Лекція 2. Порядок організації розрахунків в іноземній валюті.

1. Поняття „операція в іноземній валюті”. Первинне визнання операції в іноземній валюті.

2. Порядок визначення та відображення в обліку курсових різниць.

Мета: розкрити основні положення П(С)БО 21 щодо організації розрахунків в іноземній валюті.

Література:

1. [3].

2. [15].

3. П(С) БО 21 "Вплив змін валютних курсів".

4. [10].

Питання 1.

Порядок відображення операцій в іноземній валюті в бухгалтерському обліку визначений нормами П(С) БО 21 "Вплив змін валютних курсів".

Згідно з П(С) БО 21 операція в іноземній валюті - це господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.

Одним з основних принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, який спричиняє особливий порядок обліку операцій в іноземній валюті, є принцип єдиного грошового вимірника.

Принцип єдиного грошового вимірника - це принцип, згідно з яким вимірювання і узагальнення всіх господарських операцій здійснюється в єдиній грошовій одиниці - гривні.

Принцип єдиного грошового вимірника обумовлює перерахунок всіх операцій, відображених в іноземній валюті, в єдиний грошовий вимірник - гривну.

Для перерахунку використовується валютний курс, встановлений НБУ курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Коли підприємство здійснює яку-небудь операцію в іноземній валюті, виникає необхідність первинного визнання активів, зобов’язань, доходів та витрат.

Первинне визнання валютної операції здійснюється на дату :

• визнання одержаних активів, в тому числі іноземної валюти, дебіторської заборгованості;

• визнання зобов'язань (кредиторської заборгованості);

• визнання власного капіталу;

• визнання доходів і витрат.

У момент первинного визнання операції в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку у гривнях шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу, що діяв на дату здійснення операції.

Згодом валютний курс змінюється, що вимагає відповідного відображення статей балансу в іноземній валюті.

Статті балансу згідно з нормами П(С)БО 21 підрозділяються наступним чином:

Рис. - Класифікація статей балансу

Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов'язання, які будуть одержані або сплачені у фіксованій (або визначеної) сумі грошей або їх еквівалентів.

До монетарних статей відносяться:

1. Активи

• іноземна валюта (грошові знаки) в касі підприємства;

• іноземна валюта на валютних рахунках підприємства;

• платіжні документи в іноземній валюті, що знаходяться у підприємства (чеки, векселі, акредитиви та ін.);

• цінні папери, виражені в іноземній валюті, якщо вони не враховані як інвестиції (облігації, казначейські зобов'язання);

• фінансові інвестиції в іноземній валюті, якщо їх повернення у валюті гарантоване законодавством країни перебування;

• дебіторська заборгованість, що підлягає погашенню в іноземній валюті

2. Власний капітал

• несплачений статутний капітал;