16

Методика навчання української мови

для студентів ІІІ курсу спеціальності «Початкова освіта»

(викладач - к.пед.н., доц.Павлик О.А.)

Модуль 1 Вступ. Методика навчання грамоти Практичне заняття №1

Тема: Наукові основи методики навчання грамоти

Мета: з’ясувати ефективність методів навчання грамоти в історичному аспекті та обґрунтувати науково-методичні засади сучасного звукового аналітико-синтетичного методу

Питання для обговорення:

1. Класифікація методів навчання грамоти.

2. Характеристика сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.

3. Прийоми звукового аналізу та звукового синтезу.

Література:

• Вашуленко М.С. Навчання грамоти в 1 класі. – К.: Освіта, 2001. – 176с.

• Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі. – К.: Освіта, 2006. – С.82-87.

• Кірик М. Навчання грамоти першокласників: психологічні та лінгвістичні основи // Початкова школа. – 2012. - №7. – С. 49-51.

• Коваль Г.П., Деркач Н.І., Наумчук М.М. Методика викладання української мови: навч. посібник. – Тернопіль: Астон, 2008. – 287с.

• Методика викладання української мови: [навч. посібник] / [С.І.Дорошенко, М.С.Вашуленко, О.І.Мельничайко, А.О.Свашенко, Н.О.Воскресенська, О.Н.Хорошковська, Л.О.Варзацька]: За ред. С.І.Дорошенка. - К.: Вища школа, 1992. - С. 41-51.

• Методика навчання української мови в початковій школі: [навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів] / За наук. ред. М.С.Вашуленка. - К.: Літера ЛТД, 2010. - 364 с.

• Наумчук М.М. Словник-довідник основних термінів і понять з методики навчання української мови: Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: видавництво Астон, 2008. – 132с.

Практичні завдання:

1. З’ясувати сутність термінів і понять: буквені методи навчання грамоти, буквоскладальний метод навчання грамоти, звукові методи навчання грамоти, аналіз, синтез, метод цілих слів, методика навчання грамоти, навчання грамоти, складові методи навчання грамоти (ведення термінологічного словника).

2. Визначити, за якими ознаками класифікуються методи навчання грамоти. Вказати на позитивні та негативні ознаки кожного методу (заповнити таблицю).

Метод навчання грамоти	Позитивні ознаки	Негативні ознаки

3. Дати оцінку кожному методу з точки зору мети і завдань сучасної школи.

4. З’ясувати основні положення сучасного методу навчання грамоти. Назвати прийоми звукового аналізу і звукового синтезу.

5. Описати усно артикуляцію одного з голосних, твердих і м’яких приголосних звуків у формі, доступній для сприйняття першокласниками.

6. Розробити вправи ігрового характеру на звуковий аналіз і звуковий синтез, які можна використовувати на різних етапах навчання грамоти.

Артикуляція приголосних звуків

Звук [п]

• верхня і нижня губа зімкнені;

• язик спокійно лежить у ротовій порожнині або набуває положення наступного голосного звука;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв’язки не вібрують.

Звук [б]

• верхня і нижня губа зімкнені;

• язик спокійно лежить у ротовій порожнині або набуває положення наступного голосного звука ;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв’язки вібрують.

Звук [м]

• верхня і нижня губа зімкнені;

• язик спокійно лежить у ротовій порожнині або набуває положення наступного голосного звука;

• м'яке піднебіння опускається та утворює отвір для проходження струменя повітря через ніс;

• голосові зв’язки вібрують.

Звук [т]

• губи і зуби набувають положення наступного голосного звука;

• кінчик та передня частина спинки язика упирається у верхні зуби та альвеоли;

• бокові краї язика стискаються з верхніми кутніми зубами, чим створюють перешкоду для повітря;

• струмінь повітря розриває зімкнення між язиком та верхніми зубами;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв’язки не вібрують.

Звук [д]

• губи і зуби набувають положення наступного голосного звука;

• кінчик та передня частина спинки язика упирається у верхні зуби та альвеоли;

• бокові краї язика стискаються з верхніми кутніми зубами, чим створюють перешкоду для повітря;

• струмінь повітря розриває зімкнення між язиком та верхніми зубами;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв’язки вібрують.

Звук [н]

• губи і зуби набувають положення наступного голосного звука;

• кінчик язика упирається у верхні зуби та альвеоли;

• бокові краї язика стискаються з верхніми кутніми зубами, чим створюють перешкоду для повітря;

• струмінь повітря розриває зімкнення між язиком та верхніми зубами;

• м'яке піднебіння опускається і відкриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв’язки вібрують.

Звук [к]

• губи і зуби набувають положення наступного голосного звука;

• кінчик язика відтягнутий від нижніх зубів, а задня частина спинки язика піднімається вгору до мўякого піднебіння і утворює з ним зімкнення;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові звўязки не вібрують.

Звук [Г]

• губи і зуби набувають положення наступного голосного звука;

• кінчик язика відтягнутий від нижніх зубів, а задня частина спинки язика піднімається вгору до м’якого піднебіння і утворює з ним зімкнення;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв’язки вібрують.

Звук [х]

• губи і зуби набувають положення наступного голосного звука;

• кінчик язика відтягнутий від нижніх зубів, а задня частина спинки язика утворює щілину з м’яким піднебінням ;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв’язки не вібрують.

Звук [г]

• губи і зуби набувають положення наступного голосного звука;

• кінчик язика відтягнутий від нижніх зубів, а корінь язика наближається до спинки глотки;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв’язки вібрують.

Звук [в]

• верхні зуби змикаються з нижньою губою, утворюючи вузьку щілину;

• язик спокійно лежить біля нижніх зубів;

• м'яке піднебіння підняте і закриває прохід у носову порожнину;

• голосові зв’язки вібрують.

Звук [ф]

• верхні зуби змикаються з нижньою губою, утворюючи вузьку щілину;

• язик спокійно лежить біля нижніх зубів;

• м'яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину;

• голосові зв’язки не вібрують.

Звук [й]

• губи і зуби набувають положення наступного голосного звука;

• кінчик язика упирається в нижні ясна, а середня частина спинки язика утворює щілину з твердим піднебінням;

• м'яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину;

• голосові зв’язки вібрують.

Звук [с]

• губи розтягнуті в посмішку;

• зуби розкриті на декілька міліметрів трохи оголені;

• широкий кінчик язика за нижніми зубами;

• спинка язика піднімається до твердого піднебіння, чим утворює щілину;

• струмінь повітря проходить посередині спинки язика, по утвореному жолобку;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв’язки не вібрують.

Звук [з]

• губи розтягнуті в посмішку;

• зуби розкриті на декілька міліметрів, трохи оголені;

• широкий кінчик язика за нижніми зубами;

• спинка язика піднімається до твердого піднебіння, чим утворює щілину;

• струмінь повітря проходить посередині спинки язика, по утвореному жолобку;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв’язки вібрують.

Звук [ц]

• губи розтягнуті в посмішку або набувають положення наступного голосного;

• зуби розкриті на декілька міліметрів, трохи оголені;

• кінчик язика за нижніми зубами;

• передня частина спинки язика утворює зімкнення з альвеолами, яке поступово переходить в щілину;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв’язки не вібрують.

Звукосполучення [дз]

• губи розтягнуті в посмішку або набувають положення наступного голосного;

• зуби розкриті на декілька міліметрів, трохи оголені;

• кінчик язика зімкнений з нижніми зубами;

• передня частина спинки язика утворює зімкнення з альвеолами, яке плавно переходить в щілину;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв’язки вібрують.

Звук [ш]

• губи трохи витягнуті вперед;

• зуби злегка розкриті;

• широкий кінчик язика піднімається до твердого піднебіння, утворюючи з ним щілину;

• бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв’язки не вібрують.

Звук [ж]

• губи трохи витягнуті вперед;

• зуби злегка розкриті;

• широкий кінчик язика піднімається до твердого піднебіння, утворюючи з ним щілину;

• бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв’язки вібрують.

Звук [ч]

• губи трохи витягнуті вперед;

• зуби злегка розкриті;

• кінчик язика торкається нижніх зубів, а передня частина язика вигнута і піднімається до альвеол і твердого піднебіння, утворюючи зімкнення, яке переходить в щілину;

• бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв’язки не вібрують.

Звукосполучення [дж]

• губи трохи витягнуті вперед;

• зуби злегка розкриті;

• кінчик язика торкається нижніх зубів, а передня частина язика вигнута і піднімається до альвеол і твердого піднебіння, утворюючи зімкнення, яке переходить в щілину;

• бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв’язки вібрують.

Звукосполучення [шч]

• губи трохи витягнуті вперед;

• зуби злегка розкриті;

• широкий кінчик язика піднімається до альвеол і утворює з ними щілину;

• середня частина язика опущена

• бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв’язки не вібрують.

Звук [л]

• губи набувають положення наступного голосного звука;

• зуби злегка розкриті;

• звужений кінчик язика упирається у верхні різці або альвеоли;

• корінь язика піднімається до м’якого піднебіння;

• бічні краї язика не стискаються з верхніми кутніми зубами, а тому видихуваний струмінь повітря проходить крізь щілину, що утворюється між ними;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв’язки вібрують.

Звук [р]

• губи набувають положення наступного голосного звука;

• зуби злегка розкриті;

• широкий кінчик язика піднятий до верхніх альвеол та вібрує в інтенсивному струмені повітря;

• бічні краї язика стискаються з верхніми кутніми зубами;

• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;

• голосові зв’язки вібрують.

АРТИКУЛЯЦІЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Звук [а]

• рот широко відкритий;

• широкий язик спокійно лежить у ротовій порожнині;

• м'яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину;

• голосові зв'язки вібрують;

Звук [о]

• губи округлені і трохи витягнуті вперед;

• зуби розімкнені;

• спинка язика трохи піднімається до м'якого піднебіння;

• м'яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину;

• голосові зв'язки вібрують;

Звук [у]

• губи сильно витягнуті вперед;

• зуби розімкнені;

• кінчик язика значно відтягнений від передніх нижніх зубів;

• спинка язика високо піднімається до м'якого піднебіння;

• м'яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину;

• голосові зв'язки вібрують.

Звук [і]

• губи розтягнуті в «посмішку», утворюють вузьку щілину;

• зуби трохи розкриті, утворюють незначну щілину;

• кінчик язика упирається в нижні зуби;

• передня частина спинки язика високо піднята до твердого піднебіння;

• бічні краї язика щільно стискаються з верхніми бічними альвеолами.

Звук [и]

• рот широко розкритий;

• кінчик язика трохи відтягнутий від нижніх зубів;

• м'яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину;

• голосові зв'язки вібрують.

Звук [е]

• губи розтягнуті в сторони і прилягають до зубів;

• зуби розімкнуті;

• кінчик язика опущений і не прилягає до нижніх зубів;

• спинка язика просувається до середньої частини твердого піднебіння;

• м'яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину;

• голосові зв'язки вібрують.