7

Тема 4. Податки і податкова система

3. Класифікація податків.

4. Податкова система України.

5. Податкова політика держави.

7. Порядок обчислення податків.

3. Класифікація податків

конкретними підставами. Подібна систематизація може здійснюватися за різними ознаками:

1. В залежності від платника:

   1. податки з юридичних осіб ( податок на прибуток);

   2. податки з фізичних осіб (прибутковий податок, податок на промисел);

   3. змішані (плата за землю, ПДВ, мито, податок з власників транспортних засобів, тощо).

2. В залежності від форми оподаткування:

   1. прямі (прибутково-майнові) – податки, які стягуються в процесі придбання і акумуляції матеріальних благ, які визначаються розміром об’єкта оподаткування, включаємих до ціни товару і сплачуваємих виробником чи власником. Прямі податки в свою чергу поділяються на:

• особисті – податки, сплачуються платником за рахунок чи в залежності від отриманого ним доходу (прибутку) і враховують платоспроможність платника;

• реальні – податки, які сплачуються з майна, в основі яких є не реальний, а припускаємий середній доход.

2. непрямі (на споживання) – податки, які стягуються в процесі витрачання матеріальних благ, визначаються розміром споживання, включаються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачем. При непрямому оподаткуванні формальним платником є продавець товару (робіт, послуг), який виступає посередником між державою і споживачем товару (робіт, послуг). Останній представляє собою платника реального.

Якщо прямі податки закладаються до ціни на стадії виробництва у виробника, то непрямі – тільки на стадії реалізації і як надбавка до ціни товару.

3. В залежності від компетенції органу, який регулює вид податку:

   1. загальнодержавні – податки, які встановлюються вищими органами державної влади і діють по всій території України;

   2. місцеві - податки, які встановлюються вищими органами державної влади, але вводяться в дію лише рішенням місцевого органа і надходять до місцевого бюджету.

4. В залежності від способу стягнення:

   1. кількісні – які встановлюють розмір податку для кожного платника окремо, враховують майновий стан платника і його платоспроможність. Загальний розмір податку формується як сума платежів окремих платників;

   2. репартіаційні – податок, який нараховується на цілу корпорацію платників, які самостійно здійснюють між собою кінцевий розподіл податкового тягаря. Історично це перша форма стягнення податків. Зараз застосовується на місцевому рівні.

5. В залежності від каналу надходження:

   1. державні – податки, які цілком надходять до державного бюджету;

   2. місцеві - податки, які цілком надходять до місцевого бюджету;

   3. пропорційні – податки,які розподіляються між державним та місцевим бюджетами у визначеній пропорції;

   4. позабюджетні – податки, які надходять до конкретних фондів.

6. В залежності від характеру використання:

   1. загального призначення – податки, які використовуються на загальні цілі без конкретизації заходів чи витрат, на які вони витрачаються.

   2. цільові податки – податки, які зараховуються до позабюджетних цільових фондів і передбачають цільове використання цих коштів

7. В залежності від періодичності стягнення:

   1. разові – податки, які сплачуються один раз на протязі певного часу при здійсненні певних дій (майнові податки).

   2. систематичні (регулярні) – податки,які стягуються регулярно, через визначений інтервал часу і на протязі всього періоду володіння чи діяльності платника (щомісячно, щоквартально).

8. В залежності від обліку податкового платежу:

   1. податки, які фінансуються споживачем (акциз, ПДВ, мито);

   2. податки, які включаються до собівартості;

   3. податки, які фінансуються за рахунок прибутку.