7. Дисциплінарна відповідальність

Трудове право передбачає два види відповідальності: дисцип­лінарну і матеріальну. Відповідальність за трудовим правом - ок­ремий вид юридичноївідповідальності, що полягає у передбаче­ному нормами трудового права обов'язку працівника відповідати за вчинене трудове правопорушення і понести відповідні санкції. Підставою для такої відповідальності є трудове правопорушення - винне протиправне діяння, яке полягає у невиконанні або пору­шенні трудових обов'язків працівником. Трудове правопорушен­ня складається з двох різновидів: дисциплінарного проступку і тру­дового майнового правопорушення.

Дисциплінарна відповідальність — один з видів юридичної відповідальності. Вона полягає в обов'язку працівника відповіда­ти перед власником за скоєний дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.

Розрізняють два види дисциплінарної відповідальності: загаль­ну і спеціальну. Загальна полягає у накладенні на працівника дис­циплінарних стягнень, передбачених КЗпП України і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Спеціальній дисциплінарній відповідальності підлягають окремі категорії працівників за дис­циплінарними статутами і положеннями про дисципліну (Це стосується прокурорсько-слідчих пра­цівників, суддів, працівників залізничного транспорту, зв'язку та ін. ).

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з видів стягнення – догана або звільнення.

Дисциплінарні стягнення застосовує орган, якому надано пра­во прийняти на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями й іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть на­кладати також органи, вищестоящі щодо органів, яким надано пра­во прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника. Працівники, котрі обіймають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Дисциплінарне стягнення роботодавець застосовує безпосе­редньо після виявлення проступку, але не пізніше одного місяця від дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебу­вання його у відпустці. Воно може бути накладене не пізніше ше­сти місяців від дня вчинення проступку.

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмово­го пояснення. За кожне таке порушення може бути застосовано лише 1 дисциплінарне стягнення. Крім обрання виду стягнення, власник повинен брати до уваги ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено про­ступок, і попередню роботу працівника.