накупаний і 26зик26ий26ро місяцем присілок... Як добре, що й ми тепер будемо з хлібом: уродило ж цього року... Незабаром мають і агронома прислати їм. Аби ж він був схожий на Максима 26зик26ий – отого вчителя й невтомного практика.

Давно він, Данило, не бачив ні Максима Петровича, ні Терентія Івановича, ні його верби, повз яку ніколи спокійно не пройдеш... Тільки й рідні зосталося у Данила – бідова тітка Марина в 26зик26ий26родку та двоюрідна сестра у присілку...

Де оболонь переходить в болото, Данилові в вічі впала трилиста вахта, ота добра рослина, що і лікує людину, і попереджає: не йди далі, бо вже починаються небезпечні місця (За М.Стельмахом).

Завдання 8. Випишіть речення з відокремленими додатками.

Біографія не завжди визначає долю і шлях митця... Крім спеціальної освіти, потрібне ще яскраве обдаровання... Секретами театральної майстерності добре володіє Наталія Михайлівна Ужвій...

Відомий російський театрознавець професор С.М.Дурилін... говорив: „Центральний драматичний театр України – театр імені Івана Франка в Києві – зараз має в своєму репертуарі дві чудові п’єси Островського, а саме: „Остання жертва” і „Без вини винуваті”.

„Остання жертва” йде в цьому театрі вже 14-й сезон... Причиною цього успіху є те, що, крім талановитої режисерської постановки, відмінної гри акторів, чудово виконує роль Юлії Тугіної Н.М.Ужвій”...

Завдання 9. Перепишіть, підкреслюючи відокремлені обставини.

1.Защебетав жайворонок, угору летючи; закувала зозуленька, на дубу сидячи... 2.Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче; сонце гріє, вітер віє на степу козачім. 3.Там могили з буйним вітром в степу розмовляють, розмовляють сумуючи, отака їх мова: „Було колись – минулося, не вернеться знову”. 4.Сини мої! Орли мої! Летіть в Україну... А тут... а тут... тяжко, діти! Коли пустять в хату, то, зустрівши, насміються, - такі, бачте, люди... 5.Як та хмара гайдамаки Умань обступили опівночі... (З тв. Т.Шевченка).