4.Податкова система України.
Податкова система — це сукупність установлених у країні податків і обов’язкових платежів податкового характеру та механізму їх справляння.
Паралельно з поняттям «податкова система» досить часто використовується термін «система оподаткування». Іноді ці поняття вживаються як синоніми, що не правильно, оскільки податкова система — це сукупність податків, а оподаткування — це процес установлення і справляння податків. Тобто система оподаткування характеризується її елементами — платник, об’єкт оподаткування, ставка тощо — та механізмом обчислення і сплати податків.
Податкова система кожної країни відображає її специфічні умови. У світі немає держав з тотожними податковими системами. Однак це не означає, що створення податкової системи і податкова політика ведуться спонтанно, як кому забажається. Є певні положення, які визначають підхід держави до цієї сфери своєї діяльності. Для того щоб податкова політика давала позитивні результати, необхідне наукове обґрунтування основ податкової системи.
Побудова податкової системи повинна спиратись на наукові основи, які передбачають застосування таких вимог, як:
системність;
встановлення визначальної бази цієї системи;
формування правової основи;
формування вихідних принципів.
Вимога системності полягає в тому, що податки повинні бути взаємопов’язані між собою, органічно доповнювати один одного, не заходити в суперечність із системою в цілому та іншими її елементами. Системний підхід означає, що мають одночасно реалізовуватися фіскальна та регулююча функція податків. З позиції фіскальної – податкова система повинна забезпечити гарантоване і стабільне надходження доходів до бюджету. З позиції регулюючої - забезпечувати державі можливість впливу на всі боки соціально-економічного розвитку суспільства. Отже, податкова система повинна включати досить широке коло податків різної спрямованості. Оскільки практично неможливо, щоб одночасно в одному податку цілком реалізовувались обидві функції. Система доходів бюджету насамперед має включати такі, які б забезпечували сталу фінансову базу держави. Найкращими для виконання цього завдання є непрямі податки, податки на майно, землю, прибутковий податок з громадян.
Визначальною базою побудови податкової системи є обсяг бюджетних видатків. Податки в державі не є самоціль. З позиції організації її фінансової діяльності вони вторинні відносно видатків.
Правову основу системи доходів держави становлять відносини власності.
По-перше, права держави на доходи залежать від форми власності – державної чи приватної. Якщо для державних підприємств податкова політика майже не має відчутного значення, то для приватних – це одне з головних питань.
По-друге, форма власності відбивається на формуванні доходів відповідних юридичних і фізичних осіб. Особливості ж формування доходів повинні враховуватися при встановленні об’єкта оподаткування.
Вихідними принципами побудови податкової системи є:
стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності
обов’язковість, рівнозначність і пропорційність;
рівність;
недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;
соціальна справедливість;
стабільність;
економічна обґрунтованість;
рівномірність сплати;
єдиний підхід;
доступність.