
- •Граматика української мови як учення про її морфологічну та синтаксичну будову. Основні граматичні поняття. Морфологія. Частини мови та принципи їх виділення в українській мові
- •Іменник як частина мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Перехід іменників з одного лексико-граматичного розряду до іншого
- •Граматичні категорії іменника
- •Маскулізми
- •Фемінативи
- •Граматичні категорії іменника
- •Проблема статусу кличного відмінка в українському мовознавстві
- •Спадкоємність системи флексій кличного відмінка
- •Словозміна іменників. Розмежування варіантів відмінкових форм
- •I. За якою ознакою іменники в українській мові поділяються на відміни?
- •II. У якому рядку не всі іменники належать до м'якої групи і відміни?
- •Iіі. Які іменники української мови стоять поза відмінами?
- •Невідмінювані іменники. Іменники з ознаками прикметникової парадигми
- •Знайдіть рядок, у якому всі іменники не змінюють свого закінчення ні за відмінками, ні за числами.
- •Назвіть приклади неправильної відмінкової форми прізвищ.
- •Виберіть правильні твердження.
- •У якому рядку всі іменники іншомовного походження належать до жіночого роду?
- •Виберіть правильні варіанти вживання абревіатур.
- •Визначте рядки, у яких подано правильне узгодження іменника з прикметником у категорії роду.
- •Розбір іменника як частини мови /за схемою/
- •Прикметник як частина мови. Лексико-граматичні розряди прикметників. Форми прикметників. Творення ступенів порівняння прикметників
- •I. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки якісні прикметники?
- •II. У якому рядку не всі прикметники належать до одного розряду?
- •Iіi. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки відносні прикметники?
- •V. У якому рядку при утворенні вищого ступеня порівняння у всіх прикметників відбуваються звукові зміни приголосних основи г, ж, з у сполученні з суфіксом -ш-?
- •VI. У якому рядку до складу словосполучень входять якісні прикметники в короткій формі?
- •VII. У якому рядку всі прикметники творять вищий, найвищий ступені порівняння від інших основ?
- •Відмінювання прикметників. Розбір прикметника як частини мови (за схемою)
- •Vіі. У якому рядку правильно зроблено морфологічний розбір виділеного прикметника? Стоїть на землі Мати, вища і святіша від усіх богинь (я. Гоян).
- •Числівник як частина мови. Граматичні категорії та функційні розряди числівників
- •I. У якому рядку всі числівники — кількісні?
- •II. У якому рядку всі числівники - порядкові?
- •Відмінювання різних розрядів числівників. Наголос у числівниках. Розбір числівника як частини мови /за схемою/
- •Займенник як частина мови. Лексико-граматичні розряди займенників та їх граматичні категорії
- •I. У рядку якому всі наведені слова є займенниками?
- •II. У якому рядку всі займенники належать до розряду неозначених?
- •Модульна контрольна робота: диктант і граматичне завдання, пов’язане з вивченим матеріалом
- •Дієслово як частина мови. Неозначена форма дієслова. Типи дієслівних основ. Класи дієслів. Поділ дієслів на дієвідміни
- •Категорія виду дієслів. Утворення форм доконаного і недоконаного виду. Категорія перехідності-неперехідності дієслів. Категорія стану
- •Категорія часу та роду дієслова
- •Категорія способу дієслова. Словотвір дієслів
- •Дієприкметник як форма дієслова. Граматичні категорії дієприкметника. Творення дієприкметників, їх відмінювання та написання
- •Прислівник як частина мови. Розряди за значенням. Морфологічний склад та написання
- •1. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі значенням міри та ступеня дії, ознаки?
- •Прийменник як частина мови. Уживання прийменників
- •Сполучник як службова частина мови. Розряди сполучників та їх морфологічний склад
- •Частка як службова частина мови
- •Частки не і ні з різними частинами мови
- •Вигуки та звуконаслідувальні слова. Групи вигуків за значенням
1. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі значенням міри та ступеня дії, ознаки?
Йти по двоє, ледве вловимий, трішечки вищий, приходить втретє, добре розуміти.
Зробити нашвидкуруч, продати втридорога, набагато збільшити, тричі робити, прокинутись ранком.
Дуже легковажний, надто швидко, збільшити вдвічі, надзвичайно прекрасний, поділити натроє.
Майже зробив, відпочиваємо разом, гуляли удвох, трудитись щодня, думай більше.
Говори менше, стемніло зовсім, потихеньку осипається, збільшити вдвічі, робити напоказ.
2. У якому рядку всі прислівники утворено від числівників?
Удвох, по двоє, вдруге, тричі, по-перше.
Вперше, вп'ятьох, по-шосте, разом, менше.
Двічі, по-третє, по троє, багато, ледве-ледве.
Утрьох, мало, нарівні, навпіл, ледь-ледь.
Втретє, у стократ, надвоє, наполовину, пополам.
3. У якому рядку всі прислівники пишуться разом?
Ані/трохи, за/мало, на/скрізь, на/далі, раз/у/раз.
На/довго, ні/коли, в/голос, на/двоє, на/віщо.
До/нині, ні/як, у/сімох, в/нічию, за/віщо.
Ні/звідки, у/стократ, за/очі, від/нині, у/горі.
Ні/де, в/день, в/знаки, що/місяця, з-за/кордону.
4. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?
Напам'ять, за кордон, напоказ, чимдуж, пліч-о-пліч.
З дня на день, навесні, якнайдужче, дороще, замолоду.
Вдвоє, по двоє, по-друге, заодно, уночі.
Наскрізь, до речі, незрівнянно, доречно, щодня.
Попідвіконню, вкупі, ліворуч, на жаль, все одно.
5. У якому рядку від усіх прислівників неможливо утворити ступені порівняння?
Щедро, ударно, ароматно, смачно, вірно.
Глухо, буйно, ясно, весело, багато.
Гостро, тяжко, низько, сміливо, хутко.
Рідко, прудко, мало, коротко, солодко.
Вічно, наголо, зосліпу, ледве-ледве, порожньо.
6. У якому рядку всі прислівники утворено префіксальним способом?
Післязавтра, назавжди, донині, відколи, абияк.
Наскрізь, позаторік, ніколи, відколи, стрімголов.
Надовго, ніде, відтоді, серйозно, удесятерьох.
Інколи, незрозуміло, вогко, тихо-тихо, тайкома.
Позавчора, занадто, будь-коли, назовсім, двічі.
7. У якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс?
По/перше, будь/що/будь, коли/не/коли, раз/у/раз, на/дворі.
Часто/густо, пліч/о/пліч, по/українськи, по/латині, на/сміх.
На/радість, по/нашому, кінець/кінцем, аби/де, на/ бік.
По/німецьки, любо/дорого, де/не/де, коли/небудь, по/третє.
На/зустріч, без/жалю, як/треба, ні/трохи, десь/то.
8. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?
Казна-коли, де-не-де, зроду-віку, нізвідки, на вигляд.
Сила-силенна, здавна, позаторік, вужче, де-таки.
Як-от, анітрохи, деколи, не треба, на виріст.
Водночас, зрання, щоранку, як най дорожче, заввишки.
Угору, праворуч, навстіж, напрочуд, з краю в край.
9. У якому рядку прислівників ступені порівняння творяться від інших основ?
Багато, мало, погано, гарно, добре.
Дуже, бридко, марудно, тяжко, дорого.
Вільно, вимогливо, впевнено, вірно, вузько.
Косо, голосно, доволі, тьмяно, швидко.
Насухо, далеко, звичайно, щиро, впевнено.
10. У якому рядку всі прислівники утворено від прикметників?
Близько, зблизька, тьмяно, злегка, натроє.
Надовго, сухо, звисока, затемна, влітку.
Відмінно, прекрасно, чудесно, мирно, кисло.
Давно, несказанно, дочиста, по-новому, надворі.
Щиро, здалеку, далеко, вгору, донизу.
Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІV модуль
Практичне заняття № 2