1. 4. Підстави припинення трудового договору.

Трудове законодавство України передбачає єдині загальні підстави припинення трудового договору. Для пев­них категорій працівників узаконодавстві встановлена низка до­даткових підстав. При звільненні працівника в трудову книжку повинні запису­ватися причини (підстави) звільнення відповідно до формулюван­ня їх у законодавстві та з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Припинення трудового договору оформляється наказом (розпорядженням). У наказі й трудовій книжці причину звільнення записують відповідно до закону. В день звільнення роботодавець зобов'язаний видати працівнику належно оформлену трудову книж­ку і провести з ним розрахунок. Якщо працівник не працював, то всі належні йому від підприємства суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим праців­ником вимоги про розрахунок.

Потрібно розрізняти поняття «припинення трудового догово­ру» і «відсторонення від роботи», під яким розуміється тимчасове усунення (увільнення) працівника від виконуваної роботи, посади у випадках, передбачених законодавством, із збереженням місця роботи і зазвичай без збереження заробітку. При відстороненні зар­платня зберігається лише у випадках передбачених законодавством. Відсторонення працівника від роботи оголошується наказом або розпорядженням керівника. Термін відсторонення встановлюєть­ся в наказі до усунення причин, що його викликали.

Підстави припинення трудового договору:

1) угода сторін;

2) закінчення строку договору крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;

4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;

5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;

7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

8) підстави, передбачені контрактом, у випадку, якщо у контракті сто­ронами буде передбачено додаткові підстави припинення трудового договору;

9) крім вищенаведених підстав трудовий договір припиняється також у випадку направлення працівника за постановою суду до лікувально-трудового профілакторію.

 Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника. Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця:

1) зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

 

Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов:
одноразове грубе порушеннятрудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності,  його заступниками, головним бухгалтером, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби,органівдержавного контролю за цінами.	винні дії керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати.	винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.	вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.  Аморальний проступок - це винна дія або бездіяльність працівника, що порушує моральні принципи суспільства та несумісна з виконанням виховних функцій.

 

Розірвання трудового договору за ініціативою третіх осіб, які не є стороною трудового договору (суди, військкомати, проф­спілкові органи) у випадках:
набуття законної сили вироком суду, яким працівник засуд­жений (крім випадків умовного засудження і відстрочення вико­нання вироку) до покарання, що виключає можливість продов­ження даної роботи.	скерування працівника за постановою суду до лікувально-трудового профілакторію.	призов або вступ працівника на військову службу чи альтер­нативну (невійськову) службу.	розірвання трудового договору на вимогу профспілкового або іншого уповноваженого на представництвотрудовим колек­тивом органу, якщо керівник порушує законодав­ство про працю, колективні договори й угоди ізаконодавство про профспілки.

Звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх.

Батьки, усиновителі і піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.